ЗЛОВЖИВАННЯ

Екоінспекція рішуче виводить на чисту воду порушників закону

Начальник державної екологічної інспекції в Черкаській області Микола Клименко не приховує: незважаючи на його чималий досвід, працювати нині досить складно. Всіма можливими й неможливими методами на працівників інспекції намагаються тиснути, домагаючись певних преференцій, порушень встановлених природним законодавством норм. Однак важливий природоохоронний підрозділ не втрачає головного орієнтиру — забезпечувати додержання законодавства на території регіону. Для цього збільшує кількість перевірок, добивається високої  їхньої результативності.

— Найголовніша увага, — розповідає Микола Клименко, — прибережній захисній смузі Дніпра. Адже саме там виявлено найбільшу кількість порушень. Питання очищення її від незаконно побудованих об’єктів на контролі і в Президента, і в голови облдержадміністрації. У цьому активно співпрацюємо з прокуратурами різних рівнів. Спільне бачення проблеми маємо і з обласним прокурором Миколою Лісовим, тому, вважаю, далі працювати в цьому напрямку буде легше.

Йдемо берегом Дніпра північніше Черкас. Ось тут, показує Микола Григорович, кооперативу «Ремпобутсервіс» певний час тому була виділена ділянка для причалу човнів. На цих землях заборонене будівництво, про що керівники кооперативу добре знали, але сьогодні там виросли справжні палаци. Коли запитуємо, на яких підставах побудувалися, власники «хатинок» відповідають: «Це будівлі для човнів і моторів». Хоча є в них і ванни, і душові, і туалети… Звідти все тече в Дніпро. Нижче по течії — Черкаси. Чому ж городяни мають купатися у відходах?

— Той, хто поважає закон і хоче добра Черкащині, ніколи не побудується у захисній стометровій смузі, — переконаний Микола Григорович.

На сьогодні відсотків 90 прибережної смуги, як підрахували в інспекції,  забудовані з порушеннями. Втім, усе не так просто, і порушника не візьмеш за зябра голими руками. Спритники нині добре юридично підковані. Вони досить легко знаходять шпарини у чинному законодавстві.

Комплекс відпочинку «Робінзон» незаконно зайняв земельну ділянку, наголошує Микола Григорович, побудувався без документів, але ж одержав дозволи й на торгівлю (в тому числі й спиртним), і на підключення до електромережі. Схожа ситуація і з комплексом «Бочка»… Це можна розцінювати як корупцію в чистому вигляді, адже згадані дозволи, зазначає начальник екологічної інспекції,  підписують чиновники Черкаського міськвиконкому.

— Ми неодноразово зверталися, писали листи, але поки ніхто так і не зміг призупинити незаконну діяльність. Чи, може, не захотів? Але я переконаний: усі вони будуть знесені.

— Скільки ще доведеться чекати?

— Такі запитання ставлять мені не вперше. Я відповідаю: читайте історію, дивіться на Грецію, Іспанію, Італію, навіть Росію — цей етап там уже пройдено. Ми також наведемо порядок, можливо, трохи з запізненням, але обов’язково наведемо! Процес розпочався уже і в нас. Завдяки принциповій позиції влади незаконні об’єкти зносять вже і в Києві, і в Криму. Потраплять під бульдозер вони й на Черкащині. Перша ознака — оголошення в черкаських газетах про продаж котеджів над Дніпром за неймовірно низькими цінами. Люди починають позбавлятися такої нерухомості. Немає сенсу в тому, щоб два відсотки населення України ніжилося на дніпрових пляжах, а решта — дивилися на все це через паркан. Такого немає в жодній країні світу!

Вище по течії від Долини троянд у Черкасах пляж кілька років тому обгородили, а нещодавно паркан зник. Це теж заслуга екологічної інспекції.

Разом з органами прокуратури торік призупинили незаконне огородження пляжу.

Однак захист берегової смуги Дніпра, зрозуміло, не єдиний напрямок діяльності інспекції. Якість питної води, перевірки додержання законодавства організаціями, які орендують мисливські угіддя, проблема відновлення рибних багатств Кременчуцького водосховища… Тішить, що останнє питання турбує сьогодні не лише екологів. Навести лад у цій сфері взялися й на рівні обл­держ­­адміністрації. На Черкащині сьогодні працюють 72 користувачі рибними ресурсами штучного моря. Це занадто багато. За радянських часів 5-6 підприємств виловлювали риби більше, ніж сьогоднішні сім десятків. Але це, так би мовити, офіційно. Насправді сьогодні виловлюють ще більше, проте не декларують цього, аби не сплачувати податків. За радянськими законами територія водосховища була розподілена між кількома підприємствами. І вони не лише виловлювали рибу, а й охороняли водойму від браконьєрів, проводили зариблення, одне слово, дбали про водні ресурси.

— На моє переконання, — наголошує керівник, — слід повернутися до цієї практики, а для цього «хазяїв» у водосховища має бути не 72, а значно менше. Група правоохоронних та екологічних організацій уже розпочала створювати прозорість у каламуті діяльності рибних підприємств області.

Ще одна не менш важлива проблема — «законсервовані» у багатьох селах пестициди. Вже до кінця року екоінспекція планує очистити від них Черкащину, де цього «добра» майже 300 тонн. Вивозитимуть його до Польщі та Німеччини на спеціалізовані заводи.

Найбільшої шкоди довкіллю області, як визнають екологи, завдають три підприємства — ВАТ «Азот», Черкаська ТЕЦ та канівська «Наша Ряба». Вони входять до сотні найбільших забруднювачів довкілля в державі. Однак робота екологічної інспекції не лише в тому, щоб показати, хто забруднює, а й знайти золоту середину між економічними вигодами для суспільства і шкодою довкіллю. Адже без технічного прогресу суспільство розвиватися не зможе. Хоча в економічних негараздах є й світлий бік: сьогодні низка хімічних гігантів Черкас збанкрутувала. Тому стан повітря довкілля в місті поліпшується. Зупинені хімпідприємства небезпеки для навколишнього середовища не становлять, адже залишки хімічних речовин охороняються. Призначено осіб, які несуть за збереження цього майна відповідальність, у тому числі й кримінальну. При банкрутстві будь-якого підприємства до комісії, що проводить цю процедуру, обов’язково входить і екологічний інспектор. Він контролює питання утилізації хімічних речовин.

Сьогодні потребує розв’язання і проблема ще не так давно курортної зони Соснівки. Ще в 1967 році бір передано на баланс Черкас. Тож місто й повинно було взяти його на баланс. Однак, як стверджують інспектори, насправді його статус так і лишився невизначеним, тому справжнього господаря в нього немає. Тут незаконно вирізують дерева, захоплюють землі, забудовують територію.

— Тим часом зменшити наплив охочих прихватити територію в Соснівці просто, — зауважує Микола Григорович. —  Потрібно міській владі озеленювати міські вулиці, робити їх затишнішими. Ліс повинен зайти до міста, а не місто розбудуватися, знищуючи ліс…