Масштаб його творчої особистості складно виміряти і оцінити. Із плином років він зростає, стає більш багатогранним, яскравим, додає барв і відтінків. Його художні полотна надзвичайно популярні на світових мистецьких аукціонах, про митця друкують численні статті, монографії, книжки. Зрештою, він це передбачав, написавши, що колись його «світило» неодмінно зійде.
І хай за життя митець так і не здобув визнання на батьківщині, нині на Сумщині пишаються земляком. Із 2007 року, відколи тут втілюють масштабний проєкт, присвячений митцеві, він не переривався і триває досі. Ідеться про Давида Бурлюка — клекотливого, невгамовного, епатажного, почасти скандального, який заперечував і відмітав традиційні мистецькі шаблони й стандарти. Таким він і залишається в історичній пам’яті нащадків.
Нові грані творчості
Офіційні урочистості тривають і в Сумах, тісно пов’язаних з юнацьким періодом у Давидовій долі, і в Лебедині та Рябушках. Щоправда, часті зливи розмили дорогу і не дали змоги дістатися Бурлюкового урочища поблизу села Рябушки Сумського району. Однак численні шанувальники мистецтва подумки відвідали високий пагорб, де колись стояла хата Бурлюків, яку в далекій Америці часто згадував вигнанець.
Літературні читання в галереї «Наша на Псільській», круглий стіл «Паліцинської академії» в Сумській міській бібліотеці ім. Т. Шевченка, виставки, пленери, фотозйомки, перформанс «Око Давида», організовані ГО SureayFrt, KosTur, фототовариством «Друзі Дагера» — кожен із заходів відкрив нові грані життя і творчої спадщини митця.
Сумський краєзнавець Антон Дубодєлов провів екскурсії Сумами, зокрема до Олександрівської класичної гімназії на вулиці Троїцькій, де свого часу навчався юний Давид. За мотивами віршів земляка дорослі і юні художники малювали картини й етюди. Попри їхню футуристичну складність, твори дихали свіжістю й оригінальністю.
Особливу зацікавленість городяни і гості міста виявили до виставки робіт ювіляра, що відкрилася в Сумському обласному художньому музеї ім. Н. Онацького. Як повідомила його очільниця Надія Юрченко, тут зберігаються чотири роботи Давида Бурлюка, а саме: футуристичний пейзаж «Нью-Мексико», жанрова сцена «Мері Роз та її діти», виконана у стилі наївного малярства, етюдний імпресіоністський момент «Полудень», які датовано американським періодом 1940-х, а також пейзаж «На морському узбережжі», написаний 1921 року під час перебування в Японії.
Цікаво, що останню роботу музеєві свого часу подарували японські шанувальники творчості митця Акіра Судзукі, Хаясі Тосінорі та Учіде Кадзуюка. Випадково придбавши на одній з токійських барахолок занедбану картину за 10 доларів, яка, з’ясувалося пізніше, належала пензлю Д. Бурлюка, вони власним коштом реставрували її і привезли в Суми. Сьогодні важко назвати ціну полотна, бо обраховується сумою щонайменше з чотирма нулями.
Більшість заходів триватимуть і в серпні, і до кінця цього року.
Лебединська бурлюкіана
Міжнародна виставка mail-art «Futurism:140-th Anniversary of the Artist David Burliuk», що відкрилася в Лебединському художньому музеї ім. Б. Руднєва і стала першою міжнародною в історії закладу, продовжила проєкт. Мета — представити мистецьке листування Давида Бурлюка, який мав багато знайомих, друзів, колег у різних куточках планети. Фішкою стали дві його оригінальні листівки, надіслані 1961 року чеському художникові Вацлаву Фіалі, чоловікові Маріанни, молодшої сестри Давида.
Як повідомив директор музею Андрій Гєльмінтінов, у межах проєкту на адресу музею у 109 пакетах надійшло 184 роботи від 100 сучасних художників, які живуть у 64 містах 30 країн. Географія вражає: США, Італія, Україна, Португалія, Румунія, Туреччина, Канада, Сінгапур, Уругвай, Японія, Бельгія, Аргентина.
За словами голови Сумської ОВА Дмитра Живицького, ця виставка особливо важлива на тлі нинішніх складних історичних викликів. Адже справжнє мистецтво завжди єднає людей, стає каталізатором духу свободи, спонукає шукати відповіді на животрепетні запитання. До того ж це чудова нагода пожвавити туристичну складову місцевої громади — постать земляка має світовий вимір.
Свого часу Давид Бурлюк написав пророчий рядок «Просвітли просвіти даллю», наче звертаючись до майбутніх часів. Це своєрідний творчий рентген, який на нинішній історичній плівці сповна проявився картинами, малюнками, рядками, що несуть життєдайне і оптимістичне світло новим поколінням шанувальників мистецтва.
Давид БУРЛЮК. Прозаїк, поет-футурист, художник, теоретик мистецтва, літературний і художній критик. Народився (9) 21.07.1882 року на хуторі Семиротівщина (Семиротівка) поблизу села Рябушки Лебединського повіту Харківської губернії (нині Сумський район Сумської області). Помер 15.01.1967 в м. Нью-Йорк (США).
Навчався в Олександрівській чоловічій гімназії (м. Суми), Казанській художній школі, Одеському художньому училищі, мистецьких студіях Мюнхена та Парижа, московському училищі живопису, скульптури та архітектури.
1920 року емігрував спочатку до Японії, звідти 1922-го — у США. Його виставки проходили в багатьох містах Європи, Австралії й Америки.
За життя створив понад 15 тисяч художніх полотен, малюнків, ескізів тощо, у значній частині яких домінували українські національні мотиви, зокрема образ козака Мамая. Автор поетичних збірок і прозових текстів.
Основна частина живописних творів Бурлюка зберігається у меморіальному музеї художника у Нью-Йорку. Окремі — в музеях України, зокрема на Сумщині.
Торік 10 серпня депутати Лебединської міськради офіційно затвердили створену на місці хутора Семиротівка туристичну арт-локацію «Урочище Бурлюк».
Ми в Google+