На час нашого відвідання Військово-медичного клінічного центру північного регіону в Харкові там перебувало 14 таких пацієнтів. Загалом з початку операції, як поінформувало керівництво центру, в ньому відновлювали здоров’я 69 бійців. Це не лише військові, а й працівники СБУ та МВС, які беруть участь в антитерористичних заходах. Центр працює в посиленому режимі. Сюди привозять пацієнтів із пораненнями, контузіями та забиттям. Дехто з тих, хто лікувався, вже виписався: одні поїхали додому, інші повернулися у свої частини для подальшого проходження служби. П’ятьох перевели до Києва. Але не тому, що в центрі не можуть чи не хочуть їх лікувати, а щоб звільнити місця для надходження нових поранених.
Колектив працює злагодженіше
— Наш центр забезпечує медичною допомогою кілька областей: Донецьку, Луганську, Харківську, Полтавську, Чернігівську та Сумську. За час проведення АТО найбільше за добу надійшло 17 пацієнтів, — розповідає начальник Військово-медичного клінічного центру північного регіону полковник медичної служби Віктор Поліщук. — Ліжкова потужність травматологічного відділення, на яке зазвичай припадає найбільше поранених, — близько 70% загальної кількості — 55 ліжок. Частина бійців, які прибувають до нас, потрапляє в неврологію — із закритим струсом головного мозку. Усього ж маємо 475 штатних ліжок. Прийняти на лікування можемо близько тисячі хворих.
Віктор Поліщук також розповів, що з моменту надходження до них хворих, що постраждали під час Антитерористичної операції, колектив згуртувався і працює злагодженіше, ніж раніше. Більш того, люди працюють із подвійним навантаженням.
— Нині понад 30 наших фахівців перебувають у відрядженні й виконують бойові завдання у складі бойових підрозділів Донецької та Луганської областей. Це хірурги, анестезіологи, медичні сестри. Окремі з них також мають різні тілесні ушкодження. Найважчих зазнав наш фельдшер, який летів по поранених у вертольоті. Гвинтокрил обстріляли, і тепер фельдшер у нас на лікуванні, — зазначив Віктор Поліщук.
Він також поінформував, що центр постійно поповнюється запасами технічних засобів, медикаментами. Якщо виникає потреба в консультації чи іншій допомозі колег з медичних закладів, розташованих у Харкові, їх негайно надають. Це яскравий приклад, як зазначив Віктор Поліщук, успішної діяльності на території Харківської області єдиного медичного простору. Усі бійці, яким надавали медичну допомогу в центрі, залишилися живі. З тими, хто продовжує лікуватися, вдалося поспілкуватися.
Не збираються складати зброю
Сержанта МВС Ярослава Холодницького доставили у госпіталь 15 травня. Він зазнав вогнепального поранення м’яких тканин зовнішньої третини плечової кістки, вогнепальний перелом плечової кістки зі зміщенням. Його стан лікарі оцінюють як задовільний. Сам Ярослав каже, що почувається добре. Родом він із Дніпропетровської області.
«Приблизно о першій ночі терористи почали обстрілювати наш блокпост. Товариш попросив прикриття, і я пішов йому допомагати. У цей момент мене й поранило. Не можу сказати напевне, з чого стріляли. Були автомати Калашникова. Мене, мабуть, поранили зі снайперської гвинтівки, — розповідає Ярослав. — Після одужання збираюся знову повернутися на службу».
З ним в одній палаті перебуває військовослужбовець Антон Самосенко. У нього вогнепальне поранення верхньої третини правого передпліччя.
— Отримав його під Краматорськом 13 травня, — ділиться з нами історією Антон. — Ми виїжджали в інше місце, але не доїхали. Нашу колону обстріляли з кущів. Ми теж відповідали — звідусіль летіли кулі. Було багато поранених. Порівняно із сусідами по палаті моє поранення нетяжке — пошкоджено м’які тканини, рани вже гояться. Пройду реабілітацію, а потім повернуся на службу».
Солдат-десантник Антон Магльований зазнав вогнепального поранення правого стегна з переломом стегнової кістки і пошкодженням нерва. Тож лікуватися, за прогнозами лікарів, йому доведеться ще з півроку. Служить юнак також за контрактом. Йому 19 років. Родом із Черкаської області. Його поранено 2 травня у Слов’янську.
«Близько першої ночі нам дали завдання зачистити сепаратистський блокпост під Слов’янськом і взяти його під контроль. Близько 4-ї години ми приїхали в те місце, де по нас відкрили шквальний вогонь, який і вклав мене на лікарняне ліжко», — розповідає юнак.
До поранення Антон планував вступити в Одеський військовий інститут, тепер каже, що з цим доведеться почекати. Після лікування та реабілітації Антон, за його словами, також продовжуватиме служити.
Ми в Google+