«Так, у Збройних Силах я ще з 2015 року. Мене призвали під час АТО, проходив службу в 56 окремій мотопіхотній бригаді. Пройшов шлях від солдата до майора. Спершу був водієм-заправником зі взводу забезпечення артилерійського дивізіону, потім усерйоз опанував фах артилериста», — згадує Микола Чобану.

Вибір подальшого життєвого шляху та військової кар’єри він зробив після першого року служби за мобілізацією та піврічної перерви, під час якої вирішив укласти контракт.

«Після року служби була шестимісячна перерва, а потім підписав контракт і продовжив службу в 40 окремій артилерійській бригаді імені Великого князя Вітовта.

Повномасштабне вторгнення рашистів зустрів зі своїм підрозділом на Харківщині, ставши на оборону обласного центру з перших годин великої війни. Усе почалося з Чугуєва, де ми тимчасово перебували. Потім упродовж п’яти днів виконували завдання з оборони Харкова, після чого підрозділ перекинули на ізюмський напрямок», — розповідає офіцер.

Вдавалися до винахідливості та імпровізації

Найвиразнішим спогадом початку повномасштабної війни військовий називає відчуття великої відповідальності за підрозділ та виконання бойового завдання.

«На тоді я був старшим сержантом і виконував обов’язки командира 8 артилерійської батареї 40 окремої артилерійської бригади. То був мій найперший досвід ведення бойових дій, в якому ніс відповідальність за збереження особового складу та виконання завдань зі знищення ворога. У перші дні після вторгнення ворога наші позиції були поблизу населеного пункту Рогань, там ми потрапили в напівоточення, з якого надалі успішно вийшли», — ділиться спогадами він.

Надалі артилеристи зайняли вогневі позиції біля харківської об’їзної дороги неподалік тютюнової фабрики «Філіп Морріс». Інтенсивність бойової роботи, згадує боєць, була надзвичайно високою, а відпрацьовувати по ворогу допомагало своєчасне виявлення окупантів засобами розвідки.

«Навіть у перші дні війни в нас були високі спроможності ведення повітряної розвідки, що істотно підвищило нашу ефективність. Щоправда, так само і ворог мав подібні можливості, а тому потрібно було відходити від старих методичок, виявляти ініціативу, винахідливість і постійно імпровізувати», — розповідає Микола Чобану.

Захисник України зауважує масштабні інтенсивні зміни у веденні бойових дій від початку російської агресії за часів АТО і за період після лютого 2022 року.

«Під час АТО в нас і в окупантів не вистачало можливостей вести повітряну розвідку. Тому артилерійська розвідка працювала за стандартною процедурою артилерійської звукової розвідки, оскільки радіолокаційні станції не були такі розвинені, як тепер. Однак хоч артилеристам доводилося діяти переважно традиційними методами, вже у ході АТО/ООС ми почали вдаватися до новацій. А тепер можна сказати, що за минулі три роки ведення бойових дій і динаміка війни загалом змінюються не тижнями, а годинами. Бо і ми, і вороги не стоїмо на місці, а постійно розвиваємося і вдосконалюємося. Високоточні боєприпаси, нові методи ведення розвідки, ураження ворога за допомогою ударних БпЛА — все це реалії сучасної війни», — пояснює військовий.

Замінити артилерію дронами все ще неможливо

У перші тижні повномасштабної війни, за словами артилериста, в захисників України було значно більше можливостей працювати досить зухвало і нахабно. Наприклад, наші бійці з гарматами могли залетіти в темну пору доби на передній край наших військ і завдати звідти дошкульного вогневого ураження у глибокий тил ворога. А ось нині так діяти вже фактично неможливо, бо противник також багато чого навчився і так само намагається діяти не за старими радянськими методичками, а з урахуванням новацій сучасної війни.

«Спершу ми вели війну так, як пише книжка часів срср: фронт батареї, 50—70 метрів між гарматами, автомобілі 200 метрів від гармати. А тепер розосереджуємо гармати, закопуємося, надійно маскуємося. Уникнути виявлення й ураження з боку ворога тепер можна, лише вдаючись до спорудження добре обладнаних укриттів та ретельного маскування. Це наслідок того, що загарбники також розвиваються в засобах ведення повітряної розвідки та ударних БпЛА», — підтверджує сучасні реалії офіцер.

Микола Чобану згадує, що в перші тижні чи місяці повномасштабного вторгнення воїнам неодноразово доводилося ризикувати для того, щоб зупинити просування ворога.

«Коли ми стримували наступ окупантів з боку Ізюма на Слов’янськ і Барвінкове, то заїжджали своєю батареєю аж за позиції наших військ для того, щоб піхота встигла окопуватися і виконати завдання знищення ворожих колон. Потім, звичайно, вони нас виявляли, і доводилося відходити. Але коли треба було ризикувати, а ризик був необхідний і виправданий, то мої хлопці не зупинялися і виконували найнебезпечніші завдання», — розповідає він.

А під час знаменитої Слобожанської наступальної операції у вересні-жовтні 2022 року підрозділ під командуванням Миколи Чобану діяв поблизу Чугуєва. Коли наступ біля Балаклії розпочався, а Сили оборони прорвали оборону окупантів, артилеристи також почали просуватися і забезпечувати вогневу підтримку.

Сучасні технології технологіями, однак навіть попри значний прогрес ударних БпЛА, дронів зі скидами та FPV-камікадзе артилерія, переконаний Микола Чобану, не втратила значення. Адже замінити гармати дронами чи іншими засобами вогневого ураження все ще неможливо.

«Є два чинники: РЕБ ворога і вогнева потужність артилерії. Ефективність радіокерованих дронів значно падає через ворожі засоби РЕБ, та й потужність їхніх зарядів менша. А 50 відсотків ефективності зі знищення ворога все одно лежить на артилеристах. Боги війни, як приносили «вагомі аргументи» ворогові, й надалі продовжують це робити. Піт артилеристів береже кров піхоти. Піхота — це наші брати, вони можуть завжди покластися на артилеристів», — запевняє майор-артилерист.

Говорячи про високу державну нагороду — звання Героя України, Микола Чобану скромно зазначає, що сприймає її як колективну заслугу всіх-всіх бійців, якими командував.

«Вважаю почесну відзнаку заслугою всього особового складу. Найвища ж нагорода для мене — це збереження життя підлеглих бійців та виконання нами всіх поставлених бойових завдань», — підсумовує він.

Антон ПЕЧЕРСЬКИЙ,
АрміяІnform, онлайнмедіа Міноборони