САДІВНИЦТВО

Виробники і споживачі допоможуть одне одному,  якщо опиратимуться на підтримку держави

З  асортименту ягід і фруктів на ринку помітно, що літо поволі передає естафету осені. Від того, чи було воно смачним для споживачів та дохідним для виробників, залежатиме і наповнення прилавків вітамінною продукцією в наступному році. То про що свідчать перші підсумки ягідного сезону та чи будемо цього року зі своїми яблуками взимку?

Вирощувати вже руку набили, а тепер треба вчитися продавати. Фото з сайту sundtnyt.dk

Зайва ланка —  перекупники

В організованому секторі нашої країни визнаним лідером з виробництва ягід і фруктів є Вінниччина.  Нинішнього року її садівничі господарства майже на 400 гектарах вирощували суницю, смородину, малину. Це основні в області ягідні культури, а загалом їх спектр широкий. З нових — ожина і лохина (чорниця). Зауважимо, що садівники  працюють не лише над збільшенням асортименту ягід, а також над розширенням терміну їх надходження до споживача: вирощують  ранні, середні і пізні сорти.

Збір врожаю на частині плантацій ще триває. Зокрема постачається на ринок ремонтантна (осіння) малина та лохина. Та вже очевидно, що, хоча протягом сезону погодні умови року створювали проблеми, загалом він був вдалим. За оперативними даними, господарства корпорації «Вінницясадвинпром» виробили 2,5 тисячі тонн ягід, що на 250 тонн більше, ніж торік.

 Проблем з реалізацією продукції практично не було. У певних обсягах вона затребувана на обласному ринку (зокрема переробними підприємствами), а основна частина врожаю надійшла в промислові центри країни — на споживчі ринки та в супермаркети Києва, Дніпропетровська, Запоріжжя й Одеси. Хоча відпускна ціна на ягоди склалася трохи менша від торішньої, господарства спрацювали з прибутками. «Порівняно з минулим роком ціна на ягоди була меншою на 10—20%, проте і з цим забезпечили рентабельне виробництво», — конкретизував ситуацію досвідчений  керівник потужного садівничого господарства  «Дружба», що в Тульчинському районі, Валерій Хворостовський.

Причини зменшення відпускної ціни пов’язані з розвитком ринку (населення теж взялося за вирощування ягід), а також купівельною спроможністю споживачів. Разом з тим садоводи не приховують, що є розбіжності в інтересах між ними і супермаркетами. Останні хочуть купувати дешево, а продавати за високою ціною. «Взагалі їм чомусь  краще працювати з посередниками», — зазначив В. Хворостовський. Тож господарства напряму зі споживачами мало працюють. Основну частину своєї продукції вони змушені реалізовувати через перекупників, а при цьому порівняно з відпускною роздрібна ціна збільшується значно, інколи майже удвічі.

Задавнену проблему треба і доведеться розв’язувати самим. Бо хоча галузь потенційно високорентабельна, проте, зважаючи на транспортні витрати та обмежені терміни зберігання свіжих ягід (звісно, про які йдеться), закордонним виробникам не вигідно їх постачати в нашу країну. Та й у цьому немає потреби: вирішення питання щодо збільшення споживання продукції (а тут простір ще неабиякий) дає ресурси для зростання обсягів її виробництва.

Будемо зі своїми  яблуками

Також в області цього року добре вродили абрикоси, вишні, черешні, сливи. Їх реалізували 1800 тонн. Свіжими, тож попит стійкий. Нині із садівничих господарств надходять на споживчі ринки  пізні сорти сливи та літні яблука. А папіровку, яку відпускали за ціною 4—2,5 гривні за кілограм, уже зібрали.

Зауважимо, що літні сорти яблук не повністю затребувані свіжими. Тому частина їх іде на виробництво соків. Зі слів керівників господарств, нині переробні підприємства приймають технічні яблука за ціною, меншою від собівартості їх виробництва. Проте вони мусять здавати, щоби покрити хоча б частину витрат. Можна припустити, що у співпраці між господарствами і переробними підприємствами збережеться тенденція минулих років, за якої останні поступово збільшуватимуть закупівельну ціну: торік від початку до кінця сезону вона зросла утричі. Також цілком ймовірно, що відпускна ціна на свіжі яблука пізніх осінніх та зимових сортів збільшиться на завершення сезону. Принаймні, так було минулого року. На перший погляд, обидві тенденції видаються природними. У  період збирання господарства дуже зацікавлені швидко реалізувати частину своєї продукції, щоб розрахуватися за взяті кредити та виплатити заробітну плату працівникам, чисельність яких в сезон стрімко збільшується. Цього моменту, зрозуміло, очікують.  Разом з тим цікаво: чи не підігрівається  зменшення ціни штучно?

У Польщі, яка виробляє приблизно на один мільйон тонн яблук більше, ніж Україна, досить обережно ставляться щодо оприлюднення інформації про майбутній врожай.  Як правило, прогноз роблять у бік зменшення, щоб не спричинити обвалу цін, і таким чином захищають інтереси виробника. У нас навпаки: «фахівці» певних фірм (і не лише вони) завчасно кричать про рекордний врожай, і таким чином формується думка, яка позначається на ціноутворенні. Ось і тепер, задовго до збирання зимових сортів, пішли публікації про рекордний врожай яблук. Тим часом у корпорації «Вінницясадвинпром» запевнили, що їхньою думкою «фахівці прогнозів» не поцікавилися. Але ж Вінниччина виробляє третину яблук від обсягів їх валового збору в організованому секторі економіки держави…

За даними названої корпорації, в господарствах області збір яблук передбачається на торішньому рівні — 131 тисяча тонн. Однак слід зважати на те, що через весняні зливи та градобої стандартної продукції очікується приблизно на 20% менше.

ПРЯМА МОВА 

Сергій БОЙЧУК,
заступник генерального директора
корпорації «Вінницясадвинпром»:

— Значною мірою посередники диктують ціни виробникам і споживачам садівничої продукції. Треба розвивати оптові і роздрібні ринки, щоб господарства могли напряму, без накручень перекупників, реалізовувати вирощене людям. Нашим виробникам рекомендуємо кооперуватися,  створювати логістичні центри. Маємо вчитися продавати і тому, що супермаркети часто шукають причину, аби відмовитися від співпраці. Поєднання зусиль також дасть можливість зменшити витрати щодо сертифікації продукції та прискорить її надходження на споживчі ринки. Йдеться про купу довідок. Наприклад, карантинна інспекція протягом 5 днів має розглянути заяву і потім надати сертифікат. Ягоди ж швидко псуються, а сертифікат треба на кожну партію… Бюрократичну систему черги за «папірцем» слід спростити. У розв’язанні цих проблем садоводи розраховують на допомогу держави.

На жаль, нинішнього року державного фінансування на розвиток садівництва не було, за винятком часткового відшкодування кредиторської заборгованості минулих років. Щодо цього питання ми зверталися до Бюджетного комітету Верховної Ради і побачили, що у влади є розуміння, як його вирішити. Сьогодні  утриматися на плаву садівниче господарство може лише за умови наявності в себе сучасного сховища. Цим питанням перейнялися серйозно, і вже маємо холодильне обладнання на зберігання 40 тисяч тонн продукції. Тож приблизно третину врожаю яблук, який очікується, реалізуємо споживачам взимку і навесні.