У вітчизняному освітньому просторі існує кілька вишів-фаворитів, куди мріє потрапити левова частка абітурієнтів. Проте загалом, вирішуючи, куди вступити після школи, вчорашні випускники обирають між 823 вищими навчальними закладами. Найбільше — 425 — вишів перебувають у власності держави. Комунальними та приватними є 221 та 177 вищих навчальних закладів відповідно.
Очевидно, що мережу українських вишів слід привести до норм, які існують у Європі, а також усунути дублювання підготовки фахівців за окремими напрямами та спеціальностями. Тому Міністерство освіти і науки, реалізуючи державну політику, взялося за утворення регіональних університетських центрів. Зокрема протягом 2010—2013 років розпочали роботу 13 таких центрів на базі 33 вишів.
Найуспішнішим стало створення Криворізького державного університету, до складу якого увійшли 2 університети, 2 науково-дослідних інститути та 2 структурних підрозділи інших вищих навчальних закладів.
Ще одним досягненням останніх двох років стало спрощення системи прийому до вищих навчальних закладів, відкритість вступної кампанії та об’єктивність її результатів. Торік в Україні впроваджено Єдину державну електронну базу з питань освіти, завдяки якій абітурієнти могли подати електронну заяву на вступ. Загалом 2012 року для вступу на навчання за всіма освітньо-кваліфікаційними рівнями у системі зареєстровано майже 2 мільйони 40 тисяч заяв. Цього року — понад 2 мільйони 198 тисяч.
На виконання доручення Президента України Віктора Януковича Міносвіти торік впровадило Національну систему рейтингового оцінювання діяльності вищих навчальних закладів, яка має стати інструментом моніторингу якості освіти й освітніх послуг, що їх надають українські виші. Крім того, рейтингове оцінювання дасть змогу університетам, академіям та інститутам створити власну культуру забезпечення якості вищої освіти та конкуренто?спроможності випускників, а також сприятиме участі вітчизняних вишів у міжнародних рейтингах університетів.
До слова, 2012 року до міжнародного рейтингу університетів світу (QS World University Rankings) увійшли три українські виші: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Донецький національний університет і Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут».
На шляху до європейського простору
Участь України в Болонському процесі відображає інтеграцію національної системи освіти в єдиний європейський освітній простір. Це дає змогу переходити на нові стандарти якості освітніх послуг.
Зокрема Кабінет Міністрів 23 листопада 2011 року затвердив Національну рамку кваліфікацій, яка спрощує взаємне визнання академічних та професійних кваліфікацій, а також документів про освіту випускників вишів. Кабмін рекомендував об’єднанням роботодавців, професійним спілкам та іншим соціальним партнерам застосовувати рамку кваліфікацій у сфері зайнятості та соціально-трудових відносин.
Якісні зрушення на цьому етапі реформування національної системи освіти відзначили й наші європейські партнери. Так за підтримки Європейської Комісії розпочато проект «Твіннінг» (Twinning), спрямований на впровадження Національної рамки кваліфікацій у сфері професійно-технічної освіти. Крім того, налагоджено співпрацю з експертами Ради Європи та Європейського фонду освіти, досвід яких надає можливість модернізувати українське законодавство в царині вищої освіти та професійної підготовки.
Допомагають ІТ-компанії
Одним з головних пріоритетів державної політики України є прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток суспільство, в якому зокрема інформаційні технології мають бути інструментом соціального розвитку. Саме ІТ-технології забезпечують економічну стабільність держави.
Цю тезу підтверджує постійне зростання обсягів ринку інформаційно-комунікаційних технологій. Його перспективи, за обережними оцінками, торік становили 3—3,5 мільярда доларів. Динаміка зростання — до 40% на рік, що виводить Україну на друге місце у світі за темпами розвитку цього ринку. Очевидно, що за цих умов особливо важливий стан освіти у сфері інформаційно-комунікаційних технологій.
Завдяки роботі уряду та профільного міністерства запроваджено новий перелік спеціальностей спеціаліста й магістра. У ньому спеціальності ІТ-галузі гармонізовано з міжнародними рекомендаціями Computing Curricula, ухваленими європейськими та американськими науковцями щодо якісної підготовки
ІТ-фахівців. Протягом 2010-2011 років розроблено та затверджено галузеві стандарти вищої освіти, що відповідають міжнародним рекомендаціям та навчальним програмам провідних університетів світу.
За ініціативою уряду до цієї роботи залучено провідні
ІТ-компанії України. Крім того, з Радою федерації роботодавців України розроблено та погоджено проект типової тристоронньої угоди про навчання студентів у вищих навчальних закладах. Ідеться про договір між вищим навчальним закладом, замовником, який провадить діяльність у сфері інформаційних технологій, та студентом, що навчатиметься за відповідним напрямом.
Педучилища стануть коледжами
У Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, яку указом затвердив Президент України, наголошено, що формування контингенту студентів — майбутніх педагогів здійснюватиметься на основі педагогічної професійної орієнтації учнівської молоді, урізноманітнення форм довишівської підготовки задля забезпечення особистісної готовності молоді до педагогічної діяльності.
Нині в Україні майбутніх учителів готують у 54 вищих навчальних закладах ІІІ—ІV рівнів акредитації: 27 класичних, 22 педагогічних, гуманітарних і гуманітарно-педагогічних університетах, 4 академіях, 1 інституті, а також 47 педагогічних коледжах і училищах та 9 індустріально-педагогічних технікумах.
Концепція розвитку неперервної педагогічної освіти, яку цього місяця затвердило Міносвіти, передбачає поступовий перехід на підготовку педагогічних працівників за освітньо-кваліфікаційними рівнями не нижче бакалавра. Отож педагогічні училища планується реорганізувати в педагогічні коледжі. Одні з них стануть структурними підрозділами педагогічних або класичних університетів, іншим нададуть статус педагогічних коледжів із правом юридичної особи. Ці коледжі готуватимуть фахівців із дошкільної освіти, початкової освіти, музичного, образотворчого мистецтва, фізичного виховання, технологій, професійної освіти.
Крім того, у зв’язку із затвердженням Державного стандарту початкової загальної освіти, який запроваджено з 2012/2013 навчального року, профільне міністерство затвердило суттєві зміни до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра за напрямом «Початкова освіта». Зокрема передбачено, що майбутній учитель початкової школи повинен володіти прин?ципово новим для сьогодення інструментом — сучасною методикою навчання дітей початкового шкільного віку основ інформатики та іноземної мови.
МОВОЮ ЦИФР
В Україні працює
489 вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації та 334 — ІІІ—ІV рівнів акредитації.
117 вищих навчальних закладів мають статус національного, 14 — статус дослідницького.
Ми в Google+