Проект перспективного плану об’єднання громад області Черкаська облдержадміністрація запропонувала для обговорення на позачерговій сесії. Документ, як переконував директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Сергій Пасічник, розроблено для формування спроможних взаємопорівнюваних територіальних громад за повноваженнями, ресурсною базою, чисельністю населення та площею. Це забезпечить у майбутньому спроможність громад самостійно, за рахунок власних ресурсів, вирішувати питання місцевого значення.
Давати, а не відбирати
Нині в області 855 населених пунктів. На їхній основі планують утворити 68 нових об’єднаних територіальних громад. Сергій Пасічник підкреслив, що реформу проводять для того, щоб наблизити адміністративні послуги до людей, заощадивши кошти на утримання управлінського апарату. Однак аргументів чиновника або ж не почули, або не взяли до уваги. Більшість промовців зазначали, що об’єднання громад нині ще не на часі. Дорікали, що облдержадміністрація не радилася з людьми в селах про об’єднання, а просто «спускала» плани «згори» — саме тому вони й рясніють недоліками.
— Перспективний план має передбачати перспективи. А які, приміром, можуть бути перспективи в об’єднанні самодостатньої громади по периметру міста Умань, де розвинена інфраструктура, є бюджетоутворюючі підприємства для всього району — з містом Умань, яке має борги 100 мільйонів гривень? Якщо Умань приєднає до себе найближчі села, район залишиться без фінансування. Отож ми в цьому плані не бачимо для себе перспектив, — заявив Родниківський сільський голова Уманського району Руслан Яремчук. — Тому хочемо, щоб план об’єднання громад містив такі позиції, які б сприймали люди, давали їм нові можливості, а не відбирали те, що є.
До обговорення долучилися і представники громадськості, яким депутати дали змогу виступити на сесії. Представники Шполянського, Черкаського, Драбівського та Уманського районів висловилися категорично проти об’єднання територіальних громад. Представники Червоної Слободи Черкаського району заявляють, що взагалі відмовляються з ким-небудь об’єднуватися.
Думки депутатів розділилися: одні визнавали необхідність ухвалення перспективного плану, інші вважають, що план необхідний, але він потребує доопрацювання, дехто взагалі заперечував нагальність об’єднання громад. Окремі депутати вважають, що спочатку слід реформували вищі органи влади, а вже тоді переходити до місцевого самоврядування.
Тим часом, як зазначила керівник обласного Офіса реформ Наталія Даньковська, деякі громади вже готові об’єднуватися. Незатвердження плану не дасть їм змоги здійснити такий крок, одержати відповідні повноваження й кошти на розвиток своїх територій.
Але в підсумку перспективний план об’єднання територіальних громад сесія відхилила.
Бракує державницької позиції
Чому ж це сталося? Як заявив на сесії голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко, голови окремих сільських рад за бюджетний кошт дбають про особисті інтереси, а не про громаду. Звідси й активний спротив можливому об’єднанню. Цього року громади міст, сіл і селищ області отримають приблизно 300 мільйонів гривень плати за землю, 160 мільйонів гривень єдиного податку та 60 мільйонів гривень акцизу. І майже половину своїх доходів витратять на утримання апарату місцевих рад.
— Подекуди жителі працюють виключно на утримання чиновницького апарату, — зауважив очільник області. — Приміром, у Гудзівці, що на Звенигородщині, або в Жовтневому, що в Монастирищенському районі. У Червоній Слободі на це витрачають третину коштів від надходжень до бюджету. А за перший квартал цього року середня місячна заробітна плата у 222 місцевих радах становила від 3 до 4 тисяч гривень. Тому якщо нічого не змінювати, то скарбниці сільських громад і далі здебільшого виконуватимуть функцію кошторису на утримання владного апарату. А на дороги, лікарні й надалі бракуватиме грошей.
— Окрім того, в сільських радах нерідко порушують фінансову дисципліну. Під час останніх 12 ревізій перевіряльники виявили порушень на 4 мільйони гривень, із них майже 1,3 мільйона — кошти, незаконно спрямовані на оплату праці. Наприклад, у Голов’ятинській сільській раді Смілянського району виплачено премії сільському голові без відповідних рішень сесій на суму майже 217 тисяч гривень, — обурювався обласний керманич. — І це в часи, коли кожна бюджетна гривня має особливу вагу, коли щоденно волонтери збирають пожертви для допомоги армії. Тобто деякі сільські голови в нас за бюджетний кошт дбають про себе. Тож зрозуміло, чому налаштовують свої громади проти об’єднання. А ця реформа нині як ніколи на часі. Однак для її впровадження деяким нашим депутатам, на жаль, забракло державницької позиції та бажання в усьому розібратися без популізму.
Очевидно, пояснення причин несхвалення плану об’єднання громад досить аргументовані. Однак до них, на думку багатьох, слід додати й недостатню роз’яснювальну роботу серед жителів міст і сіл, намагання проігнорувати думки та пропозиції самих громад, слушні зауваження громадян. Як підкреслив народний депутат України Сергій Рудик, Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» слід виконувати виключно на засадах добровільності, без будь-якого тиску центральних і місцевих органів виконавчої влади і лише після широкого обговорення у громадах.
Ми в Google+