На високогірному перевалі Джогіль місцеві підприємці проклали останні кілометри дороги до села Сарата, найвіддаленішого населеного пункту Селятинської ОТГ. Вона одна з найбільших не тільки в Путильському районі, а й на всій Буковині. Білий Черемош, що набирає тут сили повноводної ріки, у нещодавній червневий паводок зруйнував до Сарати транспортне сполучення, спричинивши розмиви і зсуви на 28 кілометрах дорожнього полотна.
З відновлювальними роботами поспішали. Адже на Різдво пророка і хрестителя Іоанна у Сараті храмове свято. Цією дорогою з усього району йдуть люди на службу до Святоіванівської церкви.
«Тому перекинули на Джогіль усю техніку, яку мали. Перед цим ремонтували мости і дороги місцевого значення. Руйнування значні, і виходити з ситуації доводиться поки що власними силами, бо мусимо якнайшвидше забезпечити нормальну життєдіяльність населених пунктів, що входять у нашу громаду. Дякуємо підприємцям, які надали свою техніку і взяли на себе фінансовий тягар ліквідації наслідків стихії», — каже голова Селятинської ОТГ Валерій Полянчук.
Розлилася потужною хвилею і річка Сучава. З високогір’я несла не тільки воду, а й каміння, що значно збільшувало її руйнівну силу. У Селятині змило навіть укріплення на лінії державного кордону з Румунією, який проходить берегом близько до сільських вулиць.
Завдяки місцевим підприємцям на території села швидко відновили кладки і один зі зруйнованих мостів через Сучаву, полагодили систему берегоукріплень, розчистили людям земельні ділянки, городи від гравію, який нанесла велика вода.
А ось забезпечити відбудову ще двох мостів, ремонт 26 кілометрів доріг обласного значення громада об’єктивно не може ні технічно, ні фінансово. Комісійно за участі спеціалістів департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства Чернівецької ОДА провели обстеження об’єктів, зруйнованих нещодавнім паводком, склали кошториси на відновлювальні роботи. Тільки на дороги потрібно більш як 20 мільйонів гривень. Тож у Селятині сподіваються на фінансову допомогу з коштів, які надав уряд карпатським областям, зокрема Буковині, на подолання паводкових руйнувань.
Проте питання не тільки у грошах, а й у недосконалому законодавстві, яке гальмує вирішення питань, життєво важливих для гірських громад.
Два роки тому, також у червні, після тривалих злив Селятинська ОТГ зазнала ще більш інтенсивного паводка, ніж цьогорічний, і значних від нього збитків. Відновлювали зруйноване стихією також спочатку власними силами. З обласного бюджету обіцяли компенсувати місцевим підприємцям усі витрати. Кошти довелося довго вибивати. Частково кошториси оплатили. Але виконані роботи на двох об’єктах (усього їх було шість) область досі місцевим підприємцям не відшкодувала.
Більш того, комусь у правоохоронних структурах здалося, що кошторис на капітальний ремонт одного з мостів завищили спеціалісти департаменту капітального будівництва ОДА. Тож нині документи з ліквідації наслідків повені у Селятині дворічної давності ретельно перевіряють.
Проте жоден з контролюючих органів не помічає порушень водоохоронного законодавства. В обов’язки Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет входить організація і забезпечення виконання руслорегулювальних робіт на об’єктах водного фонду. Ніхто не має права без його дозволу розчищати річкові русла від кам’яних наносів і островів, що перешкоджають проходженню води під час паводків і завдають великої шкоди.
Не один рік влада Селятина зверталася до Басейнового управління із проханням забрати острів посеред русла Сучави, на якому вже повиростали верби. Через це гірська річка змінює течію і підмиває дорогу державного значення до міжнародного пункту пропуску «Шепіт — Ізвоареле Сучевей» на українсько-румунському кордоні. Цієї зими з ініціативи Селятинської сільської ради відбулись екологічні слухання, які засвідчили необхідність якнайшвидшого проведення таких робіт.
Нинішній паводок змив частину міжнародної траси. Вціліле асфальтове покриття зависло над обривом. Аварійною ділянкою їхати небезпечно. Але Басейнове управління незворушно мовчить.
«Ми не просимо техніку і кошти, бо самі можемо провести ці вкрай необхідні руслорегулювальні і берегоукріплювальні роботи. Ми просимо у водників дозвіл на їх виконання, бо інакше, хоч як це парадоксально, станемо правопорушниками», — наголошує Валерій Полянчук.
Треба дати змогу громадам самим приймати рішення і працювати над усуненням нагальних проблем передовсім на гірських річках. Про це говорять не тільки у Селятині, а й в усіх містах і селах Вижницького й Путильського районів.
Великі паводки в горах були і будуть. Завдання місцевої влади — зробити все можливе, щоб уберегти людей, обійстя, комунікації, дорожню інфраструктуру від руйнувань, а також вчасно ліквідувати наслідки стихії. Для цього, вважають у Селятинській ОТГ, не треба чекати вказівок згори, а самим братися за роботу.
Світлана ІСАЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+