Телефон «прямої лінії» «УК» щодо запровадження ринку землі та різних юридичних колізій з питань оформлення права власності на землю, орендної плати тощо за участі голови Держземагентства Сергія ТИМЧЕНКА (далі — Т.С.) і заступника голови Держземагентства Євгена БЕРДНІКОВА (далі — Б.Є.) буквально розривався. Чимало запитань наші читачі надіслали й на електронну скриньку «УК». Найцікавіші і найрезонансніші публікуємо, на інші представники земельного відомства пообіцяли відповісти письмово. 

Новим парламентом, та в цьому році

— У змінах до держбюджету-2012 уряд передбачив 120 млн грн на створення земельного банку. Уточніть, будь ласка, на що їх буде витрачено — на формування статутного фонду чи якісь інші потреби, і яким буде зрештою цей банк?

Т.С. — Земельний банк створює не земельне відомство, тому, на жаль, деталей не знаю. Водночас можу сказати, що потреба у його створенні назріла давно. Дрібний і середній бізнес на селі має отримати дешеві кредити. Із запровадженням ринку землі цей банк сприятиме ще й розвитку інфраструктури на селі і запобігатиме обезземеленню селян. Банк прийматиме землю у заставу під відсоткову ставку, що не перевищуватиме 5% облікової ставки НБУ. До речі, наскільки мені відомо, нині обговорюється навіть питання надання безвідсоткових кредитів, приміром, на розвиток інфраструктури АПК.

— Коли буде нарешті завершено земельну реформу і які ваші прогнози щодо прийняття закону «Про ринок земель»? Президент ставив завдання під час доопрацювання законопроекту досягти компромісу між великим і дрібним бізнесом. Чи вдалося це зробити?

Т.С. — Ми розуміємо, що великий бізнес має існувати. Та під час доопрацювання закону пріоритетом, на який звернув увагу Президент, визначено розвиток дрібного і середнього бізнесу на селі, фермерських господарств. Бо якщо підтримуватимемо лише агрохолдинги, за кілька років чимало сіл зникне з карти країни. Підтримуючи агрохолдинги, ми фактично підтримуємо економіку 12–15 сімей, а наше завдання — підняти економіку всіх сімей України. Відповідно, що більше людей ми задіємо у роботі на селі, створенні там власної справи, то вищими будуть темпи зростання економіки.

Б.Є. — Крім того, як заявив Президент, суспільство має дозріти до запровадження ринку землі. Нині питання, стосовно яких є соціальна згода, розуміння і вирішення яких є необхідним і можливим для впровадження, треба приймати законодавчо, не чекаючи закону «Про ринок земель». Яскравим прикладом цього може слугувати гостре питання, яке постало ще в 2008 році, щодо розблокування земельних аукціонів. Ідеться про землю несільськогосподарського призначення.

Днями відбулося засідання профільного комітету Верховної Ради, де розглядали одразу чотири альтернативні законопроекти щодо розблокування земельних аукціонів. Один із них рекомендували до прийняття в першому читанні. До інших теж не було надто багато зауважень та негативних застережень. Це свідчення того, що ці проекти підтримають різні політичні сили. Тобто тематика питання, закладена у законопроекті «Про ринок земель», уже сьогодні набирає реальних обрисів щодо тих положень, щодо яких у суспільстві є згода, єдина думка і розуміння потреби прискорення цих процесів.

Т.С. — Я завжди був прихильником якомога швидшого прийняття закону «Про ринок земель», бо затягування — це кілька кроків назад, до тіньового бізнесу. Але країна сьогодні вступила в стадію виборчої кампанії, і є великі ризики, що під час неї різні політичні сили, заграючи з електоратом, зможуть наповнити його всілякими популістськими нормами. І це врешті-решт зробить його неробочим і неефективним.

— Коли ви плануєте повторно виносити його на розгляд Верховної Ради і коли він набере чинності?

Т.С. — Цей закон слід ухвалювати з гарячим серцем і холодною головою. Тобто новим парламентом, та в цьому році. Набрати чинності він має після зняття мораторію — 1 січня 2013 року.

Суборенда можлива за згоди власника

— У редакцію надійшов гострий матеріал щодо передачі орендованої землі без дозволу її власників у суборенду. Як наслідок — нині селяни-пайовики стали заручниками ситуації, адже цього року нормативно-грошова оцінка виросла майже вдвічі, натомість їм платять ту саму суму за оренду. Угоду про оренду укладено на сім років. Як селянам діяти у цій ситуації? Чи мав право орендар передавати землю в суборенду? Як бути щодо плати? Угоду можна розірвати лише через суд?

Б.Є. — На який термін укладати договір оренди — це право власників паїв. Нині щоб здати в суборенду ділянку, потрібна згода власника. Вона може бути відображена як у самому договорі оренди, так і в додатковій угоді. У будь-якому разі здати землю в суборенду без письмової згоди власника паю і процедури держреєстрації неможливо. Якщо власник дав згоду на здачу ділянки у суборенду орендарем — це абсолютно нормальна і правильна практика. Йдеться про так звану «шахматку», коли два орендарі, щоб мати цілісні масиви, через суборенду міняються площами, що обробляються.

Терміни і умови договору суборенди не можуть відрізнятись від умов договору оренди. Про жодну заставу ділянки на підставі договору суборенди і не може йтися. Це не лише незаконно, а й економічно абсурдно. Жоден банк не візьме право суборенди у заставу. Такої практики в Україні немає. Тому побоювання аграріїв щодо можливого відчуження ділянок, їх нецільового використання через суборенду зайві.

Дуже важливо, щоб власники паїв уважніше читали договори оренди, які підписують. Бо, як правило, власник нині є економічно слабкою стороною, а орендар — економічно сильною. Текст договору оренди готує орендар, тому власникові дуже важливо знати, що він підписує: чи передбачено там право суборенди, чи ні. І це стосується не лише суборенди, а й інших умов договору. Бо завтра власника може не влаштувати, які культури орендар сіє на його землях. Це обов’язково обговорюють сторони. На жаль, нині власники не приділяють достатньої уваги змістовому наповненню договорів.

Т.С. —Іншими словами, дивіться, що підписуєте. Я б рекомендував під час укладання договору оренди звертатись до профільних юристів, які могли б їм допомогти пояснити ті чи інші норми договору.

Щодо орендної плати, то у договорі має бути передбачено, що при зміні показників нормативно-грошової оцінки угоду слід переглянути. Нині такі питання виникають досить-таки часто, бо більшість договорів було укладено до 2012 року, а з цього року маємо непросту ситуацію, коли коефіцієнт інфляції перевищує 10%, а ще й додається коефіцієнт — 1.756. Щоб у майбутньому селянин не хвилювався щодо того, чи передбачений цей пункт у договорі, чи ні, плануємо на законодавчому рівні закріпити прив’язку ставки орендної плати або іншого права користування земельною ділянкою до ставки нормативної оцінки. Тоді цей показник перераховуватиметься автоматично. Нині ми вже передбачили внесення відповідних змін до Цивільного кодексу.

Oксана Петрівна ПОПОВА, 
управління агропромислового
розвитку Троїцької райдержадміністрації
Луганської області:

— Ми хотіли б отримати роз’яснення: чи обов’язкове застосування коефіцієнта 1.756 під час нарахування орендної плати за земельні паї для сільгосппідприємств?

Т.С. — Коефіцієнт приймали для людей, і, безумовно, його слід враховувати в договорах оренди. Більше того, вже укладені договори треба переглядати з точки зору їх змісту та корегувати ставки орендної плати з прив’язкою до цифри — не менше 3%.

Якщо торік середня ціна нормативно-грошової оцінки за один гектар була приблизно 12 тис. грн, то нині — приблизно 20 тис. грн. І це треба обов’язково враховувати, формуючи суми орендної плати. Якщо використовуватимете цей коефіцієнт, підете правильним шляхом.

— Десь із півроку тому ви робили «розбір польотів» землевпорядникам через корупційні діяння. Нині ситуація якось змінилася? Чи вдалося підняти вкрай низькі зарплати, на які, виправдовуючись, нарікали ваші підлеглі?

Т.С. — Зарплати справді низькі. Що нам вдалося зробити за цей час? Президент підписав указ, яким дозволяє підняти на 45% зарплати державним кадастровим реєстраторам. Це ті люди, які працюють у кожному райуправлінні, приймають громадян за принципом «єдиного вікна». На них покладена персональна відповідальність за введення інформації в єдину базу державного кадастру, зокрема й видачу держактів. На це вже навіть передбачено гроші у бюджеті.

Підвищити зарплату всім поки що не вдається. Я як керівник Держземагентства розраховую, що зрештою це станеться. Нині у тісній співпраці з ДПА розробляємо спільний проект і розраховуємо, що створимо належні умови для наповнення держбюджету, за яких не постраждає ні бізнес, ні народ. Приміром, розблокування торгів комунальними і державними землями на земельних аукціонах уже до кінця року додасть до бюджетів різних рівнів кілька мільярдів гривень. Коли ми розробимо блок пропозицій і почнемо їх реалізовувати, порушуватимемо питання про підвищення оплати праці в цілому для працівників агентства.

Згодом державну і комунальну землю виставлять на продаж. Фото УНІАН

Ділянка «під ключ»

Андрій, 
Полтава:

— Як відбуватимуться земельні аукціони і за які гроші оформлятимуться проекти землевідведення —державні чи громадян? Земля продаватиметься з проектами? Бо я зіштовхнувся з такою проблемою, що жодна полтавська землевпорядна фірма не хоче керуватися Законом «Про захист конституційних прав на землю» і виконувати ці роботи за державні кошти, посилаючись на їх відсутність і завантаженість роботою.

Б.Є. — У вашому питанні я побачив певну суперечність. Ви почали з аукціонів і закінчили Законом «Про захист конституційних прав на землю». Він передбачає дуже вузький спектр ситуацій: щодо присадибних ділянок, земель під особисте селянське господарство (ОСГ), сади, дачі, тобто ті, що не мають до аукціонів жодного стосунку.

— Я захотів купити під ОСГ 2 га землі на аукціоні. Мені треба буде робити проект на цю землю?

Т.С. — Нині під ОСГ землі надаються громадянам безкоштовно у межах норми, передбаченої 121 статтею Земельного кодексу України. Щодо проекту землеустрою, то продаж земель сільгосппризначення на аукціонах не передбачено. Коли аукціони буде розблоковано, проекти робитимуть за рахунок того, хто продає. На лот виставлятиметься ділянка з готовою документацією. Покупець платитиме один раз і за все «під ключ». Удруге оформляти щось і платити комусь за щось не доведеться. Але це питання майбутнього. На сьогодні це не можливо.

— Мені дали розпорядження на землю ОСГ, але полтавський центр ДЗК не хоче керуватися Законом «Про захист конституційних прав на землю», посилаючись на брак грошей та значні обсяги робіт, мені відмовляють виконувати землевпорядні роботи.

Б.Є. — Щодо реалізації цього закону в частині вартості землевпорядних робіт, то сьогодні економічні реалії такі, що за 100–110 гривень вам ніхто проекту не зробить. Бо, крім землевпорядних робіт, він включає в себе ще й геодезичні. Безумовно, будь-який виконавець — чи то державний, чи то комунальний — зобов’язаний виконувати закон у частині землевпорядних робіт. Та якщо відводиться нова ділянка, то їх мало, треба провести ще зйомку, прив’язку ділянки, держреєстрацію згідно з постановою Кабміну. Тому будь-який договір із будь-якою фірмою має передбачати, щоб вартість землевпорядних робіт не перевищувала нормативів, про які ви кажете. Але ця вартість не включає геодезичні роботи і плату за реєстрацію.

Анатолій Кирилович ГАПРИЩУК,
Волинська область:

— Чи виділялись кошти з держбюджету на приватизацію земельних паїв у 2009–2010 рр.?

Б.Є. — У 2009–2010 рр. бюджетні кошти виділялись, але не на приватизацію земельних паїв, а на землі під присадибні ділянки, садівництво і ОСГ.

Роман Олександрович МАРТИНЮК, 
Київ:

— Як можна отримати земельний пай за рідну бабусю, якщо сертифікат на неї виписували, але на руки не видавали? Вона померла у 1997 році. Як діяти і до кого звернутися?

Б.Є. — Якщо ваша бабуся увійшла у проектні списки під час розпаювання і на неї виписували сертифікат, то право на земельну частку — пай увійшло до загальної маси спадкового майна. Тобто ви можете успадкувати сертифікат у тому самому порядку, що й інше майно. На жаль, ви вже пропустили строк оформлення спадку. Водночас можете заявити свої претензії на спадок і відновити строк оформлення спадку на пай у судовому порядку. Якби час не був згаяний, можна було б вирішити питання через нотаріуса.

Видати держакт — наше завдання

Леонід Петрович ЮЗВІК,
Волинська область, с. Хутрів: 

— Уже 25 років я добиваюсь землі і ніяк не можу добитися. Кажуть у нас, що мені «не положено». Чому? Мої батьки мали землю, але її забрали у радянські часи.

Т.С. — Це питання не до нас. Рай- і облуправління Держземагентства землею не розпоряджаються. У межах населених пунктів це роблять місцеві ради, а за межами — райдержадміністрації. Тому рекомендую вам звернутись до сільського голови чи голови райдержадміністрації. Якщо у них є вільна земля, вони можуть вам допомогти у вирішенні цього питання.

Наталя Миколаївна ДЕГТЯРЕНКО, 
Київська область:

— Я успадкувала землю і будинок у Києво-Святошинському районі. Уже восьмий рік намагаюся приватизувати ділянку. Рік тому здала документи, а зараз мені кажуть, що вони у якихось мішках на Серпова, і дістати їх не можуть. Коли закінчиться цей безлад?

Т.С. — Нині наводимо порядок. Києво-Святошинський район дістався нам у спадок після діяльності злочинного угруповання Вадима Литвина, який перебуває у розшуку. Ви пам’ятаєте, куди ви віддавали документи на Серпова — у бункер з п’ятьма пропускними пунктами озброєних людей? На жаль, Вадим Литвин, покидаючи його, прихопив із собою печатки, архівну документацію і значну частину техдокументації громадян. Ті залишки, які збереглися, розбираємо. Сподіваюсь, ви потрапили до тієї групи осіб, чия документація не пропала і її не вивезли люди Литвина. Думаю, до кінця місяця ми закінчимо ці роботи. Зараз шукаємо шляхи виходу з цієї складної ситуації. Ми розуміємо, що ви заплатили гроші, техдокументація у нас і ми несемо за це відповідальність.

— Нам пропонують зробити дублікати цих документів. Чи треба це робити?

Т.С. — Обов’язково. Щоб перестрахувати самих себе.

— А не буде так, що оригінали там залишаться і їх використають невідомі люди, а ми зробимо дублікати і потім ще якісь судові справи можуть бути?

Т.С. — Доки я тут працюю, такого не трапиться.

— На основі цих дублікатів без первинної документації зможуть нам зробити акти?

Т.С. — Завдання держави і наше — видати вам держакт. Хочу попросити пробачення у вас від імені усієї землевпорядної служби, подякувати за терпіння і пообіцяти, що цю проблему буде розв’язано.

— Наскільки мені відомо, такі ситуації були частими, коли палили чи крали документацію, щоб приховати якісь земельні оборудки…

Т.С. — Сьогодні маємо іншу картину. З осені ми ввели електронний документообіг у всіх районах країни, і всі документи передаються у Київ в електронному вигляді. Ділянку вводять у базу і їй присвоюється кадастровий номер. Тобто вся інформація зберігається в єдиному форматі, в єдиному захищеному місці і в електронному вигляді, а не, як раніше, на папері у районах. Людям, у яких пропала техдокументація, треба наново її робити. Вадима Литвина обов’язково спіймають і посадять, але людям від цього не стане легше. У бюджеті грошей на виробництво документів у таких випадках не передбачено. Тому навіть якщо через суд мене змусять її зробити, то я не знатиму, за які гроші, у мене немає такої статті в бюджеті. Найпростіше — переробити документацію самотужки.

— Скільки сьогодні в середньому коштує оформлення техдокументації?

Т.С. — Від 1000 до 2,5–3 тис. грн.

Людмила Олександрівна КОМАНИХІНА, 
Харківська область,
Зачепилівський район:

— У 2007 році я отримала сертифікат і всі ці роки не можу отримати на руки акт на землю. У листопаді 2011-го ми передали документацію на переоформлення у земресурси. А віз і нині там. Натомість, маючи 14 га землі на чотирьох членів родини, сидимо голодні, бо не можемо здати її в оренду.

Т.С. — Протягом двох днів із вами зв’яжуться. І вам неодмінно допоможуть.

Ольга Петрівна КОВАЛЕНКО, пенсіонерка,
м. Київ:

— У грудні 2011 року ми нарешті забрали і передали техдокументацію в управління земресурсів у Васильківському районі під №7643 для видачі акта на землю. Та вже п’ять місяців вони лежать без руху. Сам акт не можемо отримати п’ять років.

Т.С. — Я особисто розберусь у цій ситуації.

— Наскільки часто виникають подібні ситуації?

Т.С. — Зараз ми йдемо до автоматизації і комп’ютеризації всіх процесів, щоб безпосереднього контакту між громадянином і чиновником не було взагалі. Приміром, згодом реєстрацію договорів можна буде здійснювати просто в офісі через Інтернет. З техдокументацією те саме. Як правило, найчастіше скаржаться на неприсвоєння кадастрового номера (раніше вся база велась на паперових носіях), або техдокументації у людини немає, а вона не розуміє, що її треба оформити. Або фірма, яка виготовляла техдокументацію, закрилась чи подала неякісну документацію, ми її повернули, а весь негатив та невдоволення людей скеровується на Держземагентство. Причин може бути скільки завгодно, зокрема і з нашого боку.

Обмеження оренди навряд чи знімуть

— Чи знято із законопроекту «Про ринок земель» статтю про обмеження оренди?

Т.С. — Ні, не знято. Ця норма становить100 тис. га.

— Наскільки пам’ятаю, це було вкрай конфліктне питання під час комітетського слухання у парламенті…

Т.С. — Питання справді конфліктне. Агрохолдинги, звичайно ж, просять, щоб ми зняли це обмеження. Але в такому разі є ризики концентрації земельних ділянок в одних руках. Позиція наша і Антимонопольного комітету збігається: тут має бути обмеження.

Під час цих слухань голова Аграрного комітету Верховної Ради Григорій Калетник запропонував зробити для цукровиків виняток. Але була й інша думка. Адже коли були КСП, господарства району, де стояв завод, обмежувалися значно меншими площами. Водночас ця індустрія працювала ефективно. Було розуміння сировинної зони. Виробники стимулювали, кредитували тих, хто сіяв цукровий буряк.

Ці питання вирішували. І нині вирішуються завдяки механізмам оренди. Який банк землі потрібен для цукрового заводу чи ефективної молочної ферми? Кілька тисяч, рідше — десятки тисяч гектарів. Якщо ми кажемо про створення земельного банку на основі оренди, то він набагато нижчий тієї максимальної планки, яка передбачена у законопроекті «Про ринок земель».

— Тобто винятків не буде?

Т.С. — Вірогідно, ні.

— Що нині змінюється?

Т.С. — Іде безкінечний потік пропозицій. Якщо ви були на останніх комітетських слуханнях законопроекту, то пам’ятаєте, що лише тоді ухвалили понад тисячу поправок. І досі до Держземагентства надходять пропозиції, які ми розглядаємо. Це й ініціативи народних депутатів, фахівців, експертів, побажання громадян під час прямих телефонних ліній, інформація у ЗМІ. Нині ми намагаємося зробити закон, який би відповідав інтересам усіх суб’єктів земельних відносин.

За самозахоплення — кримінальна відповідальність

Андрій НІКІТІН, 
Черкаси:

— На межі міст і селищ земля настільки дорога, що прості люди її вже не розглядають як предмет вкладень. Але зараз, як і раніше, триває масове скуповування у Криму з метою її перепродажу.

Т.С. — Якщо земля у межах населених пунктів, вона не підлягає дії мораторію і будь-хто може її придбати. До речі, в Криму вже розблоковано земельні аукціони і там можна придбати не лише приватну, а й державну і комунальну землю. Якщо у людини є гроші і вона хоче зробити таке капіталовкладення, чому ні? Єдине, чого домагаємося: щоб було ухвалено закон «Про цільове використання земель». Якщо є якийсь майданчик, приміром у Києві, і він роками простоює без діла, хоч виділявся під конкретні цілі, місцеві ради зможуть його забрати назад. Поки що ця ідея лише на стадії реалізації.

— А чому люди, на ваш погляд, сьогодні бояться землі і не хочуть мати з нею справи?

Т.С. — Імовірно йдеться про спекулянтів, бо ринок здувся. І зараз земля не настільки вигідний об’єкт інвестицій, як була раніше, коли ринок зростав. І справді, обсяг спекулятивних операцій на цьому ринку набагато перевищував обсяг споживчого попиту. Звісно, ті, хто почав грати у ці ігри, свого часу мали серйозні доходи. Натомість тепер земля не є об’єктом серйозного вкладення.

Але держава нічого не втрачає від призупинення дії на вторинному ринку. Бо за кожен рух на ньому держава отримує податок, нарахування у Пенсійний фонд. Якщо спекулянти щодня цю землю продаватимуть, то щодня до Пенсійного фонду надходитиме 1% її вартості і ще 1% — до держбюджету.

Така земля стоятиме ще довго. Занадто великою була ця мильна бульбашка, коли земля до 30-го кілометра Київської області коштувала стільки, скільки на окраїні Нью-Йорка.

Володимир Михайлович ДОМБАР, 
Закарпаття:

— У мене ще мама жива. Пам’ятає, скільки у неї було батьківської землі до радянської влади. Така земля не передається?

Т.С. — Не передається.

— Згідно з Конституцією, всі громадяни мають право на землю. Я живу в селі, хоч і працював на заводі. У нашому селі лише 200 га пашні і аж 6 тис. населення. І хоч земля розпайована між 250 селянами, що працювали у місцевому КСП, інші жителі поділили її між собою — по 10–15 соток. Тобто фактично захопили землю. Як її приватизувати?

Т.С. — Тобто ви захопили чужу землю?

— Не лише я, все село — понад 5,5 тис. жителів, що не мали землі. А як жити в селі без землі?

Т.С. — Самозахоплення карається кримінальною відповідальністю, тож будьте дуже обережні. Я б радив вам звернутися за місцем проживання до сільради і написати заяву з проханням виділити землю. Якщо це на межі з населеним пунктом, зверніться з такою заявою до райадміністрації і добивайтесь її розгляду.

— Я вже звертався. Мені дають землю в горах, що не родить. Робота там дорога і результату немає. Чому уряд не подумав, що не всі могли працювати в колгоспі? Чому колгоспник має право на землю, а інші — ні?

Т.С. — Це було колективне підприємство, і його розпаювали. За Конституцією, ви маєте право на землю. А що робити, я вам уже сказав.

«Пряму лінію» 
підготувала і провела 
Галина ІЩЕНКО,  
«Урядовий кур’єр»
 

ДОСЬЄ «УК»

Сергій ТИМЧЕНКО. Народився 29 липня 1972 р. в м. Красний Луч Луганської області. Має дві вищі освіти. Першу здобув у Донбаському гірничо-металургійному інституті, другу — в Донецькому державному університеті управління. Трудову діяльність розпочав у Луганську на підприємствах та установах різних форм власності, помічником народного депутата. У 2007–2008 рр. — директор департаменту, перший заступник гендиректора ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі. З травня 2008 р. — радник Секретаря РНБО. У 2010 р. очолив Головне управління контролю за благоустроєм м. Києва Київської міської держадміністрації. В листопаді 2010 р. призначений на посаду заступника гендиректора — керівника технічних програм ДП «Центр державного земельного кадастру». Із червня 2011 р. — голова Державного агентства земельних ресурсів.

Євген БЕРДНІКОВ. Народився 10 жовтня 1972 р. у м. Алексін Тульської області Російської Федерації. Закінчив юридичний інститут Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова (спеціальність «правознавство»), Одеську державну юридичну академію (аспірантуру) і Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва (спеціальність «землевпорядкування та кадастр»). Трудову діяльність починав за юридичною та землевпорядною спеціальностями в державних і приватних підприємствах, викладав у юридичних ВНЗ Одеси. У 2006–2010 рр. — заступник начальника Головного управління Держкомзему в Одеській області. З жовтня 2010 р. по листопад 2011 р. — директор Департаменту нормативно-правового забезпечення розвитку земельних відносин Держкомзему, з грудня 2011 р. по квітень 2012 р. — начальник управління координації нормопроектної діяльності Держземагентства. 24 квітня призначений заступником голови Держземагентства. Брав активну участь у розробці різноманітних документів у галузі земельних відносин. Почесний землевпорядник України (2010 рік). 

 

ПРЕС-ЦЕНТР

З питань органiзацiї та проведення «прямих лiнiй» i «круглих столiв» «Урядового кур’єра» звертатись до керiвника прес-центру Анни ШИКАНОВОЇ за електронною адресою:  imrich@ukcc.com.ua.