Учні 1—11 класів з вересня наступного року отримуватимуть безкоштовне харчування у всій країні. Як  повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко після засідання Кабінету Міністрів 29 грудня, уряд готує всі необхідні рішення для цього.

«Для реалізації першого етапу програми спрямували майже 5,9 мільярда гривень субвенції громадам, щоб забезпечити перший етап харчування для школярів 2026 року. Загалом же в державному бюджеті на 2026 рік на цю програму передбачено 14,4 мільярда гривень», — наголосила Юлія Свириденко.

Уряд окремо заклав фінансування на модернізацію шкільних харчоблоків, щоб діти отримували не лише безкоштовне, а й якісне харчування.

Прем’єр-міністр нагадала, що з початку 2025 року безкоштовне харчування вже діє для учнів 1—4 класів у всій Україні, а з вересня гарячі обіди почали отримувати ще й учні 1—11 класів у прифронтових громадах. 

«Наш пріоритет — створити умови для безпечного комфортного навчання кожної української дитини незалежно від місця проживання чи формату навчання», — наголосила Прем’єр-міністр.

На облаштування укриттів

Кабінет Міністрів затвердив правила та умови надання субвенції на облаштування укриттів у закладах загальної середньої освіти. Фінансування 2026 року спрямовують на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт об’єктів, зокрема й на завершення розпочатих у минулі роки. Обсяг субвенції на укриття в закладах загальної середньої освіти на 2026 рік становить 5 млрд грн. Отримати кошти зможуть військові (військово-морські, військово-спортивні) ліцеї, ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою; спеціальні заклади освіти; заклади, в яких навчається не менш ніж 200 учнів; заклади освіти, єдині у громаді. Розподіл фінансування за рівнями ризику безпеки, до яких належать громади: дуже високий — 40%; високий — 35%; помірний і задовільний — 25%.

Умови отримання субвенції для закладів загальної середньої освіти такі: дистанційне або змішане навчання (заклад зі змішаною формою — 10—90% учнів очно, з дистанційною — до 10% учнів очно); обов’язкова наявність проєктно-кошторисної документації; відсутність пошкоджень, спричинених війною, або їхнє усунення не потребує будівельних робіт; відсутність укриттів (окрім найпростіших) або наявність тих, що потребують капітального ремонту чи реконструкції; можлива реалізація протягом кількох років із зазначенням суми на поточний рік у заявці, для об’єктів, які фінансували раніше, завершення має відбутися протягом 2026 року.

Першочергово буде профінансовано проєкти, які фінансували 2025 року та рівень готовності яких становить не менш ніж 60%. Водночас не потребують збільшення кошторисної вартості в частині, що фінансується з держбюджету. Проєкти попередніх років, реалізовані на менш як на 60%, можуть подавати заявки на участь у фінансуванні на загальних умовах.

Військовий ліцей або ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою — перший пріоритет незалежно від кількості балів.

Кошторисна частина проєкту має бути зареєстрована в ЄДЕССБ не раніше за 15 серпня 2025 року.

Встановлено тримісячний термін для розпорядників коштів на отримання дозволу та початок будівельних робіт з моменту затвердження розподілу. Невиконання — підстава для перерозподілу коштів комісією МОН.

Розподіл коштів на укриття відбуватиметься так: громади подаватимуть заявки на отримання державного фінансування. Проєкти мають внести в Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій громади. Після подання заявки кожен проєкт буде пріоритезовано за головними критеріями: підготовленість проєкту, безпека, додаткова потужність, співфінансування, сталість, фінансова ефективність і посилення спроможності громади.

Кожна обласна військова адміністрація зможе розподілити 100 балів між громадами в межах кожного з рівнів ризику. Також буде змога пріоритезовувати проєкти, які беруть участь в експерименті з посилення безпеки у школах та є єдиними укриттями на громаду з кількістю дітей до 200, розподіляючи по 30 балів кожному такому проєкту.

Комісія МОН проаналізує проєкти, починаючи з найпріоритетніших, з урахуванням рівнів ризику. Сформований список буде передано уряду для затвердження. Після його ухвалення кошти перерахують до місцевих бюджетів. Якщо проєкт не потрапив до переліку в першому турі, його можуть розглянути в наступних.

Подавати заявки на отримання фінансування можна буде із січня 2026 року.

Стандарт початкової освіти оновили

Кабінет Міністрів затвердив оновлений Державний стандарт початкової освіти. Відповідно до нього учні перших класів розпочнуть навчання з 1 вересня 2028 року. Стандарт стане основою для розроблення нової Типової освітньої програми, модельних навчальних програм і підручників.

Попередній стандарт початкової освіти було ухвалено 2018 року. Його оновлення — це плановий процес, передбачений законодавством, який дає змогу актуалізувати зміст освіти відповідно до сучасних підходів.

Оновлений стандарт продовжує реформу Нової української школи та узгоджується з комплексною політикою «Освіта для життя», визначаючи сучасні підходи до організації навчання. До роботи було залучено фахівців галузі та провідних експертів, зокрема досвідчених учителів-практиків.

Окрему увагу надано узгодженню стандарту з іншими рівнями шкільної освіти. У підсумку впроваджено певні оновлення, зокрема оновлено структуру результатів навчання.

Одне із основних оновлень — зміни у структурі результатів навчання. В оновленому стандарті, крім загальних і конкретних результатів навчання, визначено орієнтири для оцінювання. Вони лягають в основу створення модельних навчальних програм і підручників та показують, як вимоги стандарту перевіряють на практиці. Перелік освітніх галузей не змінюється, адже він наскрізний для всіх стандартів освіти. Така структура допомагає вчителеві краще бачити поступ дитини й забезпечує послідовність навчання. Завдяки такій структурі початкова та базова школа працюватимуть більш злагоджено.

Підтримка дітей та безпечне освітнє середовище: стандарт посилює увагу до безпеки, добробуту та вікових особливостей молодших школярів. Це відображено в описах ключових компетентностей і наскрізних умінь, зокрема тих, що стосуються безпечної поведінки, взаємодії з іншими та врахування індивідуального темпу навчання. Документ враховує, що молодші школярі нині стикаються зі стресом, тривожністю та втратами, тож школа має бути простором підтримки. Це дає орієнтири для організації освітнього процесу з урахуванням добробуту та безпеки дітей.

«Оновлюючи стандарт, ми виходили з того, як сьогодні навчаються діти, з якими викликами зіштовхуються школи й вчителі та якої підтримки потребує дитина на початку навчального шляху. Початкова школа має давати відчуття безпеки й послідовності та створювати умови для розвитку кожної дитини у власному темпі», — зазначає координатор розроблення змісту освіти в Офісі впровадження НУШ при МОН Катерина Молодик.

Посилення інклюзії та підтримка учнів з ООП: в оновленому стандарті уточнено підходи до індивідуалізації навчання та організації освітнього процесу для учнів з різними освітніми потребами. Це означає, що школа має створювати безпечне й доступне освітнє середовище для кожної дитини. Зокрема, передбачено можливість корекційно-розвиткової підтримки для тих учнів, які цього потребують. Також враховано мовно-культурне та психофізичне різноманіття учнів, зокрема дітей, які навчаються мовами корінних народів і національних меншин або жестовою мовою.

Оновлений стандарт узгоджено зі стандартом базової середньої освіти, що сприяє більш комфортному переходу з початкової школи до 5 класу. Це допомагає чітко визначити, яких умінь мають набути діти в початковій школі та з яким рівнем підготовки вони продовжують навчання далі.

Врахування цифрової реальності — новий стандарт враховує те, що значна частина життя дітей нині відбувається у цифровому середовищі. Тому в документі з’явилися чіткі вимоги до роботи з даними, інформаційної безпеки, онлайн-взаємодії та критичного ставлення до інформації. Окрему увагу надано інформатичній освітній галузі, зокрема через оновлення базового навчального плану та виокремлення відповідних годин.

Новий стандарт продовжує логіку НУШ, розвиваючи її в напрямі, який відповідає реаліям сьогодення. Компетентнісний підхід, діяльнісне навчання, інклюзивність, увага до унікальності кожної дитини та академічна автономія школи — ці принципи визначають, якою має бути сучасна початкова освіта. Оновлений стандарт допомагає школам орієнтуватися в нових умовах і підтримувати дітей з різним досвідом, навчальними потребами та темпом розвитку.

Для ВПО й бізнесу

Уряд передає для розселення внутрішньо переміщених осіб об’єкти, які перебувають у власності держави та користуванні державних органів і держкомпаній, а також нерухомість, яка перебуває в управлінні Агентства з розшуку та менеджменту активів. Про це повідомила Юлія Свириденко.

«Передаємо державну нерухомість та об’єкти, що перебувають в управлінні АРМА, для розселення внутрішньо переміщених осіб. Приміщення не мають простоювати, вони мають бути ефективно задіяні на користь людям», — поінформувала Прем’єр-міністр.

У першому такому списку 112 приміщень — це житлові будинки спільного проживання, готельні офісні приміщення і будівлі громадського дозвілля. Вони розміщені в різних областях країни. До кінця січня приміщення буде розподілено між органами, які опікуються ВПО.

«Очікуємо, що люди зможуть користуватися цим житлом у першому кварталі 2026 року», — зазначила Юлія Свириденко.

Уряд доручив Міністерству освіти і науки переглянути об’єкти, які не використовували за призначенням в освітньому процесі протягом останнього року. Їх також буде передано під потреби розселення ВПО. Раніше було створено механізм для передачі таких активів новим управителям за 1 гривню.

Наступний етап — протягом місяця всі міністерства в координації з державними компаніями та ОВА, а також АРМА мають винести на розгляд уряду додатковий перелік об’єктів, які можна використати для потреб ВПО. Координує процес Мінекономіки.

Прем’єр-міністр повідомила, що Кабінет Міністрів змінив координацію Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Діяльність АРМА зараховано до координації Прем’єр-міністра України.

Уряд відтермінував строки обов’язкового використання платіжних терміналів для ФОП 1-ї групи — до завершення воєнного стану та ще на три місяці після його скасування. Про це повідомила Прем’єр-міністр.

«Рішення ухвалили у відповідь на звернення малого бізнесу, для яких обслуговування POS-терміналів нині створює додатковий фінансовий тиск.

Це дасть змогу найдрібнішим підприємцям працювати й зберігати дохід в умовах війни, перебоїв з електропостачанням та логістичних обмежень», — наголосила очільниця уряду.

За її словами, відтермінування також дає бізнесу час підготуватися до переходу на безготівкові розрахунки й у майбутньому обрати зручний спосіб для оплати: POS-термінали, мобільні застосунки або QR-коди.