ЕКСПЕРТИЗА

Виробники все ще фальшують вершкове масло, підмішуючи в нього олію

Питання, що насправді ми купуємо, останнім часом турбує багатьох українців. Адже беручи в руки пачку масла, достеменно не знаємо, це — молочний чи все ж рослинний продукт. І якщо вершкове масло на 96-97% засвоюється організмом, то про спред (продукт, виготовлений із додаванням олій) цього сказати не можна. Як відрізнити масло від спреду, дізнавався «Урядовий кур’єр».

Ще трохи — і ми зовсім забудемо смак справжнього масла. Фото Володимира ЗАЇКИ 

Проблематичне маркування

Справжнє масло після того, як його дістали з холодильника, погано намазується, на відміну від свого клона. На смак, як переконують деякі споживачі, спред теж кращий. Проте інколи виробники настільки професійно маскують спред під масло, що розпізнати підробку можна, лише провівши аналізи в спеціалізованій лабораторії.

— Ми неодноразово досліджували якість масла, і щоразу результати були різними, — зазначає президент центру споживчих експертиз «Тест» Валентин Безрукий. — Так, у 2008 році із 8 марок одна виявилася фальсифікатом, в 2009-му в трьох зразках із десяти виявили значну кількість олії, в 2011 році лише один продукт із восьми був несправжнім. Проте фальшування оліями — не єдина проблема масла. На жаль, цей продукт не завжди відповідає вимогам щодо мікробіологічних показників. Оскільки одразу перевірити всі торгові марки ми не можемо, щоразу до тестування намагаємось залучати продукти від різних виробників.

І якщо торік для тестування фахівці відібрали масло екстра, то цього разу зосередились на селянському. Більшість «учасників дослідження» українського походження — «Волошкове поле», «Галичина», «Добряна», «Первомайський МКК», «Премія», «Вершковий рай», «Смак дитинства», «Гайсинське», «Кагма», «Полтавочка», «Рудь Хуторок», «Щедрий вечір», «Сорочинське». І дві білоруські торгові марки — «Сырная страна», «Радуга вкуса».

Перше, на що звернули увагу фахівці, — маркування та пакування. І якщо до пакування запитань не виникло, то вивчення маркування показало, що проблеми з роками залишаються незмінними. У масла «Рудь Хуторок», «Щедрий вечір», «Полтавочка» і «Галичина» дату нанесено тисненням, тож її дуже важко роздивитися. До того ж, на пачці «Щедрий вечір» вона чомусь написана поверх тексту, а це додатково ускладнює розпізнання цифр.

На пачці «Смак дитинства» дату вибито дірочками, але її теж важко розібрати. У масла «Гайсинське», «Добряна», «Первомайський МКК» і «Волошкове поле» дата теж вибита, але її прочитати легше. Натомість на упаковці «Сырная страна», «Премія», «Кагма», «Вершковий рай», «Сорочинське», «Радуга вкуса» дату нанесено фарбою, тож напис легко читався.

Вирізнялася серед інших етикетка масла «Смак дитинства»: виробник «забув» вказати масу нетто. На етикетці «гостя» із Білорусі «Сырная страна» немає координат контактної організації в нашій країні й жодного слова українською мовою, а це вже порушення нашого законодавства. Тож якщо у споживача виникнуть запитання щодо якості продукту, він не матиме можливості комусь поскаржитися. За відсутності координат українського представництва захисники прав споживачів також нічим не зможуть допомогти.

Навіть найкоротший шлях до споживача  — не гарантія того, що продукт якісний 

І знову за рибу гроші...

Чи не найважливіший етап тестування — лабораторні дослідження. Масло — передовсім продукт із жиру, тому в лабораторії фахівці зосередилися саме на ньому. Дослідили як показник жирності, так і походження — молочний чи все-таки пальмовий. Майже всі вітчизняні зразки вершкового виготовлено згідно зі стандартом, який вимагає, щоб масло виготовляли лише з коров’ячого молока або продуктів його перероблення.

— Кажучи про продукти переробки, маємо на увазі сухе молоко, маслянку, вершки, — зазначає керівник експертно-аналітичного відділу центру експертиз «Тест» Ніна Кільдій. — Тобто продукт, який продається в магазині й називається «масло вершкове»  з позначкою ДСТУ 4399:2005, має містити лише молочний жир і жодних рослинних домішок. У цьому тестуванні, коли ми вивчали склад продукту, то не побачили позначок, що воно містить рослинні жири. Масло із Білорусі виготовлено згідно зі стандартами цієї країни. 

Проте лабораторні дослідження показали, що деякі виробники все-таки вводять в оману споживачів: у складі «Полтавочки», «Гайсинського» та «Сорочинського» були рослинні жири. Тобто ці продукти не мають права називатися маслом. Тим паче, що у «Гайсинського» виявили 59% немолочного жиру, у «Полтавочки» — 36,7%, «Сорочинського» — 42,3%.

Щодо кількості жиру в маслі, то запитання в експертів виникли лише до «Вершкового раю», у якого замість обіцяних 73% було 69,75% жиру. Всі інші зразки відповідали заявленим значенням (з урахуванням похибки методу 1%). Але варто зазначити, що різниця в жирності, вказаній на етикетці «Селянського» масла, — це нормальне явище, стандарт для цього виду масла передбачає жирність від 72,5% до 79,9%.

Важливий момент під час перевірки масла — мікробіологічні показники. Пошукали експерти в маслі кишкову паличку і, на жаль, знайшли. І не мало не багато, а в п’яти зразках — «Рудь Хуторок», «Кагма», «Радуга вкуса», «Сорочинське» і «Щедрий вечір».

Перевірка на наявність антибіотиків у маслі приємно вразила: в жодному із досліджених зразків їх не виявили.

Щодо продукції із Білорусі — масла «Сырная страна» — було проведено додаткове дослідження: його перевірили на наявність консервантів. Через те, що термін придатності при зберіганні в умовах холодильника — 90 днів. У той час, як термін придатності у вітчизняного — лише 35 днів, якщо його не заморожувати. Як наслідок, консервантів — сорбінової та бензойної кислот і їхніх солей — у маслі «Сырная страна» не виявили. Зауважень стосовно мікробіологічних показників теж не було. Вочевидь, виробник справді впевнений у якості свого продукту, тому й не боїться заявляти на маркуванні термін придатності три місяці.

— Перед тим, як їсти масло, бажано його уважно роздивитися. Так, колір його має бути від світло-жовтого до жовтого, однорідний по всій масі. Колір масла залежить від вмісту в ньому каротину, — переконує Валентин Безрукий. — Узимку каротину недостатньо, тому колір цього продукту може бути блідо-жовтим або й узагалі білим. Неоднорідне забарвлення може бути через нерівномірний розподіл барвника, який вводять у холодну пору року, коли змішують масла різного кольору. З іншого боку, нерівномірне забарвлення може з’явитися через штафф, коли на поверхні масла утворюється темно-жовтий шар з неприємним запахом і смаком. Цей недолік спровокований окисленням молочного жиру.

Тож купивши масло, уважно його роздивіться вдома, щоб наступного разу вибрати справді якісний продукт.