Час від часу суспільство шокують повідомлення про смертність школярів на уроках фізкультури. Причина одна: зупинилося серце. При цьому і рідні, й однолітки стверджують, що скарг у загиблого не було. Після поглибленого обстеження з’ясовується, що трагедія трапилася через відсутність вчасної якісної діагностики прихованих захворювань. На жаль, таких стає дедалі більше. Вчені-кардіологи вважають, що тенденції захворювань серцево-судинної системи, які прогресують, загрожують національній безпеці країни. Однак хворобу мало констатувати. Їй треба запобігати. Про зусилля в цьому напрямі Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова розповідає головний лікар Сергій СІРОМАХА.
.jpg)
— Сергію Олеговичу, вже кілька років працівники вашого інституту йдуть, так би мовити, в народ. Що спонукало до цього?
— Тривога за здоров’я населення. Адже багато бід трапляється саме через невчасну діагностику. Тим часом методики, якими нині володіють кардіохірурги, здатні врятувати життя будь-якого хворого. Багаторічний досвід фахівців нашого інституту свідчить, що більшість важких випадків, післяопераційних ускладнень, подальшої інвалідності можна було б уникнути, якби хвороба не зайшла далеко. Багато людей роками живуть не з тими діагнозами і лікуються не від тих хвороб, а прихована недуга підточує організм, дає ускладнення на інші органи. Незадовільний стан довкілля, сучасний ритм життя, неправильне харчування, інші чинники погіршують ситуацію.
Саме накопичений досвід та стабільні якісні результати лікування і спонукали керівництво інституту започаткувати соціальні ініціативи. Їхня мета — покращення здоров’я населення, що живе на певній території, шляхом наближення кардіохірургічної допомоги. Передусім для цього потрібно створити організаційну модель, яка б дала змогу впровадити ефективну співпрацю фахівців різних рівнів у рамках бюджетного фінансування.
— Що ви запропонували?
— Тіснішу співпрацю з фахівцями первинної ланки. Адже саме вони вчасно виявляють загрозливі симптоми й направляють пацієнтів на консультацію до нашого фахівця. Для напрацювання організаційної моделі масового високоспеціалізованого обстеження груп ризику населення і поширення цього досвіду як у Києві, так і областях спільно із Солом’янською райдержадміністрацією столиці у грудні 2011 року ми започаткували пілотний соціальний проект «Серце району».
Ця програма не має аналогів в Україні. Вона складається з кількох компонентів. Перший — обстеження хворих: фахівці інституту консультують у поліклініках хворих, що мають серцево-судинні недуги. Це дає змогу фахівцям інституту безпосередньо співпрацювати з фахівцями первинної ланки і пацієнтами, що потребують нашої, як правило, невідкладної допомоги. Одночасно триває прийом пацієнтів у консультативній поліклініці інституту. Зокрема протягом 2012 року в рамках проекту здійснено 126 виїзних консультацій з оглядом 1 тисячі 262 пацієнтів. У поліклініці інституту обстежено 1 тисячу 17 хворих.
Наступний крок: лікування хворих району в умовах стаціонару. Протягом 2012 року проліковано 201 пацієнта, яким проведено 129 хірургічних втручань та 86 коронарографій. Вивчаючи ретроспективно історії хвороб, ми дійшли висновку, що у 90% пацієнтів, яких проліковано, в разі неотримання нашої допомоги була висока вірогідність виникнення інфаркту міокарда, зупинки серця або інших ускладнень серцево-судинних захворювань уже протягом наступного року.
Третій компонент проекту — допомога кардіологам, педіатрам і лікарям загальної практики у виявленні найменших підозр можливих захворювань. Дільничні та сімейні лікарі, педіатри, які перебувають у безпосередньому контакті з жителями, повинні освоїти навички первинної діагностики, щоб не пропустити початку хвороби та вчасно направити пацієнта до фахівців. Саме для цього ми запровадили цикл тематичних лекцій для лікарів первинної ланки. На заняттях вони мають змогу не лише ознайомитися із сучасними методами діагностики та лікування серцево-судинних захворювань, а й побачити роботу інституту зсередини.
.jpg)
— Ще один проект ви здійснюєте у Дніпровському районі столиці. Розкажіть, будь ласка, про нього.
— Це своєрідне продовження програми, яке стало принципово новим соціальним проектом. Ініціатива знайшла втілення як частина заходів реформування системи охорони здоров’я в пілотному Дніпровському районі Києва. Унікальність проекту полягає у проведенні фахівцями інституту масових та селективних скринінгів щодо виявлення серцево-судинної патології у групах населення, які не мають клінічно виражених симптомів захворювань. Триває обстеження школярів району. Цей скринінг унікальний, він має високу наукову та практичну цінність.
Черговий проект — обстеження жителів Київщини, ініційований членом-кореспондентом НАМН Василем Лазоришинцем і підтриманий керівництвом департаменту охорони здоров’я Київської облдержадміністрації. Мобільні бригади наших фахівців проводять виїзди в районні заклади охорони здоров’я та обстежують дітей, які перебувають на диспансерному обліку або з підозрою на захворювання серця. Усіх, хто потребує операції, направляють в інститут для проведення оперативного втручання за державні кошти. У такий спосіб обстежено майже 300 осіб.
Поза сумнівом, проблем ще дуже багато: це й організація виїзних консультацій, і потреба в оновленні мобільного обладнання, і неповноцінне державне фінансування хірургічних операцій. Але ми бачимо результати. Це врятовані життя малюків, своєчасна висококваліфікована діагностика і хірургічне лікування, що стало доступним усім жителям районів. Це можливість для сімейних лікарів, педіатрів, терапевтів, кардіологів оперативно вирішувати питання щодо лікування пацієнтів з фахівцями Інституту.
— На місцях стверджують, що ваші ініціативи, крім суто медичного, мають ще й виховний та просвітницький аспект.
— Це справді так. Колеги звернули увагу на таку особливість. Коли рекомендації щодо поглибленого обстеження чи операції пропонує лікар поліклініки, хворий вагається і довго думає. Спрацьовує страх, мовляв, треба звертатися в інститут, а як там воно буде… Коли ж представник інституту прийшов до пацієнта за місцем проживання, контакт налагоджується швидше. Тому ми вдячні всім, хто підтримує наші ініціативи.
Микола ПЕТРУШЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ "УК"
Сергій СІРОМАХА. Народився 1975 року в Чернігові. Закінчив Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця. Трудовий шлях розпочинав молодшим медичним працівником. Працював хірургом. З 2005 року — головний лікар Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова НАМН. Кандидат медичних наук. Автор 43 наукових робіт та співавтор трьох патентів.
Ми в Google+