Покупці дивуються: сезон кавунів ще не настав, а їх вже масово продають. У багатьох виникає сумнів, чи не насичені ці ягоди (бо кавун — це найбільша у світі ягода) нітратами понад всяку норму. Сільгоспвиробники заперечують: нітрати не застосовували, просто кавуни визріли раніше через аномально теплу погоду. З цієї причини навіть довелося перенести дату проведення традиційного фестивалю кавунів у Голій Пристані на Херсонщині: він зазвичай відбувався в середині, а то й наприкінці серпня, цього року — на початку. До речі, найбільший кавун за історію проведення цих фестивалів важив 35,6 кг, та чи був він чистим, відомостей нема.

Тих, хто вирішив перечекати й купувати соковиту ягоду пізніше, коли там вже точно нема нітратів, застерігають: через посуху кавунів у серпні може й не бути — засохнуть. А щодо нітратів — трапляються публікації, як деякі журналісти віддавали куплені спеціально задля цього кавуни на аналіз і нічого не виявили.

Згадують і простий рецепт, як самотужки перевірити кавун на вміст нітратів: покласти шматочок м’якоті у склянку з водою: якщо вода забарвиться у рожевий колір, то кавун краще не їсти. Цей спосіб має істотний  недолік: спершу кавун треба купити. Крім того, з динею такий аналіз результату не дасть.

Про безпечність кавуна має також свідчити жовта пляма на одному з його боків: на цьому боці кавун лежав, доки дозрівав. Якщо кавун з усіх боків однаково зелений, то він накачаний прискорювачами росту, лежав на землі недовго і пляма не встигла утворитися.

Природно вирощений кавун під час стискання має тихенько потріскувати, на ньому смуги чіткі, не розмиті, шкірка легко здирається нігтем, а не продавлюється. М’якоть на зрізі злегка зерниста, а не глянсова, без виразних білих чи жовтих прожилок. Кажуть також, що чисті кавуни плавають, а наколоті потопають, але навряд чи у вас буде змога це перевірити під час купівлі.

Дещо насторожує: про безпечність базарних баштанних і необхідність поспішити з їх купівлею говорять, як правило, центральні ЗМІ, здебільшого передруковуючи одне і те саме повідомлення. Натомість регіональні джерела, насамперед із Херсонщини, співають зовсім іншої: це зараз на півдні України аномальна спека, а коли урожай закладали, погода була доволі холодною, тому вирощували перші баштанні під плівкою, а в такому разі без нітратів не обходиться, зауважує один з місцевих ресурсів. А  khersonline.net додає: контроль за продавцями баштанних суто умовний, його майже не існує, дуже часто вони не мають необхідних документів на свою продукцію, не кажучи вже про якісь там аналізи.

Слід згадати і про економічний чинник. Є відомості, що багато аграріїв  відмовляються вирощувати кавуни, і на це є кілька причин. По-перше, регіони їхнього вирощування потрапили до зони ризикованого землеробства. Щоб отримувати стабільні врожаї у таких зонах, необхідний полив. Але це потребує додаткових капіталовкладень.

По-друге, дедалі  зростає вартість перевезення — і кавун стане золотим, не кажу вже про диню. А купівельна спроможність населення залишається низькою. І хоч із поля кавуни продають по 1,7—1,8 гривні за кілограм, дині — по 2,5—4, то дорогою до покупця вони дорожчають у кілька разів. Тож далеко не кожен готовий викласти півсотні за кавун чи сотню за диню. Отже, якщо покупців меншає, то і баштанна справа стає невигідною.

Тому баштанними культурами хоч і торгують, та особливого попиту не спостерігається. Згадаємо, як ще кілька років тому ятки з кавунами стояли на кожній більш-менш велелюдній вулиці через кілька кроків, тепер — ні. Та це й на краще: в.о. начальника відділу безпеки харчових продуктів Держспоживслужби у Харківській області Валерій Ситников не радить купувати баштанні у стихійних наметах, особливо біля доріг — мало того, що не відомий вміст нітратів у такому товарі, то кавуни, хоч і мають тверду шкірку, здатні поглинати пил і вихлопні гази з проїжджої частини.

Щоправда, виробники висувають додатковий козир: наші кавуни продають за кордон, торік їх реалізували майже 17 тисяч тонн на 2,6 мільйона доларів. Їх  закуповують Білорусь, Польща, Молдова і країни Балтії, а це частина ЄС, там товар добряче перевіряють. Та нема жодної гарантії, що українські кавуни десь в Естонії та на ятці біля дороги однакової якості.

ПРОГНОЗ

На Херсонщині очікують гарний врожай

Олена ІВАШКО,
«Урядовий кур’єр»

Аграрії Херсонщини сподіваються зібрати в цьому році 235 тисяч тонн кавунів, що на 5—7% більше, ніж торік. У 2018-му в Херсонській області посіяно 23 тисячі гектарів кавунів, середня врожайність очікується на рівні 10 центнерів з гектара, що дасть вагомий урожай.

Як зазначає директор департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації Олександр Паливода, на сьогодні зібрано 25 тисяч тонн кавунів. Збирати врожай почали раніше з огляду на ранню весну.

Зараз ще рано робити остаточні прогнози про врожайність солодкої ягоди і щодо цін на неї в сезон. Якщо погодні умови сприятимуть, все відбудеться чітко за планами.

Чиновник нагадав, що торік через сильну засуху в Херсонській області в Україні був дефіцит пізніх кавунів, що спричинило рекордне підвищення цін на них. Цього року причин для стрибків цін на кавуни поки що немає.