Чергове засідання уряду відбулося у День пам’яті жертв Голокосту. І промову перед засіданням Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розпочав із таких слів: «Ми схиляємо голови в пам’ять про мільйони закатованих. Біль єврейського народу — це і наш біль. Сотні тисяч українців — єврейського походження і ті, хто їм допомагав, — було вбито через люту ненависть нацистів. Переслідування, зневага та жорстокість до людей за етнічною та національною ознакою в часи Другої світової війни мали стати пересторогою для всіх держав світу, щоб таке ніколи не повторилося.
Та нині ми постали перед новітнім звірством. Терор і розстріли мирного населення, вбивства дітей і жінок, погрози розв’язати цього разу «українське питання». Світ має відповідати рішучими й консолідованими діями на ненависть і тиранію, щоб здобути над ними остаточну перемогу».
Очільник уряду нагадав, що Україна пережила вже тринадцяту велику повітряну атаку проти своєї енергосистеми, і російські терористи не полишають спроб знищити енергосистему, щоб позбавити українців тепла і світла.
«Головною ціллю ворога була високовольтна інфраструктура. Було збито більшість ракет. Проте були влучання в п’ять високовольтних підстанцій в різних регіонах. Важливо, що цього тижня на засіданні енергетичного «Рамштайну» вдалося домовитися з партнерами про збільшення допомоги енергосистемі країни.
Розуміємо, як пережити цю зиму, але вже готуємо план відновлення енергосистеми навесні та влітку. Ідеться не про тимчасові рішення, а про зміну підходів, будівництво та розвиток децентралізованої генерації, якісну відбудову та захист мереж розподілу», — цитує слова Дениса Шмигаля департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.
Прем’єр додав, що питання швидкої відбудови енергосистеми стало одним із ключових і на першому засіданні Керівного комітету багатосторонньої Координаційної платформи донорів для України — так званий фінансовий «Рамштайн».
«Нам цьогоріч потрібно профінансувати величезний дефіцит бюджету в розмірі майже 38 мільярдів доларів. Ще 17 мільярдів доларів цього року необхідно для швидкого відновлення енергетики, гуманітарного розмінування, відбудови житла, критичної та соцінфраструктури. У форматі фінансового «Рамштайну» так само збираємо ключових фінансових донорів України, щоб вся підтримка була системною, ефективною та прозорою», — зазначив він.
Денис Шмигаль додав, що одним із важливих елементів фінансового «Рамштайну» стало обговорення програм підтримки приватного сектору в Україні і уряд розширюватиме програми підтримки малого й середнього бізнесу. Це стосується програми безповоротних грантів «єРобота».
Уряд затвердив постанову, яка розширить джерела фінансування програми «єРобота». У Нацбанку створено спецрахунок «Фонд відновлення та трансформації економіки». Пропонується використовувати кошти з рахунку для надання грантів на переробку. Це створення та розширення таких підприємств, тисячі нових робочих місць.
Формується велика коаліція
Уряд продовжує розроблення довгострокової стратегії відновлення країни.
«Очікуємо, що одну з ключових ролей у цій стратегії відіграватиме Організація економічного співробітництва та розвитку. ОЕСР створено після Другої світової війни. Вона допомагала втілювати План Маршалла для відбудови Європи», — зауважив Прем’єр.
Уряд подав до парламенту законопроєкт, який дасть змогу створити офіс ОЕСР в Україні.
«Україна передала заявку про вступ в організацію ще влітку торік. Півтора місяця тому домовилися з головою ОЕСР про відкриття офісу в Києві. Тепер втілюємо цю домовленість. Це важливо, бо формуємо велику коаліцію з країн та організацій, щоб якомога якісніше і швидше реалізувати План відновлення України», — підкреслив він.
Денис Шмигаль акцентував, що одним із ключових елементів Плану відновлення буде вступ України до ЄС.
«Уже 2 лютого в Україну для проведення міжурядових консультацій мають прибути єврокомісари та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Це будуть дуже практичні перемовини про те, як прискорити шлях України до ЄС, які реформи започатковуємо, якої допомоги потребуємо. Уже наступного дня, 3 лютого, відбудеться саміт Україна — ЄС. Пришвидшуємо нашу євроінтеграцію та чітко розуміємо найближчу перспективу для України стати членом ЄС», — наголосив він.
Заборона для чиновників
На виконання рішення РНБО уряд схвалив постанову, яка забороняє на час війни виїзд чиновників за кордон без поважних причин. Нардепи, урядовці, представники місцевої влади, прокурори, судді та багато інших посадовців можуть перетинати держкордон на підставі службового відрядження. Прем’єр заявив, що виїхати за кордон для переговорів, лікування, догляду за неповнолітніми дітьми можна, а кататися на відпочинок — ні. І додав, що, на жаль, є ті, хто на дванадцятий місяць повномасштабної війни не зрозумів цих базових речей.