Відкриття ринку землі в Україні заплановано з 1 жовтня наступного року. Нині законопроєкт про ринок землі, який вже винесено на громадське обговорення, гостро дискутують у всіх регіонах держави. Які в документі плюси і мінуси? Із цим та іншими запитаннями, що стосуються земельної реформи, ми звернулися до голови Харківської обласної громадської організації «Спілка землевпорядників Харківщини» Романа ЛЕОНОВА.
— Романе Миколайовичу, як сприймаєте отримання українцями права, закріпленого в законопроєкті, вільно розпоряджатися своєю землею?
— Позитивно. Однак запропонований законопроєкт відкриває можливість продавати і купувати землю юридичним особам. І їх господарями, за однією з обговорюваних версій, можуть бути іноземці. Саме це, на мій погляд, може призвести до вимирання села. Адже жоден громадянин України, жоден фермер чи дрібний сільгоспвиробник не володіє доступом до дешевих фінансових ресурсів. Відповідно жоден з них не зможе купити цю землю. Її зможуть придбати лише великі інвестиційні компанії, які мають доступ до фінансів під 2—3% річних. Щойно землею заволодіють агрохолдинги, які працюють здебільшого на експорт, виробляючи соняшник, кукурудзу, ріпак та іншу сільгосппродукцію, затребувану на світовому ринку, в країні спочатку буде економічне зростання. А в майбутньому таке господарювання призведе до вимирання українських сіл, у яких зникнуть тваринництво, рослинництво, садівництво, а потім і самі люди. Тому таке відкриття ринку землі, на моє переконання, пагубне для країни.
Саме через це я за інший варіант, який дасть змогу на першому етапі розвитку та відкриття ринку землі купувати її лише громадянам України. Лише це дасть змогу створити в наших селах заможних господарів, що сприятиме процвітанню не лише сіл, а й усієї країни.
Європейський досвід показує, що ринок землі — це не ринок спекулянтів, не ринок брокерів, які сидять на Лондонській біржі і торгують землею. Ринок землі — це можливість створення міцного фермера на селі. Саме таким шляхом пішли Франція, Данія, Польща й Угорщина. Вони не стали на південноамериканський шлях, коли створювалися не просто компанії, а компанії, які володіли територіями держав. Нам у жодному разі не можна наступити на ті самі граблі.
— Чи готовий до зняття мораторію на купівлю і продаж сільгоспземель ринок землі Харківщини?
— Так. Адже нині ринок землі на Харківщині, як і в Україні загалом, працює досить ефективно. Щодня укладаються угоди із власниками земель особистих селянських господарств. Гадаю, щодня люди продають і купують приблизно по 2 гектари землі. І в цьому немає жодних проблем, оскільки є певні механізми, які працюють уже протягом майже 10 років. Міфи про те, що немає інформації в кадастрі чи кадастрових номерів — усе це техніка, яка не впливає на купівлю і продаж землі. І це працює, і постійно проходять трансакції.
До мене нещодавно звернувся фермер із проханням допомогти викупити йому 4 гектари землі в Харківській області для розвитку його фермерського господарства. З моєю правовою допомогою він, придбавши цю землю, збільшив свої угіддя, які збільшили його прибутки. Так роблять й інші фермери: крок за кроком розширюють свої господарства до таких розмірів, які забезпечують їхню рентабельність.
Але ми говоримо про паї, які здебільшого бувають до 10 гектарів. А скажімо, у Харківському районі є паї й по 30 соток. Якоїсь особливої різниці, як продавати і купувати паї чи особисті селянські господарства — по 2 гектари чи по 30 соток, немає. Однак у Земельному кодексі чітко прописано: жоден іноземець не має права мати у власності сільгоспземлі.
— Як, на вашу думку, вибудувати роботу державних органів, щоб забезпечити прозорі, ефективні та рівні правила для всіх учасників ринку землі?
— На мій погляд, є два важливих моменти відкриття ринку землі. Передовсім це ринок землі приватної власності, і на нього державні органи ніяк не впливають. Оскільки існують ринкові взаємовідносини, то сам ринок і визначає вартість. А як визначається вартість землі? Дуже просто: скільки доходів можна отримати з цієї землі, використовуючи її чи здаючи в оренду, і за скільки років вона може окупитися. Іншими словами, земля має ринкову вартість. Це склалось економічно, тому жодний державний орган не може на неї впливати.
А ось коли йдеться про зняття мораторію з державних земель, то тут дуже важливо, щоб державні відносини здійснювалися з державницьким підходом, а не стали лазівкою для особистого збагачення чиновників. І ще дуже важливо, щоб після проведення інвентаризації оренду на ці землі продавати з аукціонів, аби громади на території цих земель отримали надходження для свого розвитку.
— Якою має бути роль органів місцевого самоврядування в управлінні земельними ресурсами?
— Моя принципова позиція з цього питання така: землею повинен управляти орган місцевого самоврядування, якому належить земля. Тобто депутати, яких обрала громада, повинні і розпоряджатися, і управляти цією землею. Не чиновник, присланий зі столиці, або той, що сидить у столиці й роздає тисячі гектарів лише тому, що він так хоче, чи тому, що він у цьому зацікавлений.
Щодо контролю за використанням землі, то його також має здійснювати громада. Але вважаю, що в межах децентралізації мають запрацювати префекти, призначені Президентом на території областей. Вони мають здійснювати вже державний контроль за громадами, аби не виявилося, що якийсь місцевий царьок розпоряджається землею на власний розсуд, із порушенням всіх вимог чинного законодавства щодо розпорядження та раціонального використання земель.
Володимир ГАЛАУР,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Роман ЛЕОНОВ. Народився 12 серпня 1974 року в Харкові. Закінчив Харківський авіаційний інститут імені М.Є. Жуковського, де здобув фах інженера радіоелектронного обладнання літальних апаратів, і Харківський державний аграрний університет імені В.В. Докучаєва (спеціалізація — землевпорядкування та кадастр).
Працював у бізнес-структурах, відділі земельних ресурсів Харківського району Харківської області та Харківському обласному головному управлінні земельних ресурсів. Директор ТОВ «Характерник», яке надає послуги з оформлення документації із землеустрою.
З 2009 року — голова Харківської обласної громадської організації «Спілка землевпорядників Харківщини».
Ми в Google+