Голова Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів Антон Янчук: «У світі аналогічні органи діють за принципом закритого клубу»
Останні кілька років в Україні постійно з’являються нові органи, покликані боротися з корупцією та зловживаннями. Більшість українців не розуміють, навіщо нам їх аж стільки й чим саме вони займаються. Та дивлячись на розграбовані будинки колишніх високопосадовців, усвідомлюєш: за цими статками потрібен нагляд, якого немає.
Нещодавно створене Нацагентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів має працювати зокрема і з такими активами. Хто контролюватиме його діяльність і як стати співробітником нового органу, в ексклюзивному інтерв’ю «УК» розповів голова агентства Антон ЯНЧУК.
Сховатися не вийде
— Антоне Володимировичу, чим займатиметься агентство?
— Це агентство створюють в Україні за аналогією з органами, які є в країнах-членах Євросоюзу. Ключові функції агенції — розшук, виявлення та управління майном, яке можуть арештувати у кримінальному процесі.
— Хто може бути, скажімо так, вашим клієнтом?
— Правоохоронний орган може звернутися до нас, якщо під час розслідування кримінального провадження у нього виникнуть обґрунтовані припущення, що, скоївши злочин, хтось незаконно отримав доходи. Водночас працівники правоохоронного органу не можуть цього ні довести, ні заарештувати такі активи.
На відміну від правоохоронних органів, агенція не здійснюватиме кримінальних проваджень, а спеціалізуватиметься саме на пошуку активів. Також матимемо доступ до всіх державних муніципальних баз даних, реєстрів та інших джерел інформації. Це буде той рівень доступу, якого немає у звичайного слідчого. Водночас агенція зможе співпрацювати з аналогічними органами за межами України, що даватиме змогу оперативно отримувати інформацію.
Загалом замовниками роботи агентства потенційно можуть бути будь-які правоохоронні органи. Зокрема ті, які здійснюють функцію слідства: НАБУ, Національна поліція, СБУ, прокуратура та фіскальні органи. Окрім них, слідчі судді та суди.
— Як це відбуватиметься на практиці?
— Уявімо певне кримінальне провадження: приміром, службовий злочин (чиновник прокрався, і є підозра, що він незаконно привласнив державні кошти). Слідчий не розуміє, куди вони зникли. Щоб довести незаконність привласнення коштів, які згодом трансформували у певне майно, слідчий звертається до агентства. Ми перевірятимемо відомості про підозрюваного у базах даних, реєстрах судових рішень тощо. Також встановлюватимемо зв’язки цієї людини з іншими, перелік транзакцій з майном, виявлятимемо коло пов’язаних з ним осіб та вчинених транзакцій. Якщо потрібно, то робитимемо запити у відповідні міжнародні організації, щоб виявити, чи ця людина прямо або опосередковано на підставі договорів чи судових рішень привласнила певне майно. Так доходимо висновку: існують певні доходи від скоєння злочину чи ні. Якщо вони існують, тоді відповідний аналітичний матеріал надаємо на адресу запитувача (слідчого, прокурора тощо).
— Чим це допоможе слідчому?
— Співпраця з нами спростить його роботу. Адже одержавши необхідні аналітичні матеріали, слідчий зможе скласти відповідний процесуальний документ (клопотання про накладення арешту на майно), звернутися до суду, який має його заарештувати. Це потрібно правоохоронним органам тоді, коли вони не можуть знайти достатніх підстав, щоб заарештувати виявлене майно. Коли йдеться про масштабне фінансове шахрайство або випадки, коли для приховування результатів злочину зловмисники залучали іноземні юрисдикції, також логічно буде звернутися до агентства.
Якщо у правоохоронних органів достатньо обґрунтування (свідчень, документів) для арешту майна у кримінальному процесі, тоді їм наша допомога не потрібна.
— Невже правоохоронні органи не мають доступу до баз даних і не можуть виконувати функцію розшуку самостійно?
— Мають, але аналогічний до нашого доступу є лише в НАБУ. Проте можливість комунікації з аналогічними установами в Євросоюзі й одержання оперативної інформації від них протягом днів чи й навіть годин — такої можливості нема у жодних правоохоронних органів України.
Правоохоронний орган може розшукувати заарештоване майно і без агенції. Питання в тому, скільки часу йому на це знадобиться. Мета створення агенції — пришвидшити цей процес.
— Тобто сховати майно у родичів не вийде?
— У цьому логіка роботи агентства. Це своєрідний сервісний допоміжний орган, такий собі аналітичний хаб із доступом до всіх необхідних джерел інформації в тому разі, коли правоохоронні органи самі не можуть знайти відповідне майно. Це якщо ми говоримо про функцію розшуку.
— А як щодо управління майном?
— У всіх 28 країнах-членах Європейського Союзу існують такі агентства. З 2007 року в них є функція розшуку і виявлення майна. Трохи пізніше вони почали ще й управляти заарештованим майном. Суть цієї функції полягає в тому, що на час проведення розслідування кримінального провадження його фігурант дистанціюється від свого майна. Тож одразу вдається досягти того, що фігурант не може користуватися своїм майном для затягування провадження і незаконно впливати на його перебіг, а також забезпечується схоронність вартості майна. Тобто заарештоване майно фізично зберігається, а ми дбатимемо про збереження його вартості.
— Що може бути об’єктом арешту?
— Кошти, рухоме й нерухоме майно, валютні цінності, корпоративні права. Тобто все, що чогось коштує.
Правильний формат
— Модель якої країни брали за основу під час створення агентства в Україні?
— Кожна країна сама обирає формат органу, який буде найкращим саме для неї. У Євросоюзі є підзаконний акт, який зобов’язує створити установи з функцією розшуку майна для подальшого його арешту й управління. У деяких країнах такі агентства самостійні, що передбачено й у нас, в інших це підрозділи правоохоронних органів.
Одне з головних завдань агентства — забезпечити можливість комунікації з аналогічними органами Євросоюзу. Це ефективне й дуже потрібне для українських правоохоронних органів джерело отримання інформації. Нині його немає.
Загалом ці установи існують за аналогією закритого клубу, куди потрапляють лише до них подібні. Саме тому такі установи зазвичай не співпрацюють із правоохоронними органами інших держав, де немає аналогічних агентств. В України ж є унікальний шанс: узяти від європейських органів найкраще для імплементації. Наприклад, Бельгія та Швеція мають сильну функцію управління. Як референтну модель можна назвати подібний орган у Франції.
— У Франції подібна агенція самоокупна. А в Україні на функціонування нових антикорупційних органів надають великі кошти. Останнім часом дедалі частіше доводиться чути, що це викидання бюджетних грошей на вітер.
— Обсяг фінансування агентства можна охарактеризувати по-різному. Це абсолютно оцінна категорія. На 2017 рік наш бюджет становить 40 мільйонів гривень. Порівняно з НАЗК чи НАБУ це різні величини, адже йдеться про суму, в рази меншу. Зрозуміло, що кожну копійку з державного бюджету слід використовувати ефективно.
Справді, майже всі агентства, де є функція управління майном, самоокупні. Тобто обсяг надходжень грошей до бюджетів країн від цієї роботи перевищує витрати на їхнє утримання. У Франції різниця між надходженнями до бюджету в рази відрізняється від передбачених на утримання агентства сум. Думаю, в нашій ситуації можливо буде досягти того, щоб обсяг надходжень від управління майном до державного бюджету перевищував витрати на наше утримання.
— Скільки працівників буде в агентстві?
— Законом визначено граничну чисельність працівників на рівні 130 осіб. На моє особисте переконання, цього має вистачити. Можливо, що в майбутньому фактична чисельність буде меншою за граничну. Із плином часу, оптимізацією та автоматизацією процесів, думаю, з’явиться об’єктивна потреба у зменшенні кількості співробітників і підвищенні якості їхньої роботи. У Європі одні з агенцій мають більше працівників, інші — менше.
— Коли почнете їх набирати?
— Уже розпочинаються конкурси на посади у ключові департаменти з розшуку та управління майном.
Загалом для повноцінної роботи агентства потрібен не лише кваліфікований персонал, а й доступ до державних баз даних та реєстрів. І, звісно, налагодження співпраці з аналогічними іноземними установами і міжнародними спеціалізованими мережами з розшуку активів — ключовий інструмент у роботі агентства. На це потрібен час.
— Хто може стати працівником агентства?
— В Україні повноцінно ніхто не займався розшуком активів, тому й фахівців знайти буде важко. Це мають бути спеціалісти зі здібностями до аналізу та синтезу інформації, її збирання, можливості комплексного погляду на конкретну правову ситуацію.
— Про фахівців якої галузі йдеться?
— Займатися розшуком активів могли б працівники правоохоронних органів, слідчі чи прокурори, які спеціалізувались на злочинах у сфері корупції, економіки, організованої злочинності, торгівлі наркотиками, співробітники правоохоронних органів, які займалися легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом. Також державні виконавці, арбітражні керуючі й фахівці у галузі аудиту.
Також це можуть бути юристи приватного права. Але тільки ті, які спеціалізувалися на господарських відносинах, корпоративному та податковому праві. Тобто фахівці, які знають, як будуються корпоративні структури, щоб зрештою були приховані кінцеві бенефіціари. Звісно, це можуть бути представники контролюючих органів. Наприклад, працівники фіскальних служб підрозділів з боротьби з тіньовими доходами та інші.
Щодо управління майном це мають бути фахівці у галузях менеджменту, інвестиційної діяльності, венчурного капіталу, аудиту та фінансів. Їм доведеться приймати рішення щодо оптимальної моделі управління майном з усіх можливих. А в подальшому здійснювати моніторинг ефективності управління майном. Також вони проводитимуть ревізію умов управління.
— Коли агентство має повноцінно запрацювати?
— Якщо говорити про розшук та управління майном, то цей напрям роботи агентства може стартувати в 2017 році. Плануємо створити Єдиний державний реєстр арештованого майна у кримінальному процесі. У нас поки що його немає. На це потрібно більше часу.
— Хто контролюватиме діяльність агентства?
— Передбачено багаторівневий контроль уряду та парламенту, також так званий зовнішній аудит. Аудит ефективності управління здійснюватиме авторитетна аудиторська компанія.
Ірина ПОЛІЩУК,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Антон ЯНЧУК. Народився в м. Києві. У 2007 році закінчив Київський національний університет ім. Тараса Шевченка за спеціальністю «правознавство», отримав кваліфікацію «магістр права». Кандидат юридичних наук. Працював юристом АО «Адвокатська фірма «Грамацький і партнери», старшим юристом ТОВ «Адвокатська компанія «МЛГруп», юристом «АО «Арцінгер», з 21 січня 2015 року — заступник міністра юстиції.