Органи окупаційної влади на тимчасово окупованій території АР Крим реалізовують політику, спрямовану на переслідування проукраїнськи налаштованого населення півострова. Приклад цього — сфабрикована проти кримчанина Олега Приходька справа у нібито підготовці ним терористичного акту.

Кримського українця Олега Приходька так званий сакський районний суд Криму окупаційного режиму 25 червня 2019 року оштрафував на 2 тисячі рублів і визнав винним за частиною першою статті 20.3 кодексу Росії про адміністративні правопорушення. У постанові «суду» зазначено, що «Приходько шляхом доступу третіх осіб до цих предметів і документів пропагує і публічно демонструє нацистську атрибутику і символіку». Приходько не раз наголошував, що атрибутика антикварна та сувенірна.

8 лютого 2019 року співробітники ФСБ провели обшук у Приходька й вилучили українську символіку, портрет Степана Бандери, прапори партії «Свобода», червоно-чорні прапори, техніку і домашні CD-диски. Після обшуку Приходька відвезли до Сімферополя, де допитували, розпитуючи про його діяльність і зв’язки на материковій частині України.

61-річного кримчанина Олега Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. ФСБ звинуватила його у підготовці терористичного акту та незаконному виготовленні вибухових речовин, йому висунули обвинувачення у «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні чи носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв». 5 лютого 2020 року Олега Приходька також звинуватили у плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Зазначимо, що Олега Приходька було внесено до списку екстремістів росфінмоніторингу ще у грудні 2019 року, але навіть у межах російської правової системи внесення громадян у перелік росфінмоніторингу можливе, лише якщо вирок щодо них набув законної сили. На початку квітня 2020 року Олега Приходька було незаконно етаповано із сімферопольського СІЗО спочатку до Краснодара, а потім до Ростова-на-Дону.

Через арешт Олега Приходька у Криму українська Прокуратура Автономної Республіки Крим почала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі).

Нові звинувачення не забарилися

24 листопада 2020 року відбулося чергове засідання суду в російському Ростові-на-Дону у справі ФСБ проти українця. Навіть попри стан здоров’я політв’язня, у якого після застуди з’явилося ускладнення — проблеми зі слухом.

Обвинувачення одним із ключових доказів підготовки терактів вважає певне СМС-листування. Олег Приходько стверджує, що телефон, який фігурує в цьому листуванні, йому не належав, тому захист зробив запит до оператора й попросив надати дані про місцеперебування цього абонента.

«Надійшла відповідь від МВС Криму про те, на кого було зареєстровано номер. Як з’ясувалося, такого паспорта і такої особи не існує. Ось такі дивні речі в цьому процесі», — повідомив адвокат Олега Приходька Назім Шейхмамбетов.

За словами адвоката, суд направив запит за клопотанням захисту про встановлення точних адрес базових станцій на 18 вересня 2019 року, коли нібито відбулося листування про підготовку теракту. Суд задовольнив і направив такий запит.

Захист клопотав про залучення рукописного портрета особи, яка в ніч з 9 на 10 жовтня відібрала в Олега Приходька зразки біологічного матеріалу, і схему кабінету, де це відбувалося. Портрет малював Приходько. Суд відмовив у задоволенні цього клопотання і залученні цих матеріалів.

Під час минулого «судового засідання», що відбулося 17 листопада, було допитано свідка обвинувачення. Це один зі співробітників телефонної компанії «МТС». Адвокати називають цей допит формальним і пояснюють, що даних про місцеперебування телефона поки немає. А компанія «МТС» не надала їх, посилаючись на те, що в Криму нині працюють інші телефонні оператори.

На судовому засіданні були присутні дружина і донька Олега Приходька, які приїхали на суд із Криму.

«Побачення відбулося через скло за допомогою телефонного зв’язку. Після застуди у Приходька з’явилося ускладнення — проблеми зі слухом. Йому призначено антибіотики, але поліпшення не спостерігається. Стосунки з адміністрацією СІЗО в нього нейтральні», — розповів адвокат Сергій Лєгостов.

Олег Приходько не здається й за гратами. Фото надав автор

Стан здоров’я політв’язня значно погіршився

«Стан здоров’я українського політв’язня кримського активіста Олега Приходька, якого незаконно утримують у слідчому ізоляторі №1 в Ростові-на-Дону, критично погіршився», — повідомила на своїй сторінці у фейсбуці уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова. Вона зазначила: «Нашому співгромадянинові, який має хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, сечостатевої системи, а також глибоке стійке двостороннє порушення слуху та зору, керівництво СІЗО не забезпечує права на отримання належної медичної допомоги, що передбачено пунктом 22 Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями від 30.08.1955, схвалених Економічною і соціальною радою ООН.

Через різке зниження слуху Олег Приходько позбавлений права на справедливий суд та ефективний засіб юридичного захисту, а неодноразові звернення його адвоката до суду з клопотанням про проведення кваліфікованого медичного обстеження та лікування залишилися без уваги.

Крім того, кримського активіста утримують у погано освітленій камері, без належної вентиляції, з недотриманням норми санітарної площі на одну особу та у повній антисанітарії: є щури, таргани та комахи.

Відповідно до положень Конвенції про захист прав людини і основних свобод, такі факти порушення прав прирівнюють до катувань і нелюдського поводження та становлять пряму загрозу життю й здоров’ю Олега Приходька.

Звертаюся до уповноваженого з прав людини в РФ Тетяни Москалькової вжити невідкладних заходів для відновлення прав громадянина України Олега Приходька, зокрема терміново провести кваліфікований медичний огляд, забезпечити належні умови тримання відповідно до Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями.

Переконана, що спільні дії міжнародної спільноти, дипломатичного корпусу України та інших дипломатичних представництв іноземних держав, направлені на захист прав усіх громадян України, яких незаконно утримує країна-агресор, зможуть наблизити день їхнього звільнення».

Про погіршення здоров’я Приходька раніше повідомляв його адвокат Сергій Лєгостов після побачення з підзахисним, повідомляє сайт «Кримської солідарності».

Суд відхилив клопотання духівника

29 жовтня чергове засідання російського суду у цій «справі» розпочалося з увімкнення митрополита Сімферопольського і Кримського Православної церкви України Климента з Кримського гарнізонного військового суду (місто Сімферополь). Владика Климент оприлюднив своє клопотання, в якому йдеться, що, згідно з міжнародним гуманітарним правом, Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у зв’язку з погіршенням здоров’я Олега Приходька і ризиком зараження COVID-19 він просить суд розглянути питання про зміну міри покарання Приходькові, а саме: відпустити його під домашній арешт із внесенням застави.

Митрополит Сімферопольський і Кримський Православної церкви України Климент запевнив, що Приходько виконуватиме всі вимоги суду, з’являтиметься в суд на першу вимогу, а також братиме участь у слідчих заходах. «Я сьогодні виступав як свідок на суді. Мені суд поставив запитання про погляди та дії Олега Приходька. Зокрема, чи міг Олег Аркадійович скоїти терористичний акт. Приходько — людина експресивна, із власними поглядами, завжди активно доводить свою правоту, але як людина свідома і віруюча, ніколи в житті не вчинив би терористичного акту. У його думках цього навіть не було, це не в його характері — я добре його знаю. Говорити — одне, а робити — інше. Я повністю йому довіряю і клопочу, щоб його випустили та готовий заплатити певну заставу за нього», — про це владика Климент повідомив телефоном у коментарі журналістові «Голосу Криму» одразу після оприлюднення клопотання. Однак суд відхилив клопотання митрополита Климента.

Ще раніше, у червні 2020 року, під час чергового засідання суду у «справі Олега Приходька» митрополит Климент клопотав про допуск його як громадського захисника. Він перебував у Сімферополі і був готовий брати участь у засіданні через відеозв’язок із Кримського гарнізонного військового суду.

«Олега Приходька знаю з 1998 року, він допомагав мені робити зварювальні роботи в церкві в Євпаторії. Знаю імпульсивний характер Олега Приходька, знаю, що він потребує духовної підтримки і спілкування. Прошу призначити мене громадським захисником. Це б зняло нервозність, яка виникає, і допомогло б Олегові Приходьку трохи заспокоїтися для вирішення складніших питань. З правилами поведінки в суді й відвідування СІЗО і в’язниць ознайомлений», — наголосив у суді Климент.

Тоді само владика Климент готовий був з’явитися в Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону особисто. Сторона захисту повністю підтримала введення громадського захисника у процес. Однак держобвинувачення заперечило з мотивацією, що жодної процесуальної функції поява громадського захисника не несе. Прокурор наголосив, що функції духовного захисту в кримінальному праві немає. У підсумку суд відмовив у клопотанні, називаючи його необґрунтованим.

Нагадаємо, митрополит Сімферопольський і Кримський Православної церкви України Климент — голова Православної місії допомоги жертвам порушення прав людини та особам, позбавленим волі. Для владики Климента підтримка політв’язня Олега Приходька — не перша публічна підтримка політв’язнів, раніше він був громадським захисником Володимира Балуха в судах, підтримував Олега Сенцова і Павла Гриба (усіх трьох звільнено з полону і 7 вересня 2019 року вони повернулися в Україну). Митрополит Климент звертався до Президента України із проханням про сприяння звільненню та поверненню незаконно засуджених державою-окупантом кримчан Олексія Бессарабова та Володимира Дудки в Україну.

Насамкінець. Репресії щодо населення півострова тривають. За даними Кримської правозахисної групи, на кінець жовтня 2020 року кількість позбавлених волі в межах політично мотивованого чи релігійного кримінального переслідування на окупованому півострові становить 110 осіб. Більшість їх — представники корінного народу Криму кримські татари. Страждають через переслідування й українці.

Їх звинувачують в «екстремізмі» і «закликах до порушення територіальної цілісності РФ», «створенні терористичних організацій». Проте адвокати бранців упевнені, що в російських правоохоронців немає жодних доказів, які б підтверджували їхню провину, а саме слідство проходить з численними порушеннями прав обвинувачених. Правозахисники називають справи політично мотивованими і такими, що базуються на сфабрикованих звинуваченнях.

Стає дедалі більш очевидним, що звільнення українських бранців Кремля можливе лише за умови консолідації міжнародного тиску на путінський режим, посилення санкцій за брутальне порушення прав людини, репресії й фальсифікації справ.

Олекса БЕСКИД
для «Урядового кур’єра»