Прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомила, що уряд ухвалив рішення, щоб всі відповідні служби були готові до негоди і люди могли отримати допомогу вчасно.  «Очікуємо погіршення погодних умов у всій державі. Циклон зайде в Україну через Чернівецьку та Івано-Франківську області. За прогнозами, падіння температури вночі сягатиме до –20°C, вдень — до –10°C. Можливі додаткові перебої з електропостачанням поза графіками через налипання снігу на лінії електропередач та ускладнення руху на дорогах.

Кабінет Міністрів доручив МВС разом із ДСНС та Національною поліцією забезпечити готовність снігоочисної техніки підвищеної прохідності . Фото з сайту media.dyvys.info

Енергосистема України щодня перебуває під атаками ворога, а енергетики працюють у надскладних умовах, щоб забезпечити людей світлом і теплом. Погіршення погодних умов створює додаткове навантаження на критичну інфраструктуру. Працюємо над тим, щоб мінімізувати наслідки негоди», — зазначила Юлія Свириденко. 

Зокрема, Кабінет Міністрів доручив МВС разом із ДСНС та Національною поліцією забезпечити готовність снігоочисної та важкої інженерної техніки, техніки підвищеної прохідності, мобільних пунктів обігріву. І за потреби оперативно залучати їх для допомоги учасникам дорожнього руху.

Агентство відновлення, обласні та Київська ОВА разом з місцевою владою мають забезпечити своєчасне реагування для ліквідації наслідків негоди, зокрема підготувати резерви пального та організувати обробку доріг протиожеледними сумішами. 

Профільним міністерствам і службам доручено підготувати до розгортання пункти незламності в разі перебоїв з електро-, тепло-, газо- чи водопостачанням, а також проблем із зв’язком.

Міненерго разом з Мінрозвитку та державними енергетичними компаніями мають забезпечити стабільну роботу енергосистеми, готовність ремонтних бригад до оперативного реагування, у разі потреби — збільшити виробництво електроенергії та постачання газу, зокрема можливість імпорту із країн ЄС.

Юлія Свириденко закликала людей бути обережними, за можливості обмежити поїздки під час піку негоди та стежити за повідомленнями місцевої влади і профільних служб.

Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради проєкт Трудового кодексу України, який підготувало Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. Документ має комплексно оновити правила праці та замінити застарілу рамку трудового законодавства, сформовану ще 1971 року.

Оновлення Трудового кодексу — частина євроінтеграційних зобов’язань України та наближення до європейських стандартів у сфері праці. Проєкт передбачає імплементацію понад 30 директив ЄС, зокрема щодо робочого часу, прозорих і передбачуваних умов праці, поєднання роботи та сімейних обов’язків, охорони праці та інших напрямів.

«Над створенням документа команда Мінекономіки працювала понад два роки — в партнерстві з бізнесом, профспілками, науковцями та за участі міжнародних партнерів. Мала змогу розпочати та координувати цей процес, перебуваючи на посаді віцепрем’єр-міністра. Рада, що команда успішно завершила важливий етап для початку реформи», — повідомила Прем’єр-міністр. 

Очільниця уряду наголосила, що новий Трудовий кодекс враховує структуру економіки, формати зайнятості та потреби роботодавців і працівників та формує зрозумілі правила трудових відносин. 

«Новий Трудовий кодекс є одним з ключових кроків для реалізації Стратегії зайнятості населення до 2030 року, яку уряд також ухвалив на засіданні. Ми прагнемо зробити ринок праці більш інклюзивним і залучити до економічної активності людей, які сьогодні часто залишаються поза ринком: жінки, молодь, ветерани, люди з інвалідністю», — наголосила Прем’єр-міністр. 

Кодекс закріплює чіткі ознаки трудових відносин. Документ визначає вісім ознак трудових відносин. Це допоможе зменшити правову невизначеність та вивести зайнятість із тіні. Попередні оцінки щодо детінізації ринку праці — 43 млрд грн на рік. 

Гнучкі трудові договори. Кількість типів трудових договорів збільшується з шести до дев’яти. Кодекс чітко врегульовує сучасні формати роботи: дистанційна, надомна, нефіксований робочий час. Крім того, працівник зможе укладати з роботодавцем кілька типів трудових договорів.

Цифровізація трудових відносин. Електронні документи прирівнюються до паперових у трудових відносинах. 

Прозорий механізм визначення мінімальної зарплати, як місячної, так і погодинної, узгоджений зі стандартами ЄС. Мінімальна межа визначатиметься як відсоток середньої заробітної плати, який встановлюватиме уряд.

Гнучкі режими праці для працівників, які мають дітей. Кодекс фіксує право на гнучкі форми роботи (дистанційна, робота вдома).  Також дає більше можливостей батькам. Наприклад, розширення прав обох батьків на відпустку для догляду за дитиною: і мати, і батько зможуть взяти по два місяці відпустки.

Реформа інспекції праці: впроваджується ризик-орієнтований підхід до перевірок.  

Більше можливостей для працевлаштування молоді. Кодекс упроваджує окремий механізм для безпечного поєднання навчання і першої роботи — учнівський трудовий договір. 

Юлія Свириденко наголосила, що ухвалення кодексу — важливий крок для подальшої євроінтеграції. 

Очільниця уряду висловила окрему вдячність Тетяні Бережній, яка займалася розробленням документа на попередній посаді, Олексію Соболеву, Дарині Марчак та чинній команді Мінекономіки за системну роботу над цією реформою. 

«Наступний крок — розгляд проєкту в першому читанні в залі парламенту. Розраховуємо на підтримку народних депутатів та конструктивну роботу над документом між читаннями», — підкреслила Юлія Свириденко.

 «Ми подали проєкт Трудового кодексу, щоб оновити трудове законодавство під сучасну економіку та європейські стандарти. Це про електронні процедури, чіткі критерії трудових відносин і сучасні види договорів — щоб було більше визначеності для людей і бізнесу та зрозумілі механізми захисту прав», — зазначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства

Олексій Соболев.

Проєкт має на меті систематизувати гарантії та правила їх застосування. Він кодифікує сучасні формати зайнятості та робить трудові правила більш передбачуваними для працівника. Для роботодавців проєкт зменшує правову невизначеність у застосуванні норм, оновлює підходи до оформлення трудових відносин і врегульовує процедури так, щоб знизити кількість спірних ситуацій і витрати на їх врегулювання.

Джерела:
Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства