Два десятки композиторів світу поклали на музику вірш «Гренада», який створив 1926-го 23-річний уродженець Катеринослава (нині Дніпропетровськ) Михайло Шейнкман — відомий радянський поет і драматург із псевдонімом Міхаїл Свєтлов.
У «Діамантовій руці» морський лайнер здобув ім’я поета
Михайло Аркадійович — один з небагатьох митців сталінської доби, який не доносив, не писав на колег пасквілів. Як згадував багаторічний в’язень сумління автор легендарних «Колимських оповідань» Варлам Шаламов, у ті часи це було значно важче, аніж створити «Гренаду».
Поезією Свєтлова захоплювався режисер-постановник Леонід Гайдай. Творець студента Шурика та інших мегапопулярних кіногероїв постійно намагався увічнити його пам’ять. У «Діамантовій руці» морський лайнер, на палубі якого Геша Козодоєв, витанцьовуючи, співав «Остров Невезения», мав ім’я поета, а справжню назву зафарбували. Звісно, після зйомок він знову став «Победой».
До речі, цей лайнер перейменовували неодноразово.
За два дні до нового року
Судно з назвою «Magdalena» збудовано 1928 року в Данцигу на замовлення німецької компанії «Schichau Werft». У перший рейс воно вийшло за два дні до нового року. 1934-го поблизу острова Кюрасао (на півдні Карибського моря) «Magdalena» натрапила на мілину і простояла там майже півроку. Ще півроку корабель ремонтували на верфі Гамбурга. Звідти «Magdalena» вийшла однотрубним теплоходом з назвою «Iberia».
Під час Другої світової війни судно використовували як плавальну базу військово-морського флоту Німеччини. Після її завершення «Iberia» потрапила до складу британського флоту. Проте згодом за репарацією — відшкодування збитків, завданих державі, що перемогла у війні, — її передали СРСР. Судно ходило за маршрутом Одеса — Нью-Йорк — Одеса, а на борту написали «Победа». Екіпаж із 164 осіб очолював уродженець Скадовська капітан далекого плавання Микола Пахолок.
Того разу із нью-йоркського порту до Одеси теплохід вийшов у рейс 31 липня 1948 року, з 323 пасажирами, переважно працівниками різних міністерств. Через СРСР до Китаю повертався й маршал Фен Юйсян із сім’єю.
2 вересня морський лайнер мусив пришвартуватися в порту Південної Пальміри. Однак у визначений строк теплохід навіть не з’явився на обрії, ніхто з команди на зв’язок не вийшов, сигнали «SOS» не пролунали. Морські авіатори почали шукати корабель, і близько дев’ятої вечора один із пілотів нарешті угледів його. За 70 миль від Ялти біля обгорілого теплохода зосередилося кілька шлюпок із людьми. Одразу до аварійного судна поквапилася допомога.
Радист забув передати «SOS»
Що сталося з теплоходом? Наближаючись до Одеси, радіотехнік Коваленко, а водночас і кіномеханік, вирішив підготувати до здачі партію кінофільмів. Він попросив матроса Скрипникова перемотати кіноплівки. Перемотуючи їх у тісній комірчині за допомогою ручного верстата, матрос курив. Цього виявилося досить, аби стрічка заіскрила і зайнялися інші плівки. За лічені секунди полум’я охопило приміщення. Переляканий матрос вискочив із комірчини, грюкнувши дверима, які розпечене повітря просто винесло, і червоний півень пішов гуляти теплоходом. Дістався й машинного відділення. Переляканий радист Веденєєв, рятуючись із рубки через ілюмінатор, забув передати в ефір сигнал «SOS», а запасна радіостанція згоріла.
Протипожежного обладнання на лайнері бракувало. Встановлений у машинному відділенні насос годився хіба що для локальних рятувальних робіт. Тому з червоним півнем у різних частинах «Победы» боролися окремі групи. Їм вдалося трохи приборкати стихію.
Загинув і маршал Китайської республіки
Уночі 3 вересня на корабель прибули рятувальники і повністю загасили пожежу. Буксир потягнув теплохід до місця призначення. Під час подорожі з’ясувалося, що «Победа» може йти самотужки. 5 вересня вона нарешті дісталася Одеси. Серед пасажирів недорахувалися 40 людей, серед яких 19 жінок та 15 дітей.
Із життям розпрощалися й двоє членів екіпажу.
Чорноморське полум’я не пощадло й маршала Китайської республіки Фен Юйсяна з донькою. Коли сталося загоряння, військовий діяч із дружиною та сином насолоджувалися кінострічкою, яку демонстрували на морському лайнері. Донька була у своїй каюті. Дізнавшись про пожежу, немолодий і доволі огрядний Фен, подейкують, просто кинувся в саме пекло. Так, вочевидь, він намагався пробитися до каюти доньки. Не судилося.
Про трагедію доповіли Сталінові. Це й не дивно. Адже Юйсян не випадково опинився на «Победе». На побачення із кремлівським вусатим людожером він їхав, можна сказати, з таємною місією. Свого часу Юйсян зробив добру послугу Країні рад: за чималу грошову винагороду передав до рук чекістів отамана Сибірського козачого війська, учасника громадянської війни і переконаного монархіста Бориса Анненкова. На цей раз Йосип Джугашвілі, не довіряючи Мао Цзедуну, робив ставку саме на Фена.
Реакція Сталіна на надзвичайну ситуацію в Чорному морі не відома. Загалом не доведеним залишилася і нібито причетність до цієї трагедії в майбутньому Великого Кормчого.
Підозрілий вантаж слідство проігнорувало
В іскру від кінострічки не повірив мічман Октябрь Бар-Бірюков, майбутній капітан першого рангу. 1948 року він потрапив на Чорноморський флот до Севастополя. Там побачив обгорілий теплохід, що стояв на зовнішньому рейді, очікуючи на звільнене місце біля причальної стіни судноремонтного заводу. Морякові пощастило поспілкуватися із заводчанами, які перед тим чимало цікавого дізналися від членів екіпажу. З їхніх розповідей виходило, що в середній частині судна просто під капітанським містком були ящики з невідомим вантажем. Тут був і особистий вантаж дружини одного з радянських дипломатів. За свідченнями деяких членів екіпажу, саме звідти й розпочалася пожежа.
А ще перед виходом із Нью-Йорка американці робили на морському лайнері дводобову дезінфекцію. Протягом цього часу вся команда мешкала в готелі. Можливо, це збіг обставин, але більшість предметів на кораблі (меблі, килими, штори й навіть поверхні палуб, перегородки кают та інших приміщень), які були продезінфіковані, горіли надто яскраво. Проте слідство такі зауваження проігнорувало.
На початку 1949 року на закритому судовому засіданні звинувачені отримали свої строки: капітан судна Микола Пахолок та кіномеханік Коваленко — по 15 років позбавлення волі, помполіт Першуков — 10, радист Веденєєв — 8. Звинуватили й загиблого Скрипникова. Мовляв, від його цигарки спалахнули плівки. Тож був би живий, обов’язково відправили б на шконку… Проте найсуворіше покарали старпома Олександра Набокіна. Його засуджено до вищої міри покарання — 25 років позбавлення волі. У його каюті знайшли контрабанду: моряк перевозив у вогнегасниках відрізи дефіцитного панбархату.
Після капітального ремонту «Победа» неодноразово виходила у внутрішні та зовнішні рейси. Усередині п’ятдесятих років її навіть вважали одним з кращих суден Чорноморського пароплавства. Під час Карибської кризи лайнер перевозив радянські війська на Острів Свободи. Наприкінці 1970-х його виведено зі складу флоту й утилізовано на березі Гадані-біч в місті Читтагонг на південному сході Народної Республіки Бангладеш. Хоч… Як стверджують українські журналісти, ще кілька років тому «Победа» здійснювала туристичні рейси з Одеси до міста контрастів Стамбула. А нині цей шикарний лайнер нібито розсікає лагідні хвилі Середземного моря.
ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛАЯ НА ТБ
Покликали дівчат з багатодітних сімей на бал
В ефірі Вінницької обласної телерадіокомпанії відбувся показ казкового балу «Зірки Святого Миколая».
З-поміж великих святих Миколай Чудотворець має особливу любов нашого народу, тому телепроект до дня шанування цього угодника Божого триває вже 10-й рік поспіль. Цього року для участі у телепроекті творча група телерадіокомпанії запросила дванадцять дівчаток із багатодітних сімей та дитячих будинків. Кожна з них отримала у подарунок чарівну сукню, в якій вирушила на перший у житті бал, де зустрілась із королем і королевою, принцом і принцесою, балетмейстером і кавалерами.
Ролі казкових героїв «Зірок Святого Миколая» виконали ведучі та журналісти дитячої програми «Віконечко». А святковий настрій і новорічну атмосферу допомогли створити учні Вінницької дитячої школи мистецтв «Вишенька» та ансамбль бального танцю Вінницького міського палацу дітей та юнацтва «Грація».
«Плюси» передадуть «Охматдиту» гроші, зароблені на рекламі
У день Святого Миколая телеканал 1+1 провів доброчинну акцію. У прайм-тайм усі кошти, отримані від транслювання реклами, вони збирали на допомогу Національній дитячій лікарні «Охматдит».
— Реклама часто дратує, — кажуть ведучі «Сніданку з 1+1» Руслан Сєнічкін та «ТСН. Ранок» Марічка Падалко.
— Часом єдина користь від неї — це можливість зробити собі каву або чай, — зізнається Юлія Бориско («ТСН. Ніч»).
Проте в передріздвяну добу навіть реклама стає добрішою, наголошують журналісти.
Розум, втілений у звук чарівний
19 грудня в ефірі Першого Національного відбулася прем’єра документального фільму, створеного до 100-річчя із дня заснування Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Автор фільму — Наталя Калантарова.
Національна музична академія України імені П. Чайковського — найстаріший провідний вищий навчальний заклад України в галузі музичної освіти. Протягом століття видатні українські педагоги тут виховали плеяду зірок світового рівня. За свідченням фахівців, ця вища школа музики в Україні є осередком як збереження національних традицій, так і законодавцем новітніх музичних ідей. Тож неповторний світ української музики та українська музика у світі знайшли відображення на Першому Національному в документальному фільмі «Розум, втілений у звук чарівний».
Встигнути допомогти
Співробітники Донецької обласної телерадіокомпанії взяли участь у збиранні коштів на потреби регіонального центру дитячої онкогематології Донецького інституту невідкладної і відновної хірургії
ім. В. К. Гусака. Акція відбулась у рамках благодійного марафону «Встигнути допомогти», який протягом грудня проходить на Донеччині. Зусиллями журналістів, інженерів, робітників рекламної служби зібрано понад 20 тисяч гривень. На ці кошти планується купити нове медичне обладнання для дитячої онкогематології.
А тиждень тому співробітники Донецької телерадіокомпанії у рамках доброчинної акції «Встигнути допомогти» здали кров для маленьких пацієнтів регіонального центру дитячої онкогематології.
Підготувала Наталія ДОЛИНА, «Урядовий кур’єр»
Ми в Google+