ПРІОРИТЕТ

Українська влада серйозно налаштована привести  вітчизняний медіа-простір до кращих світових зразків

На запрошення Ради Європи з 4 по 10 березня делегація Національної спілки журналістів перебувала у Брюсселі та Страсбурзі. За цей період у ході зустрічей представники не лише Ради Європи , а й Європейського суду з прав людини та Міжнародної федерації журналістів висловлювали стурбованість монополізацією телевізійного цифрового простору, фактами цензури, самоцензури в Україні.

На одному із засідань офіційний представник Ради Європи Даніель Холтген заявив: «Серед 47 країн—членів РЄ є три ключові медійні проблеми: коли ЗМІ відчувають себе дуже потужними через зв’язки з політиками і починають неетично працювати; коли є пряме втручання уряду в діяльність медіа, зокрема в Інтернет, коли втручання в роботу редакцій здійснюється через структуру власності».

А Комісар ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле повідомив, що ініціює проведення моніторингу виконання зобов’язань, взятих нашою країною перед РЄ в медіа-просторі.

Та акценти європейців були розставлені не на негативі. А на тому, що інтеграційний поступ України не можливий без розвитку громадянських прав і свобод. Тому нашій владі особливу увагу треба звернути на свободу преси, захистити її, здійснивши кроки на адаптацію законодавства України до норм ЄС.

Не все так гірко,  як здається

Зважаючи на важливість озвучених питань, українська делегація розповіла європейцям про те, що низка державних та неурядових організацій проводить копітку роботу в царині захисту вітчизняної свободи слова, відстоюванні прав працівників ЗМІ. Національна спілка журналістів, Українська асоціація видавців періодичної преси, Незалежна асоціація телерадіомовників, Держкомтелерадіо, Інститут масової інформації та Асоціація української преси наразі вирішують поточні та стратегічні завдання розвитку медійної галузі.

Так, голова НСЖУ Олег Наливайко розповів «УК», що на зустрічі зі Штефаном Фюле йшлося про дорожню карту нашої медійної галузі. Обговорювалися зобов’язання України перед РЄ у частині роздержавлення ЗМІ.

«Окрім державно-комунальної преси нам потрібно створити суспільне телерадіомовлення. Ми, в свою чергу, розповіли, як нині виживають і працюють наші ЗМІ. НСЖУ очікує, що від Ради Європи буде звернення до нашої влади з нагадуванням про її обов’язки в цьому контексті.

Європейська практика не передбачає існування такого великого обсягу видань, засновниками яких виступають обласні та районні адміністрації. Ми навели приклади, що сьогодні в Україні триває така собі тиха приватизація. У зв’язку з тим, що закон «Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ» не ухвалений, деякі можновладці намагаються в нечесний спосіб змінити статус комунальної газети на газету комунального підприємства. Це найбільша небезпека. Нас підтримує уряд. Прем’єр-міністр Микола Азаров втручався в подібні ситуації в Малині, Кіровограді, Черкасах.

Нині ми очікуємо фінансову грантову допомогу на навчання медіа-юристів, роботу Комісії з журналістської етики. Тут найголовніше — узагальнити європейський досвід», —  резюмував він.

Держава захищає право

Коли справа доходить до виконання журналістами безпосередньо службових завдань, контакт із органами державної влади й понині є наріжним каменем. Йдеться про непорозуміння, конфлікти, судові позови, які виливаються у моральні та фізичні збитки для обох сторін.

У липні 2011 року своїм розпорядженням Президент Віктор Янукович створив проект «Відкрита розмова». Важливо, що за цей період проект отримав схвальну оцінку від ОБСЄ та Міжнародної місії з питань свободи слова в Україні. А час засвідчив, що ця ініціатива стала механізмом ефективного розв’язання конфлікту «журналіст — влада» в нашій країні.

У рамках проекту розпочала роботу Міжвідомча робоча група з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова і захист прав журналістів. Щомісяця під час її засідань за «круглим столом» обговорюються резонансні справи та найактуальніші питання роботи медійників. Участь у публічному обговоренні беруть представники Адміністрації Президента, Кабміну, Генеральної прокуратури, МВС, Нацради з питань телебачення і радіомовлення, Держкомітету телебачення і радіомовлення, Інституту масової інформації, міжнародної організації «Репортери без кордонів», громадської організації «Телекритика». Отже, Міжвідомчий комітет з оперативного реагування на конфлікти за участю представників ЗМІ тримає на контролі кожну з цих історій. За рік завдяки такій співпраці між журналістами та органами державної влади досягнуто порозуміння у майже п’ятдесяти випадках.

З цього приводу нашій газеті висловив позицію міліції заступник начальника управління зв’язків з громадськістю МВС, член Комітету оперативного реагування на події з журналістами Сергій Бурлаков.

«За допомоги ОБСЄ в рамках «Відкритої розмови» організовано тренінги для працівників підрозділу зв’язків з громадськістю МВС на тему, як правильно спілкуватися з журналістами. Такі заходи проводилися  в Донецьку, Одесі, Львові, Києві та Хмельницькому. Ми охопили всю Україну: в тренінгах взяли участь близько 170 правоохоронців.

Для міліціонерів розроблено пам’ятку щодо взаємодії з журналістами. До неї ми внесли пропозиції медійників і на цьому тижні роздали буклети нашим співробітникам. Зокрема, журналістові достатньо буде показати лише документ, який визначає його професійну приналежність.

Ми також плануємо з Національною академією внутрішніх справ організувати навчальний курс для магістрів зі взаємодії з медіа та громадськістю, щоб вони знали, як правильно себе поводити, подавати інформацію в інтерв’ю.

У рамках «Відкритої розмови» головне зламати стереотип серед правоохоронців, що журналіст — ворог, який хоче роздобути секретну інформацію. Через нього, навпаки, слід доносити до громадськості інформацію про те, що корисного зробила міліція».

Чиновники мають поважати роботу журналістів. Фото Володимира ЗAЇКИ

Недовіри  не повинно бути

Якщо назвати наше інформаційне суспільство перехідним, то для нього наразі характерні й такі ознаки: судові позови до редакцій та окремих авторів, економічний, політичний тиск, цензура, непоодинокі випадки переслідування, нападів, побиття журналістів. Зрозуміло, що вже час і нашій країні нарешті звернутися до досвіду країн з усталеною демократією, потужними традиціями громадянського суспільства та, окрім як створити правові запобіжники, неухильно їх дотримуватися.

Наближаємося ми до свободи слова за європейськими мірками поступово. Для розуміння ситуації ось кілька прикладів. «Відкрита розмова» врегулювала конфлікти між харківськими телевізійниками і місцевою владою, між львівськими газетярами і представниками облдержадміністрації, між власниками та журналістами УНІАН. А після обговорення на робочій групі інциденту з нападом на знімальну групу телеканалу ICTV та розслідування справи щодо нападу на фотографа порталу tochka.net Генеральна прокуратура також підключилася до роботи.

Беззаперечне досягнення цього проекту в налагодженні взаємодії між працівниками Управління державної охорони та ЗМІ, впровадженні загальних принципів висвітлення судових процесів. Окрім цього, «Відкрита розмова» посприяла приділенню більшої уваги до умов роботи журналістів у Кабміні, проведенню семінарів та тренінгів спільно з ОБСЄ.

У рамках проекту створено й Експертну раду з питань приведення законодавства у сфері медіа до європейських стандартів. Цей орган сприяє виконанню зобов’язань, узятих Україною перед ЄС.

Тож журналісти, медіа-юристи, представники громадських об’єднань мають оптимістичні думки і сподіваються, що нині настав час таки розв’язати десятки проблем, вирішити низку невідкладних питань. Чи стає на заваді до успіху в цьому напрямку законодавче врегулювання, «УК» розповіла прес-секретар Президента Дарія Чепак.

Керівник Міжвідомчої робочої групи оцінила роботу програми «Відкрита розмова» так: «Багато років преса і влада в Україні говорили одне з одним різними мовами. І ми бачимо, до яких часом трагічних випадків призводило це нерозуміння функцій преси і відповідальності чиновника, обов’язків журналіста і посадових інструкцій того чи іншого працівника органів державної влади. Ініціативою «Відкрита розмова» ми зрушили цей лежачий камінь, щоб дати простір для цивілізованої співпраці усіх, хто щодня у тісному контакті один з одним виконує свою роботу. Адже, з одного боку, можна і далі споглядати за конфліктами, а з другого — крокувати цивілізованим шляхом за прикладом країн Об’єднаної Європи. Ще раз підкреслюю: ми хочемо зрівняти бруствери і засипати окопи. Для цього, крім оперативного реагування, треба разом просувати вдосконалення законодавства України у медіа- просторі. Це не тільки наше спільне прагнення, а й зобов’язання перед ЄС, над яким активно працюють учасники програми «Відкрита розмова».

ПРЯМА МОВА

Олег НАЛИВАЙКО, 
голова НСЖУ:

— Оптимізм у мене з’явився після зустрічі Миколи Азарова із секретаріатом Національної спілки журналістів. Він дав доручення: врахувати побажання від спілки та прискорити процес реформування медіа. А до 30 квітня всі питання має узгодити також Держкомтелерадіо. Активно зараз працює АП, збираючи всі зацікавлені громадські організації журналістів. Щодо цього питання консенсус, в принципі, проглядається. Шанс є, і, на мій погляд, непоганий».

Сергій БУРЛАКОВ, 
член Комітету оперативного реагування
  на події з журналістами:

— Майданчик, на якому ми можемо нормально з журналістами обговорювати ситуацію, дає нам змогу гасити на самому початку непорозуміння та конфлікти і зрозуміти, що спричинило їх виникнення. Найголовніше, що всі ситуації, в яких фігурують журналісти, контролює Головне слідче управління МВС. Це не лише справи за ст. 171 Кримінального кодексу України щодо перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, а й кримінальні провадження, в яких фігурують працівники ЗМІ. Оперативно ми реагуємо і на надзвичайні ситуації з журналістами.

Дарія ЧЕПАК, 
прес-секретар Президента України:

— Українське суспільство мало довіряє владі, а до правоохоронних органів ставиться із засторогою — це вже аксіома. Її зруйнувати має дієва робота проекту «Відкрита розмова». Принаймні її учасники поставили собі за мету не заморожувати конфлікти між журналістами та органами державної влади, а віднаходити альтернативні способи оминути гострі кути. І переконані, саме практика відкритої розмови за «круглим столом» продемонструє інші можливості взаємодії українців із державною машиною та сприятиме виконанню всіх завдань, поставлених перед нами Радою Європи.