Цього року Шевченківська премія розширилася, а кількість номінацій уперше за весь час її існування зросла до 13. Додалися «Творче кураторство культурно­мистецьких проєктів», «Фотомистецтво» та «Дизайн», замість номінації «Література» з’явилися «Проза» та «Поезія», а музичний напрям розширила номінація «Концертно­виконавське мистецтво». Відповідний указ Президент України підписав у липні 2025 року, а 9 березня перші лауреати отримали премії в цих номінаціях.

«Нам є чим пишатися. Нам є ким пишатись. І Шевченківська премія доводить це. Щороку вона відбувається попри все незважаючи на війну. І попри все щороку — нові достойні переможці. І ця відзнака не стала формальністю, і вона в усіх сенсах цього слова зростає — стає більше номінацій, стає більше знакових робіт, більше приводів пишатися своїм мистецтвом, пишатися нашими творцями», — наголосив Володимир Зеленський.

Глава держави зазначив, що цього року Шевченківська премія особлива не лише тому, що відзначаємо знакову дату — 65 років, а й тому, що її вручення відбувається в час дуже сильних емоцій, які об’єднують Україну.

«Якою ж важкою й довгою була ця зима. І ми її подолали. Якою ж бажаною для всіх нас є ця весна. І нарешті тепло, і ці відчуття, коли Україна змогла, Україна збереглась, Україна вистояла. Я хочу подякувати нашим воїнам, дякую вам», — зазначив Володимир Зеленський.

За словами Президента, весна також настає в українській культурі та мистецтві, які цікаві мільйонам, є стильними, сучасними, модними, живими та динамічними.

«І коли сьогодні українська музика об’єднує всіх наших людей — на фронті, по всій країні, коли неможливо дістати квитки в наші українські театри і є черги в музеї, на наші виставки, по наші українські книги — все це дуже надихає», — наголосив глава держави.

Голова Комітету з Національної премії України ім. Т. Шевченка Євген Нищук зауважив, що нині мистецтво стає важливим засобом психологічної підтримки, допомагає суспільству проживати досвід війни. Саме тому розширення номінацій відповідає викликам сьогодення.

«Це справді дуже важливо. Тому що нові напрями, які з’явилися, окрім усталених у канонічному сприйнятті, вкрай актуальні саме в час війни», — зазначив Євген Нищук.

Уперше Національну премію ім. Т. Шевченка в номінації «Фотомистецтво» отримала фотохудожниця Олена Гром за фотопроєкт «Вкрадена весна».

У ще одній новій номінації — «Творче кураторство культурно­мистецьких проєктів» премію за виставковий проєкт «Алла Горська. Боривітер» одержали куратори цієї виставки Тетяна Гаук, Олена Грозовська, Михайло Кулівник, Катерина Лісова, дизайнерка виставки Дар’я Подольцева. Ще одним переможцем у цій номінації за культурно­мистецький проєкт «3030. Сучасне українське мистецтво» став його куратор мистецтвознавець Валерій Сахарук.

Диригентка, художня керівниця Академічного хору імені П. Майбороди Українського радіо Юлія Ткач отримала найвищу творчу відзнаку країни в номінації «Концертно­виконавське мистецтво» за медіапроєкт «За крок до Перемоги», мистецькі цикли «Постаті», «Зустріч епох», концертні програми та фондові записи 2020—2025 років.

Дипломат, письменник, науковець Юрій Щербак став лауреатом Шевченківської премії в номінації «Проза» за книжку підсумків і пророцтв «Мертва пам’ять. Голоси і крики», а письменник Павло Белянський — за роман «Битись не можна відступити».

Премію в номінації «Публіцистика і журналістика» отримав письменник, журналіст Олег Криштопа за документальний роман «Радіо «Афродіта».

У номінації «Літературознавство і мистецтво» премію одержала мистецтвознавиця Олеся Авраменко за мистецтвознавчі науково­популярні твори з авторської серії Accent — три книжки: «Білокур», «Приходько», «Тістол». Також у номінації «Літературознавство і мистецтво» премію здобув кінокритик, кінознавець, кіносценарист Сергій Тримбач за книжку «Іван Миколайчук. Містерії долі».

Переможницею в номінації «Театральне мистецтво» за вистави «Вертеп», «Жираф Монс» Харківського державного академічного театру ляльок імені В.А.Афанасьєва, «Буря» Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької, «Медея» Івано­Франківського національного академічного театру імені Івана Франка стала режисерка Оксана Дмітрієва.

Національну премію в номінації «Кіномистецтво» отримав автор сценарію та режисер фільму «Ти — космос» Павло Остріков.

Лауреатом премії в номінації «Декоративно­прикладне мистецтво» за серію художніх робіт українського скла мистецького проєкту «Народжені у вогні» став майстер художнього скла Ігор Мацієвський.

У номінації «Візуальні мистецтва» нагороду за створення «Меморіалу українським розвідникам», серії скульптур «Збурений простір», «Сплав» отримав скульптор Назар Білик.

Джерело:
Офіс Президента