ПРЕМ’ЄРА

Театр ім. І. Франка відкрив двері до казкового  світу Попелюшки

Такий новорічний подарунок  франківці підготували для своїх юних глядачів, взявши за основу сценарій Євгена Шварца. Цілком виправданий жанр вистави — мюзикл: спокійні, мрійливі й веселі пісні (автори музики — Юрій Кондратюк і Вікторія Васалатій), легкокрилі й жваві танці надали дійству сучасності й динамічності.

Ось тільки його пролог із Дідом Морозом і Снігуронькою видавався якоюсь мірою непевним. Хоч його можна сприймати як своєрідну розминку, оскільки ситуація швидко виправилася, щойно світло рампи сфокусували в залу й поміж рядами з’явився довготелесий дивакуватий Король.

Звісно, далися взнаки особливості творчого складу. Так, диригувала немаститими акторами молода режисерка Катерина Чепура. Вона точно знала, на які кнопочки варто натискати, аби діти захопилися дійством. Безпрограшний варіант — вихід акторів до зали. Це додавало атмосфері грайливості, а маленькі глядачі дуже емоційно реагували на присутність поруч із ними героїв казки. Усмішки й очі-вогники дітей заряджали позитивом дорослих. Така чистота, непідкупність емоцій охопила залу, і, гадаю, багато хто з присутніх згадав дитинство, знову відчув щирі почуття, часом знищувані дорослістю.

Приємно й те, що актори не перестаралися, не вдавалися до безглуздих кривлянь. Щоправда, Павло Москаль, який грав Короля, часом перебирав із гримасами. Проте загалом гідно виконав роль доброго, кумедного старця. Попелюшка й Принц дотрималися класичних ідеалізованих образів — зразків високої моральності. Їхні ролі виконуватимуть різні актори: Попелюшки — Анжеліка Савченко, Олена Фесуненко, Вікторія Васалатій, Принца — Іван Зулуський, Олег Терновий, Дмитро Ступка. Головна героїня, як і у фільмі, вірить у диво. Як кажуть, мрія — чарівлива квітка, але потрібна відвага, щоб зірвати її на краю прірви. Попелюшка зірвала мрію, закохавши в себе юного, сором’язливого  Принца.

Відверто кажучи, несподіваним був портрет злої Мачухи, у яку перетворилася Оксана Вертинська. Вона постала осучасненою, агресивною, з отруйним характером жінкою, від якої чоловік ходить до лісу, аби відпочити від домашнього спокою.

Як свого часу зізнавалася  журналістам Вікторія Васалатій, мюзикл вийшов економваріантом. Так, декорації й костюми не претендують на розкішність, але мають хороший вигляд. Білосніжні шатра, які спадали зі стелі на сцену, додавали дійству ніжності й легкості, а помережані «морозом» кульки, що вирували над нею, і різнокольорові вогники, які розліталися по всій залі, створювали казковий космічний простір.

Квитки на новорічний мюзикл ще можна придбати на 3—4 січня за скромними цінами.