Сакура, суші, ікебана та класний позашляховик - такий набір стандартних асоціацій викличе у свідомості простого українця згадка про Японію. І якщо цих знань про Країну вранішнього сонця цілком досить для пересічного громадянина, якого цікавлять передусім туристичні принади, то для солідних двосторонніх відносин ступінь обізнаності на державному рівні має бути, безумовно, вищою. Досі відносини Києва і Токіо перебували у стадії заколисуючої безтурботності, і на їхньому горизонті не вимальовувалося жодних проблемних питань. Проте відсутність гострих кутів у двосторонніх відносинах не завжди є гарною ознакою, а радше свідченням того, що їх розвиток ще не набрав належних обертів. Так вважає перший секретар економічного відділу посольства Японії в Україні Сато ЙОШІХАРУ. Про нинішній стан українсько-японських відносин та їхню перспективу на найближче майбутнє японський дипломат розповів в інтерв'ю "УК".

Японія купуватиме українське зерно

- Пане Сато, чого очікує японська сторона від візиту Віктора Януковича?

- Уряд Японії сподівається, що після цього візиту наші дружні відносини здобудуть новий поштовх до подальшого співробітництва.

- А які сфери співпраці з Україною Токіо розглядає як найперспективніші?

- На нашу думку, почавши зі співпраці за схемою зелених інвестицій, ми можемо сподіватися на чудові перспективи у сфері енергозбереження і на те, що передові японські енергозберігаючі технології незабаром застосовуватимуться в Україні. Крім того, Японія прагне налагодити партнерство з Україною у галузі сільського господарства. Оскільки, як відомо, більшу частину своїх зернових Японія закуповує за кордоном.

- Як триває співпраця України та Японії за схемою зелених інвестицій і чи можна вже говорити про результати конкретних проектів?

- Так звані зелені інвестиції є дуже важливою формою співпраці уряду Японії з Україною. Ті кошти, які Японія виплачує за невикористані українські квоти на викиди в атмосферу парникових газів, можуть бути залучені в Україні для проектів із захисту довкілля. А оскільки Японії важко дотримуватися меж, встановлених Кіотським протоколом, придбані українські квоти дуже її виручають. Тобто позитив у співпраці за схемою зелених інвестицій очевидний для обох сторін. Звичайно, про ефективність і успішність цієї схеми можна говорити лише тоді, коли будуть реалізовані конкретні проекти. Наразі сторонами, які залучені до цих проектів, є з японського боку - компанія "Недо", а з українського - Національне агентство екологічних інвестицій. Поки що за схемою зелених інвестицій не реалізовано жодного проекту. Але, наскільки нам відомо, вже найближчим часом почнуть діяти принаймні два. Я не можу говорити про їхні деталі, але перший буде стосуватися утеплення комунальних будівель - шкіл, лікарень, дитячих садків, а другий - утилізації води, яка накопичується у шахтах. Ніяких перешкод у втіленні цих проектів немає, але згідно з українським законодавством для їх реалізації треба провести тендер і після його завершення вже почнеться конкретна співпраця.

- Яку позицію займає японський уряд з приводу розгляду справи щодо, як кажуть, нецільового використання урядом Тимошенко коштів, отриманих від Японії за надлишкові квоти?

- Звичайно, ми знаємо, що було відкрито кримінальну справу проти колишнього прем'єр-міністра пані Тимошенко. Але оскільки цей процес ще не завершено і остаточних висновків немає, то уряд Японії поки що просто дуже ретельно відстежує розвиток ситуації. Хотів би ще раз наголосити, що Японія вважає співпрацю за схемою зелених інвестицій надзвичайно важливою для наших обох країн. До того ж, щодо коштів, які були виплачені Японією за цією схемою, ми отримали від виконавця з українського боку - Національного агентства екологічних інвестицій - запевнення у тому, що ці кошти є, зберігаються належним чином і будуть використані відповідно до наших домовленостей.

- Тобто наразі уряд Японії не висловлює свого протесту з приводу того, що уряд Тимошенко направив отримані кошти на виплату пенсій?

- Про це багато говорять в українських ЗМІ, але все-таки остаточний висновок повинен робити лише суд. Поки процес розгляду справи триває, ми не можемо висловлюватися з цього приводу. Але нам надзвичайно шкода, що це питання набуло такого широкого розголосу, а якісь попередні оцінки висловлюються як нібито вже встановлений факт.

Клімат для бізнесменів

- Чи є наразі проблемні питання на порядку денному відносин між Україною та Японією?

- На сьогодні між нашими країнами не існує серйозних невирішених питань. Проте з іншого боку це свідчить і про те, що, на жаль, наші держави ще не достатньо глибоко пізнали одна одну. Звичайно, співпраця і в економічній, і в культурній галузі наразі триває, але ми сподіваємося, що в майбутньому вона поглиблюватиметься і розширюватиметься, адже це надзвичайно важливо.

- Наскільки комфортно почуваються зараз японські інвестори в Україні?

- На жаль, досить часто я чую, як японські підприємці скаржаться на непрозорість українського законодавства і на його двояке застосування різними державними установами. Але нам відомо, що Президент Янукович за власною ініціативою активно працює над покращенням бізнес-клімату в Україні. І у нас є великі сподівання, що ця його діяльність буде успішною. Японські компанії розуміють - Україна має великий потенціал щодо подальшої співпраці, і якщо бізнес-клімат у вас поліпшиться, то ви, безперечно, можете сподіватися на збільшення інвестицій, і не лише японських.

- А яка сума японських інвестицій в українську економіку?

- Щодо конкретної суми, то це внутрішня інформація компаній і посольство не має повноважень для її розголошення. Але згідно з нашими даними, в Україні діють три-чотири значні японські інвестори. Вони працюють у сфері автомобілебудування, виготовлення автодеталей, а також виробництва сигарет.

Місце, де зустрічаються культури

- Коли планується відкриття нового приміщення Українсько-японського центру, будівництво якого наразі ведеться у Києві?

- Справді, на території Національного технічного університету "КПІ" триває будівництво нового Українсько-японського центру, який наразі тимчасово займає приміщення на території бібліотеки цього навчального закладу. Але нам у посольстві не відомо, коли будівництво буде завершено. Адже воно ведеться за рахунок української сторони. А уряд Японії курує лише, так би мовити, змістову частину діяльності центру. Вона здійснюється за трьома головними напрямками: викладання японської мови для учнів різного рівня володіння мовою (їх у центрі навчається близько 300); популяризація японської культури - тут і виставки японського живопису, проведення традиційної чайної церемонії, ознайомлення з мистецтвом ікебани та традиційною японською музикою. Третій напрямок - сприяння і допомога японським компаніям, які розпочинають свою діяльність в Україні. Хотів би наголосити, що незалежно від того, коли буде відкрито нове приміщення центру, його діяльність надзвичайно важлива, і він є справжнім мостом між Україною та Японією.

- А українцю потрібна віза для поїздки в Японію?

- Так, між нашими країнами діє візовий режим, і для отримання візи українцю треба подати до нашого консульського відділу певний пакет документів.

- Чи діє прямий авіарейс Київ - Токіо?

- Ні, такого поки що немає. Але, наскільки нам відомо, компанія "Аеросвіт" планує з липня цього року розпочати чартерні авіарейси з Києва до Токіо.

- Яка середня вартість перельоту зі столиці України до столиці Японії?

- Близько 1000 доларів.

Вікторія ВЛАСЕНКО, "Урядовий кур'єр"

КОМПЕТЕНТНА ДУМКА

Олександр ПАЛІЙ,
політичний експерт:

- Візит Президента до Японії, безумовно, на часі. Адже це країна є однією з найпотужніших економік світу. Незважаючи на свої помірні розміри, вона за попередні кілька десятиліть досягла визначних результатів і накопичила колосальні фінансові ресурси, які, зважаючи на міжнародну ситуацію в Східній Азії, є не надто там задіяними. Японія перебуває в тій стадії, коли її бізнес немає куди інвестувати. Бо у своєму регіоні, з країнами, які її оточують через певні об'єктивні обставини, важко вести бізнес.

Тож сучасна Японія, завдяки своїм фінансовим ресурсам і надзвичайно розвиненим технологіям, працює в багатьох інших країнах світу - США та державах ЄС. І нам було б надзвичайно цікаво, якби її інвестиції прийшли в Україну. Адже, крім фінансового розвитку економіки, вони принесли б нам і особливу прогресивну трудову етику. Трудова етика японців дає змогу виробляти з відносно невеликими ресурсами конкурентоспроможні товари, які, хоча і є товарами широкого вжитку, але вражають своєю високою якістю.

Японія свого часу висловлювала зацікавленість до зведення інфраструктурних об'єктів в Україні - аеропортів та доріг, тож добре було б у ході візиту Президента знову підживити цю зацікавленість і надати їй конкретного спрямування. З іншого боку, співпраця у традиційних сферах, в яких Україна виробляє конкурентоздатну продукцію, може бути вигідна для Японії. Зокрема, Україна третій у світі експортер зернових, є потенційним партнером для Японії у галузі сільського господарства. Головне, щоб у Києві пам'ятали: японський бізнес цінує прозорі, передбачувані правила і закони. Вони просто не можуть працювати у корумпованому, хаотичному середовищі, в якому постійно змінюються закони і все залежить від хабара. Адже етика ведення бізнесу в Японії, яка напряму пов'язана з її національними традиціями, передбачає наявність суворого переліку законів, які не є обтяжливими для підприємців, проте виконуються на сто відсотків.