ДЕЖА ВЮ

На  Херсонський машинобудівний завод знову посягають 

З 2007 року це вже четверта спроба захоплення підприємства, — каже голова правління ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» Олександр Олійник. — Найстрашніше, що в цьому процесі задіяні деякі представники обласної влади, зокрема правоохоронні органи, що докладно викладено у зверненнях народних депутатів до Прем’єр-міністра України Миколи Азарова. У нас є кілька підозр. Насамперед у цьому зацікавлені кілька підприємств, підконтрольних одній людині, що займаються тіньовим імпортом та поставками сільгоспмашин «без жодного маркування, назв і пізнавальних знаків», у тому числі за державними програмами технічного переоснащення села. Навіть територія заводу — 75 га,  як на мене, це побічно.

Очевидно, повідомлення керівництва «Херсонмашу» про перехід у 2012 році на промислове виробництво сучасного українського комбайна «Скіф» та заяви Президента, Прем’єр-міністра та міністра аграрної політики та продовольства на підтримку вітчизняного сільгоспмашинобудування, зокрема закупівлі у 2012 році 200-300 самохідців «ХМЗ», подіяли комусь на нерви та похитнули чиїсь бізнес-плани, — припускає О.Олійник. — Нас просто вирішили стерти з лиця землі, а також підстрахувати себе законодавчо. Інакше як пояснити те, що нині відбувається?

Подвійні стандарти

Газета «УК» на початку вересня у статті «Комбайни на повідку» вже порушувала питання закупівлі іноземних комбайнів машинно-транспортною станцією ДП «Державної продовольчо-зернової корпорації України» (ДПЗКУ). З 500 самохідців, які придбала корпорація цього року в лізинг, лише 21 вітчизняний. Тоді як у відповіді Мінагропроду на запит «УК» зазначалося, що за допомогою держпідтримки мають бути придбані лише вітчизняні сільгоспмашини і обладнання.

 У планах компанії на 2012 рік, за словами директора МТС ДПЗКУ Олександра Бавицького, — купівля ще майже 2 тис. комбайнів. При цьому він не забув нагадати про катастрофічне зношення техніки та потребу державної підтримки її придбання. А також зауважив, що «своєю роботою МТС формує попит на велику кількість комбайнів, що стане основою для запуску вітчизняного машинобудування як базового  замовлення, а також створення великої кількості нових робочих місць — понад 15 000 осіб, що проживають у сільській місцевості».  Про який запуск ідеться? Та про які робочі місця?

Нещодавно у ЗМІ з’явилась інформація про переговори між ДПЗКУ і закордонними виробниками сільгосптехніки про започаткування програми спільного складання комбайнів у нашій країні. І це ніби збігається з головною лінією уряду — імпортозаміщення — розвиток власного виробництва замість придбання техніки і обладнання за кордоном. Усе б нічого, якби не відповідні законопроекти, що з’явились восени у парламенті, які готують грунт для «пільгового» ввезення іноземних сільгоспмашин.

Зокрема один з них — «Про внесення змін до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування для агропромислового комплексу» (№8764) — вилучає кваліфікаційну вимогу щодо наявності не менше 50% комплектуючих вітчизняного виробництва в сільгосптехніці та обладнанні, які виробляються в Україні і підпадають під держпідтримку. Другий — «Про внесення змін до підрозділу 3 розділу ХХ Податкового кодексу щодо підтримки сільськогосподарського машинобудування» (№9391) — звільняє підприємства, що постачають іноземну техніку та комплектуючі на територію України, від сплати податку на додану вартість терміном на 5 років.

 А це означає, що будь-яке підприємство зможе декларувати придбану за кордоном техніку як вироблену в Україні і її можна буде безперешкодно реалізовувати за допомогою бюджетної підтримки через державні підприємства «Спецагролізинг», «Украгролізинг», ДПЗКУ. Більш того, її ввезення не оподатковуватиметься. Як кажуть, дотуватимемо чужоземні підприємства і підтримуватимемо економіки інших держав, а наші підприємства «виживатимуть» як зможуть, а держбюджет буде позбавлений прибутків.

— У кращому разі це буде викруткове складання комбайна з імпортних комплектуючих, у гіршому — великовузлове, коли, до за суттю готового виробу, завезеного в Україну, прикручують колеса, бампер і фари, — пояснює народний депутат Катерина Самойлик. — Економічний ефект від цього ще гірший, ніж імпорт готової техніки. Такі «бізнесмени» не створюють додаткових робочих місць, не організовують виробництв, а фактично перепродують під маркою «вітчизняної техніки» закордонну та позбавляють ринку збуту вітчизняних сільгоспмашинобудівників.

І де тут справедливість? Фото з архіву редакції

Прем’єр доручив розібратися

Аби цього не сталося, народні депутати України В.Наконечний, О.Надоша, С.Майборода, Ю.Каракай (фракція Партії регіонів), К.Самойлик (КПУ), Ю.Крук («Реформи заради майбутнього»), Л.Григорович («НУ-НС») звернулися з листом до Прем’єр-міністра України Миколи Азарова. У листі, зокрема, викладено чотири приклади рейдерського захоплення багатостраждального заводу, в якому, за твердженням депутатів, брали участь і правоохоронні органи — від обласної прокуратури включно.

Крім того, народні депутати повідомили ще про низку кричущих фактів. Зокрема про завезення на територію України підприємствами ТОВ «Техноторг», ТОВ «Техноторг-Дон» та ТОВ «Торговий Дім «МТЗ-Беларусь-Україна» без жодного маркування, назв і розпізнавальних знаків великої кількості іноземної сільгосптехніки, що чекають на реалізацію за державними програмами (диск із фото надано редакції «УК»). А також понад тисячі тракторів виробництва Республіки Білорусь, 300 зернозбиральних комбайнів білоруського виробництва, 200 вантажних автівок «МАЗ» і «КамАЗ» тощо.

Крім того, ці підприємства включено до переліків Міжвідомчої експертної ради з вітчизняної сільгосптехніки, що пропонується для реалізації у 2011 році за рахунок часткової компенсації вартості та у лізинг через НАК «Украгролізинг». Вони часто виступали  посередниками і через них реалізовувалась техніка, зокрема вітчизняна. При цьому ціни зокрема на зернозбиральні комбайни завищувались на понад 100 тис. грн порівняно з цінами виробників. Не зрозуміло лише, як підприємства, що займаються ввезенням імпортної техніки, могли увійти у цю комісію і до переліку, за яким надавались державні преференції. Адже, за законодавством України, її могли отримати лише вітчизняні виробники техніки. При цьому вони закуповували комбайни за кордоном за близько  600—700 тис. грн, а згідно з переліком реалізовували їх у межах 1,2—1,5 млн грн.

— Умови тендера було виписано так, що продати техніку за державними програмами, навіть вітчизняним виробникам,  можна було лише через компанію-посередника, — каже О.Олійник. — Ми продали кукурудзозбиральні машини КМС-6 ТОВ «Державна продовольчо-зернова корпорація МТС» через ТОВ «Техноторг», а грошей за них — понад 30 млн грн — досі не отримали. Ця заборгованість у майбутньому може призвести до нестачі обігових коштів, особливо в зимовий період.

6 грудня 2011 року на кричущі факти, викладені у  депутатському зверненні, глава уряду Микола Азаров наклав резолюцію: «Прошу розглянути з урахуванням попередніх доручень уряду і вжити відповідних заходів з метою підтримки вітчизняного сільгоспмашинобудування та врахування зазначених пропозицій під час доопрацювання проекту Державного бюджету України на 2012 рік. Перевірити наведену інформацію та у разі необхідності вжити відповідних заходів реагування. Про виконання поінформувати Кабінет Міністрів і народних депутатів України». Ця резолюція адресована Присяжнюку М.В., Ярошенку Ф.О., Копилову В.А., Колєснікову Д.В., Клименку О.В., Калєтніку І.Г., Лавриновичу О.В., Костяку М.М., Присяжнюку А.Й., Литвину В.М., Єфремову О.С., Клюєву А.П., Пшонці В.П.

Чи буде поставлено крапку?

Водночас перший заступник прокурора Херсонської області скерував позов у Господарський суд Херсонської області щодо визнання недійсним мирової угоди від 25.06.2007 р. між ВАТ «Херсонські комбайни» і комітетом кредиторів цього підприємства.

Підстави нібито жодної немає. Що це — дежа вю? За визначенням обласної прокуратури, через неправомірні дії посадових осіб підприємства державі нібито нанесено збитків на 33,614 млн грн. Порушена з приводу цього і карна справа — за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України. Але терміни для визначення цих угод давно минули. Де вони раніше були?

Суд призначено. Чи поставить він хоч якусь крапку? Важко сказати.

Очевидно одне: як можна сьогодні стабільно працювати? Заручниками ситуації вкотре стають працівники заводу, а це 685 осіб, які змушені були піти у відпустку «за власний рахунок».

— Ми хоч і заспокоюємо людей, але напруга збільшується. Можуть повторитись масові страйки, —  припускає голова заводського профкому Руслан Фірсов. — Іде Новий рік, а тут таке. Сотні родин можуть  залишитися без коштів до існування. Коли завод працював, робітники в середньому заробляли 2,6—3 тис. грн на місяць. Максимальна зарплата у висококваліфікованих робітників сягала 7 (!) тис. грн. Тож уже другий тиждень, як люди виходять з мирною акцією протесту до стін облдержадміністрації і слушно запитують: «А де ті прокурори були раніше? І чому ці мільйони «випливли» тоді, коли завод почав відроджуватися?..»

— Укотре  завод хочуть позбавити території, приміщень, обладнання, на якому виготовляють єдиний в Україні вітчизняний комбайн, — зазначає директор ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» Віктор Слободянюк. — Якщо це станеться, завод зупиниться, а може й взагалі перестане існувати.

Подейкують, що, крім інте-ресів імпортерів, хтось дуже вподобав 75 га, які займає завод. Можливо, хтось замість промислового об’єкта уявляє собі ринок чи розважальний комплекс?
 

КОЛИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР
 

«УК» стало відомо, що 12 грудня на директора ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» невідомими особами було скоєно напад, унаслідок чого він отримав відкриту черепно-мозкову травму. Нині перебуває у лікарні. За фактом нападу порушено кримінальну справу.