Хоч що кажіть, шановні читачі, а варто ще й ще зняти капелюха перед геніальністю одного з найвизначніших учених в історії людства. Ідеться про  науковця, який колись сказав: мовляв, у нашому світі існують лише дві безмежні й нескінченні речі — Всесвіт і дурість. Хіба не пророк? Адже чітко вказуючи на вкрай несимпатичну людську хибу, автор теорії відносності та інших наукових відкриттів і законів тоді навіть гадки не мав про майбутні масштаби кремлівської пропаганди, поширення брехні, інсинуацій та безкінечної практики перекладання провини і власних косяків з хворої голови на здорову. Та його передбачення збулися досить точно, бо згаданій ду…, даруйте, геополітиці наших агресивних і віроломних сусідів, поки не видно ні кінця, ні краю. Причому вона не тільки безмежна, а й дуже токсична і небезпечна. Свіжим прикладом таких цинічних дій, де залишки розуму важко розгледіти навіть під потужним мікроскопом, стала й «безстрокова народна акція протесту» та блокування роботи міжнародної місії ОБСЄ в окупованому Донецьку. 

Чим цього разу не вгодили Кремлю та його донецьким маріонеткам спостерігачі спеціальної моніторингової місії? Виявляється, тільки тим, що українські контррозвідники затримали озброєного громадянина РФ, який прикриваючись статусом спостерігача СММ ОБСЄ, намагався вести розвідку позицій ЗСУ. У Росії відразу дуже нервово відреагували на  це: щоправда, тепер навіть звично не повторювали, що затриманий заблукав. Натомість сусіди просто назвали дії захисників України актом відвертої агресії. Ще далі пішов російський політтехнолог, перший «прем’єр-міністр ДНР», а тепер депутат держдуми РФ Олександр Бородай, який заявив, що ця ситуація навіть може стати приводом для війни… А що насправді відбувалося поблизу лінії розмежування в зоні ООС, а потім на окупованих територіях, де голосно репетували, вимагаючи звільнити «спостерігача»? 

Косяк біля лінії зіткнення

У середині жовтня контррозвідники СБУ спільно з військовими ЗСУ затримали озброєного чоловіка з пов’язкою та іншими символами СММ ОБСЄ поблизу лінії розмежування неподалік міста Золоте Луганської області. З’явилися підстави вважати, що під приводом вивчення ситуації щодо розмінування він насправді вів розвідку залишених тут позицій ЗСУ. Затриманим виявився Андрій Косяк — власник паспорта РФ і військового квитка «ЛНР». Також цей «лейтенант» незаконних збройних формувань ОРЛО мав при собі пістолет і набої, яких за жодних обставин не повинно бути в міжнародних спостерігачів. А невдовзі зі слів самого Косяка та завдяки зусиллям правоохоронців вдалося глибше встановити його особу. 

Свого часу А. Косяк жив у Алчевську Луганської області і, за інформацією компетентних органів, має кримінальне минуле, оскільки звинувачується у навмисному вбивстві, скоєному 2010 року. З початком гібридної війни і бойових дій на Донбасі чоловік вступив до проросійських незаконних збройних формувань. Спершу перебував у складі озброєного бандитського формування «Брянка СССР», що відоме нелюдською жорстокістю до полонених українських бійців та заручників серед цивільного населення. Затим був «оператором відділення протитанкової керованої ракети 6-го окремого механізованого козачого корпусу ім. М. Платова народної міліції ЛНР». Цей підрозділ  брав активну участь у боях проти українських військових, а відповідно до поставлених завдань А. Косяк вів спостереження за переміщеннями українських військових, передавав інформацію для координації і ведення бойових дій проти захисників України. Подібне бойове минуле «спостерігача» підтверджують і відео на його телефоні, де збереглися записи мінометних обстрілів позицій ЗСУ. 

Рішенням Сєверодонецького міського суду Луганської області бойовика заарештовано, йому вручено підозру у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 260 КК України (створення  не передбачених законом збройних формувань або участь у їх діяльності). За повідомленням обласної прокуратури, до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, досудове розслідування проводять слідчі Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях. А ще одним відкриттям став факт, що з липня 2021 року підозрюваний став «офіцером-наглядачем» представництва спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін у складі «народної міліції ЛНР». 

Тут обов’язково варто нагадати нашим читачам, що СЦКК було створено ще у вересні 2014 року представниками військових відомств України та РФ і за посередництва ОБСЄ. До його складу входили лише представники двох сусідніх країн і ніколи ніхто із самопроголошених так званих ДНР і ЛНР, котрих досі не визнають ні міжнародна спільнота, ні сама Росія. Проте у Кремлі, намагаючись зняти з себе відповідальність за війну на Донбасі, не припиняють спроб змусити Україну вести діалог напряму з «республіками». З цією метою у грудні 2017 року РФ в односторонньому порядку розірвала домовленості про співробітництво в межах СЦКК і відкликала звідти своїх військових представників. Натомість в ОРДЛО відразу заявили про створення власних представництв при СЦКК, хоч насправді участь донбаських бойовиків у діяльності Центру за жодних умов не передбачено, оскільки гібридні «республіки» не є самостійними суб’єктами, а виникли і діють виключно за підтримки та під контролем РФ. 

І зараз у Росії почали виручати свого «дипломата ЛНР». Щоправда, ці зусилля досить мляві: на тлі гучних заяв про «провокації» та вимог звільнити А. Косяка росіяни відмовилися обговорювати долю затриманого на засіданні Тристоронньої контактної групи, що відбулося в режимі відеоконференції наприкінці жовтня. Натомість куратори з Кремля зусиллями жителів окупованої території організували в Донецьку провокації та перешкоджання діяльності ОБСЄ. 

Дуже показово, що навіть в окупованому Донецьку його жителі звернули увагу на  непослідовність і нелогічність акцій протесту. Бо затримання бойовика і водночас «спостерігача» відбулося на Луганщині, а пікети кинулися влаштовувати в сусідній області. Не виключено, що це пояснюється тим, що свій наступ на інституцію ОБСЄ російські куратори розпочали значно раніше саме з Донецька: не так давно вони доручили лідеру ОРДО Д. Пушиліну прочитати перед камерою текст із папірця. Ось так тоді було публічно озвучено заяви і претензії до спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, роботою якої дуже незадоволені у Кремлі. А свіжий привід у зоні ООС виявився доречним для продовження попередніх зусиль Москви стосовно згортання діяльності місії міжнародних спостерігачів на окупованій РФ території Донбасу. 

«Народний протест» під диктовку з Кремля

«…Дурість! Нісенітниця! Дикість! Безглуздя! Ідіотизм! Тупість! Кретинізм! Дебілізм!..» — миттю вибухнув, немов петарда на тому галасливому пікеті, мій співрозмовник з Донецька у відповідь на прохання розповісти про акцію блокування місії ОБСЄ. Трохи заспокоївшись, очевидець події засвідчив, що безпосередньо діяльність міжнародних спостерігачів ніколи не була і не є нагальною проблемою жителів окупованих територій. Вкрай обтяжені збільшенням комунальних тарифів, безробіттям, різким зростанням цін на продукти харчування, потужним наступом ковіду та браком ліків і медичної допомоги, люди не звернули жодної уваги на те, що у сусідній Луганській області затримали ще одного бойовика. Подумаєш, здивували… Проте невдовзі ситуація різко змінилася, і ці небораки знову стали заручниками безмежної геополітики Кремля та вже згадуваної негативної людської риси. Цього разу окупованих донеччан змусили удавати таку величезну особисту неприязнь і колективну ненависть до СММ ОБСЄ, що, як казав герой кінострічки, навіть «кушать нє могу». Хоча присутність міжнародної інституції на Донбасі псує апетит якраз не їм, а військовим та політичним лідерам РФ . 

«Абсурдність ситуації, звісно, розуміли й самі учасники акції. Бо скандуючи: «Свободу Косяку!», більшість людей навіть не знали, хто цей чоловік і чому його затримали. Те саме стосується ще однієї вимоги. Мітинги під вікнами одноманітно вимагали від ОБСЄ головного — рішуче «наїхати» на Україну і змусити звільнити «дипломата» та покарати її за цей «безмір». Подібну істерику тут поширювали, знаючи, що моніторингова місія позбавлена таких можливостей, бо може тільки спостерігати і фіксувати події на Донбасі, але ніяк не впливати на них. Також всім було відомо, що «народний протест» біля штаб-квартири міжнародних спостерігачів ретельно записують та фотографують представники ЗМІ з РФ. А тому для картинки старалися з усіх сил», — свідчить донеччанин. 

Ще один промовистий факт. За рішенням ватажків ОРДО на організаторів і учасників цього брутального і цинічного шоу біля готелю Park Inn, де зупинилися представники ОБСЄ, навіть не розповсюджувалися вимоги щодо дії комендантської години та заборони масових зібрань через надзвичайно важку ситуацію з поширенням коронавірусної інфекції. Тому влаштоване наметове містечко та його поселенці отримали можливість тиснути на своїх міжнародних опонентів цілодобово. Як це відбувалося? 

Наприклад, із самісінького ранку починали дуже гучно гриміти динаміки: під ритмічну музику учасники пікету похилого віку бралися робити зарядку. Далі на співробітників місії намагалися тиснути тим самим ідеологічним шумом і галасом: насамперед радянськими чи російськими патріотичними піснями. Також на переносному екрані безкінечно крутили стрічки про «героїв», які боронять Донбас від «укрофашистів» та НАТО. А поряд із цим у потужні мегафони вигукували пропагандистські гасла промовці. Причому місцеві люди, від імені яких проводився цей галасливий перфоманс, здебільшого також перебували в ролі слухачів чи глядачів. Тон виступів, заяв і категоричних вимог задавали прибулі «експерти» з Росії. Серед таких  виявилася і російська рок-співачка Юлія Чичеріна. 

«Україна демонструє терористичний стиль. Це днище! А щодо місії ОБСЄ, то вона не потрібна. Вона не тільки не на нашому боці, адже відомий факт, що деякі з цієї місії були навідниками для укробандерівців», — категорично підтвердила вона позицію і хронічні намагання Кремля звалити все з хворої голови на здорову. Бо у цій ситуації якраз громадянин РФ (паспорт отримав у 2020 році) і бойовик НЗФ ОРЛО Андрій Косяк, прикриваючись статусом міжнародного спостерігача, вів розвідку позицій ЗСУ і попався контррозвідникам СБУ на гарячому. 

На другий тиждень добровільно-примусового «народного протесту» стало зрозуміло, що зусилля місцевих аніматорів-мітингувальників та підтримка російських політичних гастролерів вичерпалася. Нарешті гору почав брати здоровий глузд. Збагнувши безперспективність акції, окупаційна влада вирішила її згорнути, але «красіво». Глава окупаційної адміністрації Донецька Олексій Кулемзін раптом згадав про стрімке поширення коронавірусу, розповів про переповнені лікарні та морги і запевнив, що наметове містечко і пікет згортають виключно через турботу про здоров’я його учасників. А ще він привітав усіх зі спільною перемогою. «Вам вдалося досягти результату — місія ОБСЄ почала взаємодіяти з нами, почала проводити спільні заходи, і подальшою долею нашого товариша Андрія Косяка займатимуться міністерства іноземних справ РФ і ДНР», — голослівно видав він бажане за дійсне.     

Насправді ж у ході засідань Тристоронньої контактної групи представники Росії досі не висловили бажання обговорювати перипетії довкола затримання в зоні ООС озброєного бойовика «народної міліції ЛНР» з російським паспортом. А ось у МЗС України підтвердили, що готові пустити представників Міжнародного комітету Червоного Хреста до затриманого власника паспорта РФ. «Міжнародна спільнота має побачити, кого Росія направляє воювати проти українського народу. Затримання Косяка під час виконання розвідувальної операції та його задокументована участь у бойових діях вкотре ілюструє відповідальність РФ за ведення міжнародного збройного конфлікту на території нашої держави», — прокоментував ситуацію речник МЗС Олег Ніколенко.  

І насамкінець про «народну міліцію ЛНР», представником якої якраз є затриманий «чорний дипломат». Свіжа ремарка дуже важлива особливо на тлі цинічного і брехливого вислову-мему лідера Кремля про російських «іхтамнєт». Днями в інтерв’ю телевізійному пропагандистському каналу «Звєзда» досить категоричну заяву зробив один із ватажків «рускай вєсни» у Донецьку 2014 року, перший керівник «ДНР», а нині депутат Держдуми РФ Олександр Бородай. «Так, одні російські війська називаються «корпуси народної міліції ДНР чи ЛНР», а інші називаються просто — російська армія. А яка різниця?» — риторично питає він.

І справді.