Кабінет Міністрів схвалив Державну цільову соціальну програму «Молодь України: покоління стійкості 2030», яка визначає ключові напрями державної молодіжної політики на 2026—2030 роки. Мета gрограми — підтримати молодь як стратегічну складову людського капіталу України. Вона формує відчуття належності до українського суспільства, розвиток життєстійкості та можливості для самореалізації.

Ключові пріоритети програми: розширення участі молоді у суспільному житті та зміцнення соціальної згуртованості; розвиток стійкості, безпечного середовища та психоемоційного благополуччя молоді; сприяння самореалізації та економічній спроможності молоді; підтримка молодіжних проєктів та виконання окремих завдань молодіжної політики на виконання пріоритетних завдань програми; підвищення інституційної спроможності та розвиток доказової молодіжної політики; розвиток міжнародної молодіжної співпраці та інтеграція української молоді у світову і європейську молодіжну спільноту; розвиток цифровізації молодіжної роботи та посилення інформаційно-просвітницької діяльності.

Втілюватимуть програму через державні та місцеві заходи. Їх спрямовано на активну участь молоді в житті громад, створення безпечного середовища та підтримку психоемоційного благополуччя. Програма також сприяє розвитку неформальної освіти, підприємництва та інновацій. Вона фінансує молодіжні ініціативи та проєкти й посилює спроможність суб’єктів молодіжної роботи.

Фінансування забезпечать державний і місцеві бюджети та міжнародні партнери.

Документ спрямовано на збереження та розвиток людського капіталу України, він формує покоління молоді, здатне відповідати на сучасні виклики й активно долучатися до відновлення країни.

Програму розробило Міністерство молоді та спорту в партнерстві з ПРООН в Україні, ІСАР Єднання та UNICEF Ukraine за фінансової підтримки урядів Данії та Німеччини через Німецький державний банк розвитку (KfW). 

Системний крок 

Уряд встановив єдиний порядок підготовки Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК). Відповідне рішення Кабінет Міністрів ухвалив на засіданні 2 січня.

Згідно із затвердженим порядком, НПЕК переглядатимуть та оновлюватимуть щоп’ять років. Проєкт НПЕК підлягає погодженню із Секретаріатом Енергетичного співтовариства, яке може надати рекомендації. Після їх отримання Україна має два місяці для доопрацювання документа або підготовки обґрунтованої позиції щодо їх врахування. Порядок передбачає обов’язкові консультації із громадськістю та заінтересованими сторонами, які проводять на етапі підготовки НПЕК.

«Затвердження порядку підготовки НПЕК — важливий крок до системної послідовної роботи з енергетичною та кліматичною політикою відповідно до європейських вимог. Ми створили зрозумілий та ефективний механізм міжвідомчої координації, консультацій із заінтересованими сторонами та взаємодії з міжнародними партнерами», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Віталій Кіндратів.

Нагадаємо, в березні 2025 року Україна подала звіт до Енергетичного співтовариства відповідно до європейських вимог, а у квітні представила його на засіданні Консультативної групи високого рівня (HLAG).

НПЕК — це документ, що визначає підходи держави в галузях енергетики та клімату відповідно до вимог регламенту (ЄС) 2018/1999. Україна схвалила НПЕК у червні 2024 року. 2025-го держава підготувала та подала перший інтегрований звіт щодо його реалізації, що стало основою для переходу до системної міжвідомчої роботи з упровадження та оновлення плану.

Новий порядок для резидентів Defense City

Уряд ухвалив постанову на виконання закону України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу, якою запроваджено порядок застосування спрощеної процедури розгляду документів державного експортного контролю в межах міжнародних договорів України. Рішення — складова реалізації правового режиму Defense City.

Новий порядок діятиме для підприємств, які мають статус резидентів Defense City та залучені до виконання міжнародних оборонних договорів. Ідеться не про послаблення правил для всіх, а про окремий інструмент підтримки оборонної промисловості, визначений законом.

Новий порядок передбачає можливість попередньої оцінки проєктів міжнародних договорів ще на етапі їх підготовки. Це дає змогу державі заздалегідь перевірити відповідність таких договорів вимогам національної безпеки та міжнародних зобов’язань України і зменшити ризики внесення змін після їх погодження.

Після набрання міжнародним договором чинності для проєктів, що реалізують у межах Defense City, документи на отримання дозволів або висновків щодо експортного контролю розглядатимуть за спрощеною процедурою та у строки до 15 днів. Ідеться не про загальне спрощення правил, а про цільовий інструмент для реалізації міжнародних оборонних проєктів у межах визначеного законом правового режиму.

«Це рішення — частина системної політики держави щодо розвитку оборонної промисловості. Ми створюємо передбачувані та зрозумілі умови для реалізації міжнародних проєктів у межах Defense City, зберігаючи повний контроль за питаннями національної безпеки», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Віталій Кіндратів.

Очікують, що ухвалення постанови сприятиме залученню інвестицій в оборонно-промисловий комплекс, зростанню виробництва та посиленню експортного потенціалу України без додаткових витрат з державного бюджету.

Затверджено квоти на наркотичні засоби 

Кабінет Міністрів ухвалив постанову про затвердження обсягів квот на 2026 рік для виробництва, виготовлення, зберігання, ввезення та вивезення наркотичних засобів і психотропних речовин, а також для культивування рослин, що містять такі речовини. Рішення ухвалено відповідно до статті 14 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», яка встановлює щорічне визначення граничних обсягів підконтрольних речовин як державний захід контролю за їхнім легальним обігом.

Затверджені квоти спрямовано на забезпечення потреб медицини, фармацевтичного виробництва, науки й освіти, запобігання витоку наркотичних засобів і психотропних речовин у незаконний обіг та виконання міжнародних зобов’язань України відповідно до конвенцій ООН 1961, 1971 та 1988 років. Затвердження квот зумовлене не лише регуляторними вимогами, а й воєнним станом та зростанням кількості пацієнтів, які потребують препаратів з підконтрольними речовинами, зокрема військових з важкими травмами.

Уперше визначено квоти субстанцій на основі медичного канабісу. Ідеться про ввезення для використання в науковій та науково-технічній діяльності, ввезення для виробництва (виготовлення) лікарських засобів та готових лікарських засобів, внесених до Державного реєстру лікарських засобів. Під час розрахунку квот враховано заявки ліцензованих суб’єктів господарювання, їхні виробничі можливості та ризики щодо тетрагідроканнабінолу (ТГК). В Україні зареєстровано шість субстанцій на основі медичного канабісу, ще 18 перебувають у процесі реєстрації. Простежуваність обігу медичного канабісу забезпечено через Єдину систему обліку, реєстрації та контролю, яка відстежує всі етапи — від вирощування і виробництва до реалізації пацієнтам за медичними показаннями.

Квоти на метадон сформовано з урахуванням потреб програми замісної підтримувальної терапії. На листопад 2025 року лікування отримували 29 112 пацієнтів.

Обсяги квот на кодеїн визначено з урахуванням внутрішніх потреб, експорту та можливого зростання попиту. Комбіновані лікарські засоби, що містять малі кількості кодеїну і не підлягають квотуванню, у таблицях не враховано.