У надзвичайно складних умовах довелося вчора звернутися Президентові Петрові Порошенку зі Щорічним посланням до Верховної Ради «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2015 році». Відбулося це на тлі активізації російсько-терористичних військ, які прагнули здобути Кремлю зайві козирі для політичного й військового тиску на нашу країну, врешті-решт, на кожного з нас.
Сплутати плани вищого керівництва держави, посіяти в суспільстві панічні настрої, вибити з-під ніг західних партнерів України платформу для подальшої підтримки вітчизняних перетворень, показавши всьому світові нікчемність запроваджених проти РФ санкцій, — таким був неповний перелік цілей, яких намагалися досягти бойовики в ході так званого наступу на позиції сил АТО в Донбасі.
Проте українські військові відстояли зайняті рубежі, завдали рішучих ударів у відповідь, чим звели нанівець частину загарбницької стратегії північної імперії. Поза всяким сумнівом, у зв’язку з нещодавніми подіями та перед лицем вірогідності повторення атакувальних спроб Президентові довелося вносити певні зміни до Послання.
І воно відбулося. З одного боку, емоційно, з іншого — розважливо: глава держави вдався до історичної ретроспективи подій останнього року й доступними словами розповів громадянам, чого слід очікувати в осяжному майбутньому.
Монополіям покладуть край
Розпочинати слід як завжди із себе. Глава держави змушений був визнати невдоволення роботою гілок влади, зокрема й президентської. Стосується це як його особистої оцінки, так і пересічних громадян: «Тому що народ нами не дуже задоволений». З цієї причини він вважає за необхідне подвоїти і потроїти зусилля задля змін у країні, у внутрішній і зовнішній політиці.
«З 1 січня 2016 року Угода про асоціацію, підписана рік тому, починає діяти повною мірою, попри марні старання та безсилу злобу нашого колишнього «стратегічного партнера», — окреслив завдання для Кабміну глава держави. — Я б дуже хотів в уряді бачити відповідного і відповідального віце-прем’єра за євроінтеграцію. І я просив би уряд і коаліцію вирішити це важливе для України питання».
Із практичного боку відзначено масштабну допомогу міжнародних фінансових організацій, насамперед Міжнародного валютного фонду, Євросоюзу та США, і рішучі заходи всіх гілок влади, зокрема непопулярні реформи. Сукупність цих чинників дала змогу уникнути суверенного дефолту, який декому здавався неминучим. Нині ж вдалося стабілізувати макроекономічну ситуацію, без затримок виплачувати зарплати і пенсії, сповільнити падіння економіки, подолати паніку на валютному ринку. За приклад такої партнерської допомоги Президент навів рішення країн «Великої сімки» підтримати Україну в питанні реструктуризації її зовнішніх боргів.
Відходу від економічної прірви сприяло й припинення монополії російського ВАТ «Газпром» на нашому внутрішньому ринку газу. Частку імпорту цього вуглеводню з РФ за три місяці року вдалося скоротити до 37% (ще рік тому вона сягала 90%). Пошук альтернативних постачальників Петро Порошенко вважає однією з найважливіших змін стратегічного порядку, однією з найважливіших реформ, яку слід остаточно закріпити в найближчі рік-два.
Кардинальних змін суспільство очікує в роботі прокуратури й суддівської системи. І Президент анонсував-таки скорочення й чистку в цих структурах: «Ухвалено європейський закон про прокуратуру, та й новий генеральний прокурор виявися активнішим та ефективнішим за попередників. І на прокуратуру теж чекають скорочення, чистки і конкурсний відбір нових місцевих прокурорів та їхніх заступників».
Такс само сподівається він і на рішення Вищої ради юстиції, яка цього місяця повинна вирішити питання про звільнення понад 300 суддів. Сюди ж можна зарахувати й запровадження нових правил добору кандидатів на ці відповідальні посади.
Аналогічні зміни відбудуться і в Антимонопольному комітеті, який донедавна «був монополізований монополістами». Бо нині втрати від картельних змов оцінюються в межах від 10 до 22% ВВП. До 40% товарів і послуг реалізуються на монополізованих ринках. Це вбиває стимули до ефективності, до зниження цін, до модернізації, до підвищення якості. Про що можна казати, коли 80% теплової генерації акумульовано в один руках?
«Я буду діяти з такою рішучістю, з якою сто років тому Теодор Рузвельт на основі антитрестівського законодавства поклав край зловживанням олігархів, повернув економічну конкуренцію», — пообіцяв Петро Порошенко. Сподіватимемося, такі зміни насправді відновлять довіру людей до дій влади.
Менше правил — менше хабарів
Окремий пункт програми реформ — боротьба з корупцією. Петро Порошенко вважає дерегуляцію і скорочення контактів людини і бізнесу з чиновниками ефективним економічним методом протидії цьому ганебному явищу. «Корупція вже зменшилася там, де проведено дерегулювання й запроваджено безконтактне спілкування людини з державою, де скасовано сертифікати, дозволи, погодження і висновки. Там, де нема за що вимагати гроші», — зазначив Президент.
Найсвіжіший приклад тут — рішення Мінекономрозвитку про скорочення переліку обов’язкових до сертифікації імпортних товарів: від автомобілів і тракторів до дитячих візків і фарфорового посуду. Нагадано й про затвердження урядом плану дій з дерегуляції господарської діяльності та спрощення регуляторної бази зі 176 конкретних заходів та механізмів їх реалізації. «Цю стратегію я повністю схвалюю, а ось повільні темпи руху мене, правду кажучи, не задовольняють. Суттєвого полегшення ніхто поки що не відчув. А нам як кисень потрібні швидкі результати», — наголосив глава держави.
Брати чи не брати хабарі? Петро Порошенко виступає за легалізацію «провокації хабара», коли спеціально підготовлені люди під виглядом прохачів перевіряють чиновника на схильність до хабарництва: «Інструмент багато хто вважає суперечливим, але він однозначно посилить тиск на корупціонерів: сам факт того, що люди знають, що хабар може бути спровокованим, у декого забере бажання ризикувати».
Анонсовано з парламентської трибуни й проведення до кінця року конкурсів з підбору директорів принаймні 20 найбільших державних підприємств із загального переліку 50 підприємств. Бо, на думку Президента, одне з основних джерел корупції — саме державні підприємства.
Особливі надії покладають на зміни до Конституції в частині децентралізації, над чим нині активно працює Конституційна комісія. Президент вважає цілком реальним уже на нинішній парламентській сесії направити ці зміни до Конституційного суду, а восени ухвалити їх остаточно.
При цьому децентралізацію в жодному разі не можна плутати з федералізацією. «Україна була, є і буде унітарною державою! І є коло питань, яких децентралізація не торкнеться жодним чином, де, навпаки, роль центру зросте, — наголосив Президент. — Це стосується оборони, національної безпеки, зовнішньої політики та боротьби з корупцією, дотримання законності, прав і свобод громадян, територіальної цілісності. А децентралізація може стати реальністю вже після осінніх виборів в органи місцевої влади та місцевого самоврядування».
Тож і очікує від Верховної Ради нового закону про місцеві вибори з відкритими списками, хоч і свідомий ризиків.
У контексті проголошених і втілюваних реформ Президент запропонує Верховній Раді законопроект про повне розкриття інформації щодо формування тарифів на газ для населення. А до початку опалювального сезону слід актуалізувати норми споживання тепла для будинків без відповідних лічильників. Доцільно також трохи збільшити соціальну норму споживання газу в сільських будинках під час опалювального сезону. «Але ми більше ніколи не будемо дотувати заміські палаци такими ж цінами на газ чи електрику, як і сільські мазанки», — категорично підкреслив Президент.
А у зв’язку з негативними для гаманців людей наслідками реформ Петро Порошенко пропонує уряду прискорити індексацію зарплат і пенсій.
«Ми вже отримали деякі додаткові надходження до бюджету, частково інфляційного походження, частково завдяки детінізації. Прошу уряд прискорити бодай на кілька місяців індексацію зарплат і пенсій, — сказав глава держави. — Але зробити це треба акуратно, аби не спровокувати гіперінфляцію».
Розглядають різні сценарії
На жаль, реальною залишається колосальна загроза поновлення широкомасштабних бойових дій російсько-терористичних угруповань на Донбасі. На наших територіях, озвучив Президент, перебуває 14 російських бойових тактичних груп чисельністю понад 9 тисяч вояків. Концентрація російських військових поблизу державного кордону в півтора раза перевищує торішню.
«Так званий Росвоєнторг продовжує регулярно постачати не лише боєприпаси, продукти харчування, речове майно і паливо, а й найновітніше озброєння і найсучаснішу військову техніку», — наголосив президент.
За таких обставин Збройні сили мусять бути готовими як до відновлення наступу ворога на Донбасі, так і до повномасштабного вторгнення по всьому периметру кордону з Росією. Військових і дипломатів глава держави налаштовує на унеможливлення обох цих сценаріїв, на зміцнення міжнародної коаліції з підтримки України, на врегулювання ситуації на Донбасі та повернення Криму і недопущення скасування санкцій проти агресора.
«І збільшення витрат на оборону та безпеку у зв’язку із загрозою розгортання Росією повномасштабної війни проти України, забезпечення обороноздатності держави надовго залишиться ключовим пріоритетом. Бо по-іншому ми країну не захистимо», — з певною часткою суму констатував Петро Порошенко.
Коли Президент згадував про воїнів, що полягли, захищаючи суверенітет і незалежність держави, депутати вшанували їхню пам’ять хвилиною мовчання.
Що ж стосується окупованих Росією територій Донбасу, то Україна готова відновити всі економічні зв’язки, скасувати обмеження. Але за однієї умови: відновлення контролю української влади над зовнішнім кордоном із Росією.
Атака на депутатський імунітет
Наступного року Петро Порошенко пропонує забезпечити відновлення економічного зростання, завершити санацію банківської системи й провести податкову реформу, зберігши єдиний податок для малого і середнього бізнесу. Окрему увагу слід приділити аграрній галузі як одній з основ конкурентоспроможності країни на світових ринках. Необхідно відшліфувати й систему адресних субсидій, на повну запустити реформу охорони здоров’я.
Очікується також завершення багатостраждальної епопеї зі скасуванням депутатської недоторканності та обмеження недоторканності суддів. «Закликаю! Ні, наполягаю на ухваленні остаточного рішення», — наголосив Петро Порошенко.
Він також припускає осінні переформатування в уряді. «Під мікроскопом буде розглянуто діяльність кожного міністра. Здійснювати, і я не уникаю цього, можливо, переформатування Кабінету Міністрів. Це не мої повноваження, я не знімаю і не призначаю урядовців та міністрів. Але якщо цього не зробить сама коаліція, можна бути впевненим, цього може зажадати суспільство. Але моя принципова позиція: будь-які зміни в уряді мають відбуватися лише за умови збереження чинної коаліції і збереження єдності коаліції, але єдність коаліції не має перетворюватися в кругову поруку, має бути чесна і відверта розмова», — констатував Президент.
Він налаштований підтримати програму Go Global, яка визначає вивчення англійської мови одним із пріоритетів стратегії розвитку країни. А володіння англійською може стати критерієм під час працевлаштування на державну службу.
«Україна сьогодні в глобальному рейтингу залишається серед країн з найнижчим рівнем володіння англійською, це бар’єр для українців у переорієнтації на західні цінності та стандарти, це обмежує наш доступ до наукових досліджень, які на 80% публікуються in English. 55% web-сторінок теж написано англійською», — резюмував глава держави.
Загалом наступний рік буде оголошено в Україні роком англійської мови. Бо за цим майбутнє.
ПОВНИЙ ТЕКСТ ЩОРІЧНОГО ПОСЛАННЯ ПРЕЗИДЕНТА ПЕТРА ПОРОШЕНКА ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Ми в Google+