Класичний рецепт майонезу передбачає використання яєць, олії та гірчиці. Проте сьогодні цей соус примудряються готувати без, так би мовити, основних інгредієнтів. Наприклад, без яєць. І що цікаво, це не вважається порушенням вимог, прописаних у спеціалізованому державному стандарті. З чого насправді в промислових масштабах виготовляють майонез, з’ясовував «Урядовий кур’єр». 

Загублені Е-шки

Купуючи в магазині майонез, єдине, що може зробити споживач, аби вибрати якісний і свіжий продукт, — вивчити маркування, яке має розповісти всю правду про нього. А саме: чи є в його складі консерванти, ароматизатори і взагалі з чого виготовлений улюблений багатьма соус. Проте маркування останнім часом все частіше не відображає істину. Аби з’ясувати всю правду, фахівці центру споживчих експертиз «Тест» закупили в торговельній мережі 8 марок майонезів для перевірки. Тож в дослідження потрапили майонези  жирністю 67% таких торгових марок: «Олком», «Торчин», «Чумак», «Столовий Провансаль», «Королівський смак», «Вигідна ціна завжди», «Щедро organic» «Провансаль Союзний». Всі вони українського виробництва, виготовлені згідно з вимогами ДСТУ.

Перше, на що звернули увагу фахівці, — маркування. Традиційне зауваження до маркування більшості продуктів — що біля назви харчової добавки виробники «забувають» вказувати індекси «Е». Крім того, в  майонезах «Олком» та «Столовий Провансаль» дата нанесена тисненням, до того ж ну дуже дрібним шрифтом.

Також цього разу не вдалось уникнути так званих маркувальних цікавинок. Наприклад, на пакуванні майонезу «Олком» написано, що він є лідером продажу. Якщо придивитись до зірочки і примітки до неї, то виявляється, що «Провансаль» справді є лідером продажу, але лише серед майонезів ТМ «Олком». Тож тут не йдеться про загальне лідерство на ринку цих соусів.

Ще один досить інтригуючий нюанс: на цьому ж зразку є посилання на фітнес-меню, мовляв, 1 грам дорівнює 6,17 калорії. В принципі, з цим твердженням ніхто не сперечається, але яким чином до фітнес-меню відноситься продукт жирністю 67% — питання. Тим паче, що інші майонези мають подібну жирність, а деякі навіть трохи меншу. Ще один надпис, який у фахівців викликав подив, — «із золотого олійного фонду». Жодних пояснень щодо цього фонду експерти «Тесту» ні у Всесвітній мережі, ні на сайті виробника  не знайшли. До речі, кореспондент «УК» через сайт виробника поцікавився, що це за «золотий олійний фонд». Проте на момент виходу статті відповіді так і не надійшло.

Щоб жирненький

Якщо звичайні споживачі можуть лише вивчити маркування, то експерти ще мають можливість зазирнути всередину пакета і перевірити заявлену жирність та кислотність; наявність у соусі крохмалю, консервантів і бензапірену і, звісно, мікробіологічні показники.

Кислотність протестованих зразків становила від 0,19% до 0,26%. В ході перевірки з’ясувалось, що зазначені на маркуванні показники жирності (67%) відповідають дійсності. Щодо наявності крохмалю: в майонезах «Олком», «Щедро organic» «Провансаль Союзний» крохмаль у складі не був ні зазначений, ні виявлений. В інших зразках ця добавка була.

— Бензойна кислота і бензоати не зазначались у складі протестованих майонезів. Щоправда, не рідкість, коли виробники додають якусь добавку в продукт і «забувають» про це писати у маркуванні, — зазначає президент центру споживчих експертиз «Тест» Валентин Безрукий. — Щодо такого консерванту, як бензойна кислота, то його не знайшли. Інший консервант — сорбінова кислота — був заявлений у складі половини майонезів. Проте якщо у «Торчин», «Столовий Провансаль», «Королівський смак» сорбінової кислоти містилось в межах норми (не більше 0,1%, або 1000 мг/кг), то у продукту «Вигідна ціна завжди» заявленого сорбату калію експерти не знайшли. Чи то забули покласти, чи щось у друкарні переплутали. Добре, що з мікробіологією у цього зразка не було проблем. Власне, як і в інших майонезів.

Ну, і чи не «найпопулярніша» добавка останніх років — бензапірен. Свою горезвісну популярність вона здобула завдяки звинуваченням, які лунали від колишнього керівника Росспоживнагляду Геннадія Онищенка «в бік» цукерок деяких українських виробників. А небезпечний бензапірен тим, що може спровокувати захворювання на рак.

У майонез бензапірен може потрапити разом із соняшниковою олією. Норм щодо наявності та кількості цієї речовини в майонезах немає, проте є певні вимоги щодо її вмісту в соняшниковій олії. Внаслідок перевірок з’ясувалось, що перевищення норми було лише в одному зразку із восьми. Проте найбільше здивував той факт, що виявили бензапірен в органічному майонезі «Щедро organic». В ньому цієї речовини містилось 3,58 мкг/кг. Варто нагадати, що в органічній продукції подібних добавок не повинно бути за визначенням. 

Допустимі бульбашки

Органолептичне випробування передбачає вивчення фахівцями зовнішнього вигляду, консистенції, смаку та запаху продукту, який досліджується. Зовні майонез має представляти собою однорідний, сметаноподібний, густий продукт, з поодинокими бульбашками повітря. Допускається наявність часточок спецій, смакових добавок, прянощів, вкраплень гірчиці. Колір майонезу може бути від білого до кремово-жовтого, однорідний у всій масі. Смак та запах має відповідати майонезу конкретного найменування.

— В ході дегустації, на жаль, не вдалось уникнути негативних оцінок, — зауважує Валентин Безрукий. — Тож під час анонімної дегустації майонез «Вигідна ціна завжди» через кислий смак зі стороннім присмаком, а також майонез «Щедро organic» завдяки неприємному гіркуватому смаку отримали нижчі загальні оцінки. Нагадаю, що оцінки традиційно виставлялись за п’ятибальною системою.

Загалом, за результатами дослідження майонези отримали наступні оцінки: п’ятірки у «Провансаль. Союзний. Весела родина» та «Чумак», четвірки отримали «Королівський смак» і «Торчин», трійки у «Олком» та «Столовий. Провансаль. Харчопромспілка». Насамкінець, дуже погано, тобто двійки, у «Вигідна ціна завжди», «Щедро organic». До речі, найгірші оцінки отримали соуси: найдешевший — «Вигідна ціна завжди» (1,39 гривні за 100 г)  та найдорожчий — «Щедро organic»(4,49 гривні за 100 г).

Тож, збираючись купити той чи той продукт, традиційно не варто орієнтуватись на його ціну. 

 

НОРМОТВОРЧІСТЬ

Неорганічне законодавство про органіку

Нещодавно Верховна Рада прийняла Закон «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини». Цей нормативний акт мав би навести лад в цій галузі. Натомість, як твердять експерти, не все так добре в цьому законі, як би того хотілось гравцям ринку. Тому вони зауважують, що цей документ потребує значного доопрацювання.

В Україні сертифіковані органічні виробники з’явились ще в середині 1990-х. У першу чергу їхня продукція орієнтується на експортні ринки країн Євросоюзу. Також українські органічні продукти експортуються до США, Канади та інших країн.

Внутрішній ринок почав набирати обертів кілька років тому. Дослідження Федерації органічного руху України свідчать, що ринок органічних продуктів в Україні почав розвиватись з 2006—2007 років і становив у 2007 році 500 тисяч євро, а в 2008-му — 600 тисяч євро, в 2009-му —1,2 мільйона євро, 2010 року цей показник зріс до 2,4 мільйона євро, у 2011 році — до 5,1 мільйона євро, а в 2012-му до 7,9 мільйона євро.

При цьому варто зазначити, що поки в Україні не було прийнято відповідної законодавчої бази, вітчизняні виробники керувались чинними міжнародними стандартами. Наприклад, проходили процедуру органічної сертифікації свого виробництва найчастіше за нормами Європейського Союзу.

Для учасників органічного ринку дуже важливо, щоб досягнення, які є, а це «завойовані» нашими продуктами ринки, не були втрачені. Тому якщо ті чи інші статті будуть суперечити європейському законодавству, це може призвести до зупинки експорту продукції до країн Євросоюзу. Звичайно, такий розвиток подій нікому не потрібний, тому останні два місяці провідні експерти, депутати всіх фракцій, іноземні фахівці працювали над змінами та доповненнями до вже прийнятого закону. Експерти сподіваються, що ці зміни буде враховано і вони допоможуть розвивати органічний сектор в Україні.

— Багато статей в законі спірні. Неповна відповідність до міжнародної практики і в першу чергу регулюванню, яке притаманне країнам Євросоюзу.  Якщо закон не буде змінений, то ситуація надзвичайно ускладниться, — зазначає голова правління  Федерації органічного руху України Євген Милованов. — До вже прийнятого закону ми б хотіли внести зміни та доповнення, які виписані на 98 сторінках. Оскільки їх забагато, то зараз триває робота над тим, які пункти закону змінювати в першу чергу, щоб закон почав працювати.

Підтверджує слова експерта і його колега — науковий керівник центру «Полтава-Органік» Павло Писаренко. За його підрахунками, аби закон почав працювати, потрібно прийняти не менше 15 підзаконних актів.

— Розробляючи українську законодавчу базу, не варто вигадувати щось кардинально нове, — наголошує Євген Милованов. — Потрібно скористатись досвідом наших європейських колег. І тоді гравці ринку зможуть нормально працювати. В перспективності розвитку цього напрямку не варто сумніватись. Адже світовий ринок органічної продукції зростає. За останні 10 років загальний обіг зріс на 170% і досяг 63 мільярдів доларів у 2011 році. Україна з її родючими грунтами може і повинна скористатись перевагами зростання попиту на органічну продукцію. 

ДОВІДКА «УК»

Згідно зі статистичним оглядом Міжнародної федерації органічного сільськогосподарського руху (IFOAM), якщо на початок 2003 року в Україні було зареєстровано 31 господарство, що отримало статус «органічного», то в 2012 році — вже 164 сертифікованих органічних господарства. Загальна площа сертифікованих органічних сільськогосподарських земель становила 278 800 гектарів. Більшість українських органічних господарств розташовано в Одеській, Херсонській, Полтавській, Закарпатській, Львівській, Тернопільській, Житомирській областях. Ці господарства різні за розмірами: від кількох до понад тисячі гектарів ріллі.

Сторінку підготувала Ірина ПОЛІЩУК, «Урядовий кур’єр»