Під час карантину через пандемію коронавірусної хвороби в Україні майже не працює весь пасажирський транспорт на міських, міжміських, приміських, міжобласних та міжнародних маршрутах. Це спричиняє не лише незручності пересічним українцям, а й значні збитки транспортних компаній. Як якісно та кількісно зміняться пасажирські перевезення після скасування карантину? Якими будуть ціни на проїзд? Із якими проблемами зіштовхнуться пасажирські перевізники і споживачі їхніх послуг? Про все це «Урядовий кур’єр» розпитує в голови громадської організації «Розвиток інфраструктури» Станіслава ГВОЗДІКОВА.
— Станіславе, карантин, спричинений пандемією коронавірусу, чи не найбільше вдарив по транспортній галузі країни та столичного регіону. Можна вже зараз оцінити збитки транспортних підприємств, які займаються перевезенням пасажирів?
— Нині збитки транспортних підприємств, які займаються перевезенням пасажирів, можна оцінити так. Вважаємо, що прибутковість у цій галузі була на рівні 15—20%. Автотранспорт на рік здійснював пасажирські перевезення на суму 50 мільярдів гривень. Тобто за два місяці карантину транспортники України втратили близько 1,7 мільярда гривень.
— Не секрет, що останніми місяцями пересічні українці частково або повністю втратили роботу, чимало з них втратять її згодом. У людей буде значно менше грошей на різні потреби, зокрема й транспортні послуги. Як ви вважаєте, чи зменшуватимуть ціни на проїзд наземним транспортом наші перевізники? Чи навпаки,буде підвищення?
— Гадаю, що ціни на проїзд наземним транспортом наші міські, приміські та міжміські перевізники спробують підвищити.
— Як кількісно та якісно зміниться обличчя українського наземного транспорту щодо перевезення пасажирів після закінчення карантину?
— Думаю, що після скасування карантину третина перевізників не поновлять діяльність. Вони просто не матимуть можливостей це зробити: найняти водіїв, поновити дозвільні документи або врегулювати відносини із кредиторами.
— Чи піде ще більше в тінь частина перевізників, зокрема ті, що обслуговують приміські та міжміські маршрути?
— Однозначно так. Ви запитаєте, чому. Тому що проблеми на ринку величезні. На жаль, транспортний сектор майже весь перебуває в тіньовій частині економіки. Маршрутні таксі, як кажуть, убиті, їздять не згідно із визначеними маршрутами й не за розкладом. Хороші автобуси виставляють на багато конкурсів одночасно. Страхування пасажирів і перед рейсового наркоконтролю водіїв немає.
— Чи є програма розвитку транспортної галузі країни та окремих міст чи регіонів у галузі перевезення пасажирів в умовах економічної кризи, яка лише наростає?
— Такої програми не існує. Немає законодавчих норм прямої дії, які покликані сприяти прозорому розподілу маршрутів серед перевізників, захисту прав пасажирів і свідомих перевізників. Держпідтримка можлива лише тоді, коли кожен автобус буде прив’язано до конкретного маршруту, а за всіма перевізниками буде історія штрафів і порушень. Має запрацювати реєстр пасажирських маршрутів України, який буде доступним органам державної й муніципальної влади, профільним проєктним і дослідницьким організаціям, комерційним структурам, громадським і міжнародним організаціям.
— Київський міський голова Віталій Кличко ще до початку карантину говорив, що столична влада намагатиметься поступово витісняти маршрутні таксі. Натомість розвиватиме автобусний і тролейбусний транспорт. Чи відбудеться таке найближчим часом не лише в Києві, а й в інших містах країни?
— Ось побачите: буде все навпаки. Кількість маршруток, серед яких нелегальні, після карантину збільшиться.
— Як вважаєте, чи буде ефективнішою й більш масованою боротьба з корупцією в галузі пасажирських перевезень в Україні після скасування карантину?
— Ні. Тому що посадовці власну бездіяльність аргументуватимуть мораторієм на перевірки.
— Чи щось зрозуміла за час значного транспортного відпочинку, спричиненого карантином, влада наших міст у питаннях боротьби із заторами, екологічної ситуації на наших дорогах?
— Навряд. Адже не існує механізму комплексного та інноваційного розв’язання проблем розвитку транспортної системи міст України. Ось головні з цих проблем: дефіцит вуличного та паркувального простору, спричинений зростанням рівня автомобілізації, високий рівень селітебно-трудової незбалансованості й потужні доцентрові транспортні потоки, зумовлені географічним розташуванням та специфікою забудови міст.
У нас відстає розвиток транспортної інфраструктури на територіях інтенсивної житлової та суспільно-ділової забудови, а також незбалансована містобудівна політика, що призводить до створення значної кількості забудов без урахування їх транспортної забезпеченості.
Наявні підходи до розв’язання таких проблем на сьогодні мають інерційний характер і спрямовані здебільшого на ліквідацію їх наслідків, а не причин і традиційно грунтуються на суб’єктивних експертних рішеннях.
Мабуть, колись з’явиться транспортна модель України, яка сприятиме, на відміну від вітчизняних практик, упровадженню сучасної методології математичного транспортного моделювання, що забезпечує об’єктивний, комплексний та випереджувальний підхід до планування і розв’язання проблем транспортної галузі міст.
— Чи зміняться на краще після карантину конкурси на отримання дозволу на перевезення пасажирів на приміських та міжобласних маршрутах?
— Підсумки конкурсів не стануть кращими, тому що кількість придатних для перевезення пасажирів транспортних засобів після карантину не зросте.
Олег ГРОМОВ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Голова ГО «Розвиток інфраструктури» Станіслав ГВОЗДІКОВ закінчив Національну академію державної податкової служби за спеціальністю «економіка підприємств» та Національний університет державної податкової служби за спеціальністю «правознавство». У 2006—2008 рр. працював в АКБ «Правекс-банк» на різних посадах. 2008—2009 — начальник головного управління транспорту Київської міськради. У 2010—2015 очолював різні бізнес-проєкти в торгівлі, юридичному бізнесі. У 2016—2016 — засновник та директор Лізингово-транспортної компанії. Був генеральним директором Державної транспортної компанії. З вересня 2016 року— голова громадської організації «Розвиток інфраструктури».
Ми в Google+