Руслан Пилипчук — Березнівський міський голова на Рівненщині. Набувши повноважень на першій сесії, він незабаром очолить Березнівську територіальну громаду — одну з найбільших в області з чисельністю 55 тисяч жителів. Отримавши прогнозні показники, що ґрунтуються на ухваленому в першому читанні проєкті закону про держбюджет-2021, він каже: «Вони не додають оптимізму. У кращому разі це буде виживання, але аж ніяк не розвиток. Відійде акциз, якого в міському бюджеті цього року було 6 мільйонів гривень, ще приблизно таку саму суму місцевих податків і зборів ми втратили через коронавірус, який розгулявся не на жарт. А де взяти компенсатори? Навіть 60% надходжень ПДФО у нашій великій громаді цих втрат не перекриють. Зросте індекс споживчих цін, двічі за рік зростає мінімальна заробітна плата. Тому поки що говорити про сильне самоврядування, на жаль, не доводиться. До того ж, така собі турбулентність явно затягнулася: маю на увазі передачу майна та повноважень із колишніх районів у громади й загалом перезавантаження країни».

У заступника міністра громад та територій В’ячеслава Негоди більше оптимізму. Каже, що через рік-другий матимемо принципово іншу країну, яку під силу змінити місцевому самоврядуванню — сильним лідерам на місцях і активним громадянам. Він вважає, що децентралізація завершиться тоді, коли місцева влада отримає максимум можливостей для розвитку своїх територій.

А поки що самоврядування й справді увійшло в період поствиборчої турбулентності. Тепер питання в тому, чи не затягнеться вона, бо за цим, без перебільшення, звична наша життєдіяльність.

Зелене світло новому формату

Тому перше питання на порядку денному — закон №3651-д, який врегульовує правонаступництво організаційне та майнове. Він має дати зелене світло реорганізації юридичних осіб на територіях відповідних сільських та селищних рад (про це «Урядовий кур’єр» докладно розповідав у матеріалі «Велике перезавантаження: перші висновки» від 5 листопада).

«Та не менш важлива нерозривність бюджетного процесу, який мають забезпечити новостворені територіальні громади. До речі, їхній статус тепер такий, як і в містах обласного значення. Відповідно в усіх громадах мають бути утворені власні фінансові органи — так передбачив законодавець. З нового року до бюджетів громад зараховують 60% ПДФО, 37 — рентної плати за лісові ресурси, 30 — ренти за користування надрами для видобутку бурштину. Усе це вже прописано у змінах до Бюджетного кодексу. До речі, в разі перевиконання дохідної частини бюджету громади більш ніж на 105% за підсумками першого півріччя буде можливість для додаткових видатків. Тобто закладений ось такий стимул для успішної роботи. І відповідальність керівників громад величезна», — каже директор департаменту фінансів Рівненської ОДА Лідія Біляк.

Справді, якщо районні бюджети зникають у своїх попередніх функціях, то фінансування більшості їхніх видатків лягає на бюджети територіальних громад. І якщо сама громада не тягне фінансування колишньої центральної районної лікарні, будинку школяра чи методичного кабінету в освіті, тут доречно скористатися нормами Закону «Про співробітництво громад». Адже ці установи обслуговуватимуть жителів і прилеглих територій. Тому забувати українську приказку «Найближчий родич — сусід» аж ніяк не випадає. І відповідно в межах чинного законодавства вибудовувати стосунки із сусідами.

Плюс виваженість у рішеннях

А поки що експерти радять новообраним керівникам громад створити власні фінансові органи насамперед із фахових спеціалістів, скажімо, райфінвідділів у ліквідованих районах. Тоді рухати бюджетний процес буде значно простіше.

«На Рівненщині з 1 січня замість 20 місцевих бюджетів буде 65. Управляти ними буде складно. Але разом з головами громад як головними розпорядниками коштів шукатимемо оптимальні варіанти роботи в нових реаліях. А поки що наше спільне завдання номер один — до 25 грудня ухвалити бюджети громад, аби не постраждали люди», — каже Лідія Біляк.

Під час їх формування рубати з плеча керівництву громад не радять. Приміром, якщо доведеться взяти на баланс районний будинок культури з боргами (а таке можливо) — робити це чи відмовлятися? Борги — нібито погано. Але де громаді взяти капітальне приміщення в центрі містечка чи селища? Тому таку пропозицію можна розглядати і як подарунок.

«Одне слово, на все треба дивитися мудро, а кожне рішення виважувати, як на шальках терезів. Хоч від великого аудиту громади ніде не подінуться: брати все на утримання вони, звісно, не будуть, прораховуючи доцільність кожного кроку. Тому раджу зберегти на рахунках залишки цьогорічних коштів, адже січень зазвичай буває непростим. До того ж, у цілком нових реаліях. А ще обов’язково формуйте резервні фонди, які в певний момент можуть відіграти роль рятівного кола», — переконана консультант проєкту «Пульс» Рівненського територіального відділення Асоціації міст України Людмила Кушнер.

ПРЯМА МОВА

Лариса БІЛОЗІР,
народна депутатка,
голова підкомітету
з адміністративно-територіального устрою:

— Ми змінили територіальний устрій, прийняли бюджетну децентралізацію (законопроєкт №3614), провели вибори на новій територіальній основі, але все це може виявитися віртуальною реальністю без ухвалення законопроєкту 3651-д. Адже через невизначеність законодавства у більшості громад не можуть сформувати відділів освіти, центрів надання адміністративних послуг. Усе це потрібно зробити якнайшвидше.

Без законодавчого врегулювання більшість рад навіть не можуть провести перші сесії, бо автоматично припиняються повноваження депутатів та голів попередніх рад, постає питання повноважень, правонаступництва, неможливо формувати старостинські округи тощо. До нового бюджетного року місцевим радам потрібно прийняти величезну кількість рішень, щоб забезпечити заробітною платою людей, які працюють у школах, садочках, амбулаторіях, соціальних установах, у медицині. Без цих законодавчих змін ніяк.

В’ячеслав НЕГОДА,
заступник міністра розвитку громад та територій:

— Ще зарано стверджувати, що децентралізація в Україні успішно завершилася. Так, ми зробити дуже непростий крок — створили новий адміністративно-територіальний устрій на рівні громад та районів і провели на цій основі місцеві вибори.

І тільки зараз створено всі передумови для проведення справжньої децентралізації, коли новим громадам перейдуть максимум повноважень і відповідних ресурсів, коли голови громад і депутати місцевих рад працюватимуть на те, щоб забезпечити сталий розвиток громад. І щоб налагодити цю систему, державна влада має швидко ухвалити важливі законодавчі рішення, зокрема й нові редакції законів про місцеве самоврядування та про місцеві державні адміністрації №4298.

P.S. 17 листопада, Верховна Рада нарешті ухвалила закон №3651-д, що впорядковує вкрай важливі питання роботи органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій. І хоча працювати на місцях доведеться в пришвидшеному темпі, ймовірного колапсу місцевого самоврядування не буде. До того ж, 16 листопада Кабінет Міністрів ухвалив постанову №1113, яка запускає механізм повноцінної передачі земель сільгосппризначення територіальним громадам. Це важливий крок у земельній децентралізації та передачі понад 2 мільйонів гектарів земель органам місцевого самоврядування. І, звісно, нові можливості для сталого розвитку територій: а це одне з основних завдань реформи децентралізації.