У тому, що якість продуктів, які продають у наших магазинах, невисока, мало хто сумнівається. Бо чимало підприємців завжди дбають передовсім про прибутки, а якість відсовують на другий план. Останніми роками, на переконання експертів, ситуація погіршилась. А все тому, що виробників фактично перестали перевіряти. Ті ж, усвідомлюючи власну безкарність, що хочуть, те й роблять. Щоправда, варто визнати, що й від перевірок, які раніше проводили, користі було небагато. Адже не секрет, що подекуди рейди давали користь передовсім самим перевіряючим, які за правильні висновки, отримували хабарі. Що може змінити ситуацію на краще, дізнавався «Урядовий кур’єр».
Домовитися полюбовно
Нещодавно знайома купила в магазині пакет молока. Прийшовши додому і відкривши його, відчула неймовірний сморід, а на смак воно виявилося гірким. Узявши чек, жінка пішла в магазин «з’ясовувати стосунки». Продавці запропонували їй поміняти продукцію на якісну. Ось тільки це виявилося не так легко. Адже продавцям довелося перебрати кілька ящиків із молоком, щоб знайти пакет, на якому не було б затерто дату виробництва. Звісно, продавці перепросили і майже щиро дивувалися, мовляв, не знаємо, як це вийшло, бо продукція в нас завжди свіжа і якісна. Тільки в це не дуже віриться. Адже, як кажуть знайомі працівники торгівлі, інколи магазини реалізують продукцію з вичерпаним терміном придатності. Не викидати ж!
Звісно, знайома могла б поскаржитися на нечесного продавця в державні органи, а саме в нещодавно створену Держпродспоживслужбу, яка перевірила б супермаркет. Згідно з вимогами законодавства, продукції з вичерпаним терміном придатності не має бути на полицях магазину: її мають збирати й відправляти на утилізацію. Щоправда, процедура перевірки магазинів тривала.
До речі, представників бізнесу перевірки в нинішньому вигляді не лякають. А все тому, що вони можуть бути планові й позапланові. Коли йдеться про планові візити контролерів, про них необхідно попереджати за 10 днів. У такому разі лише ледачий не підготується до приходу очікуваних гостей. Щоправда, як переконують у Держпродспоживслужбі, за майже рік роботи навіть за таких умов вони змогли повернути обдуреним споживачам 440 тисяч гривень. На ринки Києва не допустили більш як 70 тонн небезпечних продуктів, а також винесли адміністративних штрафів на суму понад 550 тисяч. Ці штрафи накладали на суб’єктів господарювання за порушення законодавства.
«Як переконує досвід роботи, приблизно у 80% ситуацій питання між споживачем і суб’єктом господарювання можна вирішити без втручання держави, — каже начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Києві Олег Рубан. — Ми можемо здійснювати лише планові й позапланові заходи в галузях, визначених законодавством. Нині мораторій на перевірки бізнесу не стосується безпечності харчових продуктів і захисту прав споживачів. Інші заходи можна здійснювати, але за погодженням з Державною регуляторною службою. Щодо планових заходів. Перелік тих, кого перевірятимуть, оприлюднюють у грудні на сайтах контролюючих органів. Також підприємця про візит обов’язково попереджають за 10 діб до проведення перевірки. Тому в цій ситуації не може йтися про тиск на суб’єкт господарювання».
На позапланові перевірки контролери виходять після отримання дозволу від Державної регуляторної служби, на отримання якого йде… приблизно місяць.
Приховати правду не вийде?
Проте бізнесмени навіть за таких умов скаржаться, що представники контролюючих органів під час перевірок не завжди дотримуються норм закону. Тому щоб у подальшому уникнути непорозумінь, у Києві запроваджують відеофіксацію перевірок.
«Проект із впровадження відеофіксації вже стартував. Відтепер відеокамера розміщуватиметься на грудях працівників Держпродспоживслужби і зніматиме перевірку, — каже Олег Рубан. — Відеозв’язок буде налагоджено з територіальним органом Держпродспоживслужби, і всі дії її працівників можна буде побачити. У надзвичайних ситуаціях розміщуватимемо відео на YouTube як доказову базу правопорушень суб’єкта господарювання. Цю ініціативу реалізують у межах великого проекту, який стартує в Києві».
Інформацію з відеокамер зберігатимуть протягом 6 місяців на сервері Держпродспоживслужби.
Ще один беззаперечний плюс відеофіксації — фінансування цієї програми відбуватиметься за рахунок донорських коштів.
Депутат Київської міськради Олександр Бродський додав, що це дуже хороший проект. «Як депутат наполягатиму на тому, щоб його поширити на всі перевіряючі органи, підпорядковані муніципалітету, — сказав депутат. — Адже живемо в час, коли дуже багато законів або взагалі не виконують, або в них нечітко прописано процедуру приміром перевірки. Тож дуже важливо захистити підприємців у частині дотримання контролюючими органами законодавства. Дуже добре було б, щоб такі камери були у всіх перевіряючих, і потім ми могли б дослідити, коли і як проводили перевірку. Це дуже зручно і для керівників цих органів (вони знатимуть, де були і що саме робили їхні підлеглі), і, звісно, з точки зору боротьби з корупцією. Нещодавно я з’ясував, що мораторій на заборону перевірок є, але він не стосується понад 10 служб і органів, які все-таки проводять планові та позапланові перевірки. Тому дуже важливо, щоб підприємець розумів, що й до чого. Так контролюватимемо наші контролюючі органи».
На думку заступника голови правління ВГО «Союз споживачів України» Олега Цільвіка, така ініціатива має знизити рівень корумпованості перевіряючих органів. Тим більше, що всі говорять про те, що публічність у роботі з бізнесом першочергова. «Наша організація протягом двох років виїжджає на моніторинги щодо дотримання законодавства прав споживачів тільки з журналістами. Завдяки таким візитам ми одразу ж бачимо подекуди неадекватні дії представників бізнес-спільноти, — каже експерт. — Ми вважаємо, що відеофіксація — прогресивна новація. Чи викоренить вона в цих органах корупцію, складно сказати. Адже телефонне право ще ніхто не скасував. За нашою інформацією, більшість домовленостей між контролюючим органом і бізнесом відбувається в телефонному режимі. Хоч інколи до громадської ради Держпродспоживслужби надходять скарги, мовляв, підприємців перевіряють із порушенням чинного законодавства. Насправді ж часто ця інформація викривлена. Якщо буде відеофіксація, то довести правоту перевіряючого буде просто. А так ставлять під сумнів репутацію нової служби. Єдине ми б хотіли: щоб матеріали фіксації перевірок були доступні зокрема й для громадськості. Особливо це буде доречно, коли йтиметься про перевірки закладів громадського харчування на предмет дотримання законодавства із запобігання тютюнокурінню».
Звісно, ініціатива із запровадження відеофіксації перевірок позитивна. Зрозуміло, що не лише бізнес, а й споживачі потребують захисту, тому перевіряти підприємців потрібно. Однак важливо, щоб ці перевірки карали справді нечесних виробників і продавців та давали користь передовсім звичайним українцям, а не лише співробітникам контролюючих органів у вигляді хабарів.
Катерина БРАТКО
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+