США підтримують підписання Угоди між Україною та Європейським союзом про асоціацію та очікують від поглиблення взаємодії збільшення інвестицій в українську економіку, заявив американський посол в Україні Джеффрі Пайєтт.

Інвестиції зі змістом

«Це стане імпульсом для розвитку української економіки, а завдяки перехідному періоду до норм ЄС українські підприємства отримають на час цього періоду, від 3 до 10 років, асиметричні переваги на європейському ринку», — сказав посол на презентації щорічного аналітичного звіту Американської торговельної палати в Україні «Партнерство з метою підвищення конкурентоспроможності економіки України».

За його словами, підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з Європейським союзом знизить собівартість виробництва українських товарів на 15%. При цьому він підкреслив, що найближчим часом для просування вперед в економічному сенсі Україна повинна зробити низку важливих кроків. Одним із них повинен стати захист інтелектуальної власності. На думку посла, це відкриє двері для інвесторів, інновацій та підприємництва. «Дуже важливою метою на наступні кілька місяців для України має стати захист прав інтелектуальної власності, що, в свою чергу, відкриє двері для інвесторів, інновацій та підприємництва. Український уряд заявив, що це його пріоритет, і США це підтримує. Тепер необхідно благі наміри перевести в конкретні дії», — зазначив пан посол.

Не менш важливе, на його думку, посилення верховенства права, яке не лише позитивно вплине на залучення інвестицій, а й збільшить конкурентоспроможність українського бізнесу.

«Суди повинні приймати надійні і послідовні рішення, застосовувати однакове законодавство для всіх, і це створить рівні умови ведення бізнесу для всіх і для приходу інвестицій», — зазначив Джеффрі Пайєтт.

За його словами, імплементація Угоди про асоціацію надасть Україні істотні переваги, але нові інвестори в нашу країну прийдуть лише тоді, коли це матиме фінансовий сенс.

«Нові компанії зможуть скористатися новими ринками в Європі, але нові інвестиції прийдуть тільки тоді, коли це знайде фінансовий сенс, і ви все це знаєте. Щодня ви приймаєте рішення, які не тільки стратегічні, а й комерційні, і економічні», — підкреслив він.

Для підприємців спростять процедури

У свою чергу, перший заступник Глави Адміністрації Президента України Ірина Акімова запевнила присутніх у залі представників бізнесу, що наразі вживається комплекс заходів, які направлені на поліпшення бізнес-клімату в державі. На першому місці серед них — дерегуляція та лібералізація законодавства, особливо в частині дозвільних процедур. «Так, до другого читання у Верховній Раді готується новий президентський законопроект про скорочення числа дозволів для бізнесу. Три роки тому їх кількість перевищувала 1200, а тепер їх 140, але і цього недостатньо — у новому проекті закону пропонується зменшення ще на 40 позицій. Одночасно ми впроваджуємо декларативний принцип започаткування бізнесу, і впровадження повинно завершитися в найближчі кілька місяців», — запевнила вона.

За словами пані Акімової, суттєві кроки робляться й щодо покращення надання адміністративних послуг. «Це теж дуже важливий прийом антикорупційної боротьби. Зокрема, швидко зростає мережа центрів з надання адмінпослуг, а законодавчі новації все більше обмежують поле для неофіційних платежів у цій сфері», — зазначила вона.

Крім того, проводиться робота і над ослабленням технічних бар’єрів у зовнішній торгівлі. «Вітчизняна система технічного регулювання постійно пристосовується до міжнародних стандартів, і в парламент подано новий законопроект щодо стандартизації та метрології — це частина так званої «Матриці Фюле», що включає необхідні для підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом правові новації. Сподіваюся, що цей документ буде прийнятий дуже швидко», — сказала Ірина Акімова.

Вона підкреслила, що партнерство між урядом, суспільством і бізнесом конче потрібне: «На поліпшення бізнес-клімату ми спрямовуємо багато зусиль, це один з домінуючих чинників поліпшення конкурентоспроможності України, і зроблено вже чимало.

За словами віце-президента Торгово-промислової палати України Сергія Свистіля, нині Україна переживає дуже відповідальний момент з точки зору підтримки бізнесу та реформування відносин у цій сфері.

«Майже щодня ми отримуємо від представників малого та середнього бізнесу листи із запитаннями, чи варто їм утримуватися на ринку країн Митного союзу, чи краще переорієнтуватися на ринок Європи, — каже Сергій Свистіль. — Підприємці також запитують, на яку підтримку держави вони можуть сподіватися, що їм потрібно зробити, щоб переорієнтувати поставки своєї продукції у Європейський союз, як вести діяльність, щоб відповідати стандартам, технічним регламентам та іншим вимогам. В цілому ситуація докорінним чином змінюється. І якщо відслідкувати, що відбувається, то можна констатувати, що докорінно змінюється філософія підходів. Якщо для прикладу взяти питання стандартизації, то це виглядає наступним чином. Наприклад, ми звикли до того, що для відповідності стандартам поставки товарів в країни Митного союзу потрібно отримати сертифікат та інші дозвільні документи. Природа відносин щодо поставок в країни ЄС зовсім інша. Ми переходимо від дозвільної системи до системи декларування. Коли товари потрібно декларувати, а потім відповідати за декларації. Щоб усі ці речі перебудувати, бізнесу потрібна і підтримка уряду, і різних міжнародних організацій, які готові її надати».