На невідкладні заходи з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру, яка виникла у червні 2020 року на територіях Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей, уряд надав із резервного фонду державного бюджету 754 мільйони гривень. Відповідне розпорядження оприлюднено на сайті Кабінету Міністрів.
Ці кошти розподілено між регіонами так: для Закарпатської облдержадміністрації — 30 мільйонів гривень, Івано-Франківської — 480, Львівської — 10, Чернівецької — 30 мільйонів. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів отримає 122 мільйони гривень (для Державного агентства водних ресурсів — 92 мільйони, Державного агентства лісових ресурсів — 30); Міністерство внутрішніх справ — 82 мільйони (для ДСНС — 41 мільйон, Нацгвардії — 22, Нацполіції — 19).
Мінфін здійснить ці видатки на безповоротній основі. Державній казначейській службі, її територіальним органам (а в разі відсутності — місцевим фінансовим органам) уже 3 липня 2020 року доручено перерахувати кошти з резервного фонду державного бюджету.
Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій ОДА за рахунок цих коштів доручено виплатити матеріальну грошову допомогу сім’ям загиблих у розмірі 200 тисяч гривень на кожного загиблого члена сім’ї та матеріальну грошову допомогу постраждалому населенню для забезпечення належних умов проживання в таких розмірах: власникам повністю зруйнованих житлових будинків — 300 тисяч гривень на сім’ю; сім’ям, відселеним із житлових будинків, що підлягають капітальному ремонту, — 50 тисяч гривень на сім’ю; сім’ям, житлові будинки яких пошкоджено, — 20 тисяч гривень на сім’ю.
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, МВС, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька ОДА протягом 14 днів з дати перерахування коштів мають затвердити орієнтовний перелік невідкладних заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та подати його до Держказначейства, його територіального органу. До 25 грудня 2020 року Мінекономрозвитку, Мінфіну й Держказначейству слід подати звіт про використання наданих коштів.
І Тернопільщину не залишать сам на сам з бідою
Інформуючи депутатів під час години запитань до уряду про надання цих коштів, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зауважив, що ресурс, призначений ДСНС, Нацгвардії, Нацполіції, спрямовано переважно на пальне для техніки. Держводагентство за рахунок коштів, наданих на окрему держпрограму, має відновити мости й ділянки автодоріг.
«Разом із міністрами інспектуватимемо використання коштів місцевою владою, і контроль буде доволі жорстким. Важливо, щоб гроші надійшли до кожної постраждалої людини. За останні 10—15 років держава використовувала десятки мільярдів гривень на протипаводкову інфраструктуру, берегоукріплення, дамби, але бачимо щороку, що це питання постає знову і знову. Це може свідчити про неефективне використання такого фінансування в минулі періоди, і тепер ці підходи мають змінитися», — наголосив Прем’єр.
Відповідаючи на запитання депутатів, чому уряд не надав жодної гривні на Тернопільщину, Денис Шмигаль зазначив, що коли був перший транш на подолання наслідків повені в понад 700 мільйонів гривень, тоді на Тернопільщині ще не було повені. Тернопільська ОДПА подала розрахунки щонайменше на 30 мільйонів гривень для покриття збитків у кількох населених пунктах. Прем’єр пообіцяв, що ці кошти надійдуть в область.
Загалом, за словами очільника уряду, для подолання наслідків стихійного лиха на заході України потрібно ще 2 мільярди гривень.
Говорив Прем’єр і про необхідність проведення національної інвентаризації лісів. «За даними Держлісагентства, в середньому кількість опадів за період стихії в Івано-Франківській області становила 2,8 мільярда кубометрів. Ліс максимально міг поглинути близько 10% понаднормових опадів. Є незаконні вирубки лісу. Водночас запроваджують заходи для боротьби з цим явищем. Зокрема тотальне електронне чипування деревини, електронні аукціони. Це дає змогу контролювати велику частину тієї деревини, що обробляють в Україні. Але має бути активізовано дії правоохоронців щодо запобігання незаконній вирубці лісів. Ще одна причина повені — зміна клімату», — зауважив Денис Шмигаль.
.jpg)
Інші фінансові видатки
Відзвітував Прем’єр і про використання коштів спецфонду для боротьби з коронавірусом. Так, із загального обсягу фонду, який становить 64,7 мільярда гривень, 9 було спрямовано на підтримку безробітних, а ще 3 — на запобігання поширенню коронавірусу. Зокрема на роботу лабораторій — 650 мільйонів гривень, що дало змогу збільшити кількість тестувань на коронавірус. Завдяки цьому кількість тестувань в Україні нині на рівні Чехії та Польщі, є дні, коли роблять 26 тисяч тестів. 2,3 мільярда гривень спрямовано на закупівлю засобів індивідуального захисту, 2,5 — до Фонду соціального страхування, 1,7 — на допомогу деяким верствам населення (зокрема пенсіонерам), 2,7 — на доплати до зарплат військовим, поліцейським і представникам інших професій, залученим до боротьби з коронавірусом. 100 мільйонів гривень спрямовано на закупівлю апаратів ШВЛ. Нині в Україні 2300 таких апаратів, з них задіяно менш як 7%.
Кабінет Міністрів попередньо розподілив 45,7 мільярда гривень спецфонду, з яких 35 мільярдів спрямують на ремонт доріг, щоб «розігріти економіку». 2,9 мільярда розподілено на купівлю обладнання для приймальних відділень медзакладів. Ще 7,8 мільярда — на доплати медикам.
«Обіцяні 300% надбавки медикам виконуються. При цьому розуміємо, що доплат окремим категоріям медиків на період карантину недостатньо, тому з 1 вересня починаємо програму підвищення зарплат нашим медпрацівникам — від лікарів до молодших медсестер», — зазначив Денис Шмигаль.
Уряд за пів року спрямував 3,5 мільярда гривень на виплату зарплати шахтарям і заборгованостей за нею, тому вперше за багато років держава не має боргів перед гірниками. За словами Прем’єра, уряд вкрай стурбований ситуацією у вугільній галузі й тримає це питання на щоденному контролі. Для забезпечення ринку збуту вітчизняним шахтам уряд видав розпорядження, згідно з яким державні вугільні ТЕЦ і ТЕС зобов’язані купувати українське вугілля.
Освіта в умовах пандемії
Говорив Прем’єр і про можливість дистанційного навчання в Україні восени у разі погіршення ситуації з епідемією COVID-19. «Весь світ готується до другої або третьої хвилі коронавірусної хвороби, тому дуже важливо мати змогу навчати наших дітей незалежно від ситуації. Уряд працює, щоб дистанційне навчання було якіснішим і повноцінним. Ніхто не збирається скасовувати класичний традиційний освітній процес — це пріоритет. В умовах помірного розвитку епідемії освітній процес буде розпочато з дотриманням елементів захисту дітей, вчителів — масковий режим, дистанція, дезінфекція», — поінформував Денис Шмигаль.
Він прокоментував і призначення в.о. міністра освіти і науки Сергія Шкарлета: «Фактично призначили з можливістю проявити себе протягом наступних кількох місяців, і це своєрідний випробувальний термін. З такою позицією погоджується і значна кількість народних депутатів. Сергій Шкарлет на засіданні профільного комітету Верховної Ради представляв своє бачення першочергових кроків як очільника МОН на 2020 рік. Це дуже позитивний крок, оскільки людина в перший тиждень роботи вже працює з комітетом. Тепер треба ще показати вміння реалізовувати написане».
Відділ новин
«Урядового кур’єра»
Ми в Google+