ПРОБЛЕМА

Коли ОСББ отримають кошти на ремонти будинків?

Є кумедний анекдот: чоловік просить жінку посмажити йому рибу, а та питає: а де ж вона? Чоловік відповідає: ти, жінко, смаж, а риба буде! Приблизно те саме можна сказати про заклик до мешканців багатоповерхівок створювати ОСББ і обіцянку виділити гроші їм на капремонти. Перш ніж віддавати будинок об’єднанню, попередній власник (зазвичай міська влада) має зробити в ньому капремонт. Або хоча б допомогти грошима. Це свого часу стало хорошим стимулом для об’єднання. Та чи багато ОСББ можуть похвалитися тим, що їхній дім відремонтували перед тим, як віддати на баланс об’єднання? Лише декому пощастило. Не те що грошей шкода — у бюджетах міст їх просто немає! Хоча влада досі звично закликає і обіцяє, правда, вже не так упевнено, як раніше: ви об’єднуйтесь, а ми колись щось дамо. Одне слово, ти, жінко, смаж, а риба буде.

А житловий фонд руйнується

Нині в Україні майже 14 тисяч ОСББ. Правозахисниця Тетяна Монтян прогнозує, що тепер уже їх кількість істотно не зросте. І річ не лише в грошах на ремонти. Бо ОСББ існують буквально «в осадному становищі»: то відбиваються від незаконного оподаткування, то намагаються скинути із себе не властиві їм функції, які намагаються нав’язати. Та найголовніша проблема — стан самих будинків, тобто те, що й залежить від фінансування ремонтів.

Це бачать і на урядовому рівні. Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Анатолій Близнюк зауважив, що щорічний приріст створених об’єднань раніше мав позитивну тенденцію, але ці темпи за останні роки відчутно знижуються. Основні причини цього — критичний стан житлового фонду, недосконалість законодавчої бази та місцеві бюрократичні перепони.

Хоча… Можливо, дехто з чиновників думав, що члени ОСББ почекають-почекають, та й виключно власними грошима зроблять ремонт? Тоді й галочку можна буде поставити: відремонтовано! Тільки ж мешканці обшарпаних хрущовок чи панельок не такі багаті, щоб виділити із сімейного бюджету по кілька десятків гривень. А житловий фонд руйнується…

Вадим Гордін, голова ініціативної групи зі створення органу самоорганізації населення «Воскресінка», зауважує, що шляхи пошуку грошей є.

— Якщо перед ОСББ постало питання про гроші на капремонт, насамперед треба з’ясувати, хто попередній балансоутримувач житлового комплексу (ЖК), аби — добровільно чи за рішенням суду — змусити його взяти участь в організації та фінансуванні першого після передачі на баланс ОСББ капремонту. Це передбачено ст. 24 Закону «Про ОСББ», яка називається «Участь колишнього власника багатоквартирного будинку в обслуговуванні і ремонті неподільного та загального майна житлового комплексу». Є й інший шлях. Загальні збори мешканців можуть прийняти рішення створити ОСББ, але не брати на власний баланс весь ЖК. Створення юридичної особи дає можливість, по-перше, перенаправити фінансовий потік — гроші мешканців ітимуть на рахунки ОСББ, а не ЖЕКу. По-друге, можна створити власний ремонтний фонд. По-третє, все-таки спробувати отримати гроші від держави на перший капремонт. Якщо й це нічого не дає, то, можливо, варто «скооперуватися» із «сусідніми» ОСББ, аби створити спільний ремонтний фонд. До речі, тут можна звертатися по допомогу до органів самоорганізації населення, якщо такі створені у вашому районі.

Українці заздрять прибалтам

До всього нині, кажуть фахівці, доцільним і правильним було б включати в плани капремонтів енергоощадні заходи. Адже так можна «вбити двох зайців»: і ефективно вкласти кошти, і надалі жити в режимі економії. Як, наприклад, у Прибалтиці. Директор управлінської компанії Спілки власників житла України Ольга Пальчикова-Козуб зауважує:

— У країнах Балтії впроваджують енергоощадні заходи, там це фінансує держава. Якщо голови ОСББ звертаються до держави з відповідними проханнями, вони отримують безпроцентні кредити. Бо це справді економія для всієї держави. У нас цього не було й не буде.

Втім, у столиці дещо робиться, щоб спростувати таку категоричну думку. За повідомленням прес-служби КМДА, ще в листопаді 2011 року ОСББ почали утеплювати будинки за кошти міського бюджету. Зокрема утеплення фасадів трьох будинків на вулиці Новаторів виконують спільними силами новоствореного ОСББ та КМДА. Також тут запланували ремонт покрівель, сходових клітин тощо. На це міський бюджет виділив 3,5 млн грн.

Та, мабуть, тим новоствореним ОСББ з вулиці Новаторів якимось чином пощастило. Бо багатьом «староствореним» не щастить ніяк. Володимир Толочко, голова правління ОСББ «Позняки-добробут», яке створене ще в 2002 році, розповідає, що він уже вдруге записується в чергу на фінансування заходів з енергозбереження за програмою 50 на 50, але досі об’єднанню нічого не виділили. І заздрить іноземним колегам.

Голова ОСББ «Осокорки-Київ» Володимир Чернявський додає, що будинки повинні пройти енергоаудит і отримати енергетичні паспорти.

— Відповідні проекти енергопаспортів уже розроблено і в Україні. Наприклад, по нашому будинку є проект, виконаний відповідно до європейських норм. Ці проекти дають можливість реально, в наших умовах, знизити енергозатрати в будинках на 60—70%. Уявляєте, наскільки менше люди платитимуть за тепло і гарячу воду? Але їх упровадження коштує значних грошей…

Отже, поки що ситуація здебільшого розвивається за принципом «ти, жінко, смаж». Але, можливо, скоро й «риба буде»? В усякому разі, профільний міністр Анатолій Близнюк у кінці 2011 року подав надію, що в цьому році крига скресне. Він зауважив, що головним завданням держави у 2012-му буде створення механізму доступного кредитування ОСББ для капремонтів та заходів з енергоефективності будівель. Прес-служба Мінрегіонбуду передала слова міністра про те, що основні законодавчі завдання з розвитку ОСББ на виконання програми економічних реформ Президента України включені Мінрегіонбудом у проект Національного плану дій на 2012 рік.

КОМПЕТЕНТНО

Анатолій БЛИЗНЮК,
міністр регіонального розвитку,
будівництва та ЖКГ:

— Ми плануємо «закрити» всі законодавчі проблеми функціонування і створення ОСББ, а також розвитку інших форм управління житловим фондом. Головне завдання держави в цьому процесі — створити механізм доступних кредитів для фінансування капітальних ремонтів та заходів з енергоефективності будівель. ОСББ повинні отримати доступний механізм кредитування, зокрема від державних банків.

ДУМКА ФАХІВЦЯ

Ольга ПАЛЬЧИКОВА-КОЗУБ,
директор управлінської компанії Спілки власників житла України:

— Нині в Україні збільшується кількість старого та аварійного житлового фонду, матеріально-технічна база зношена, обладнання застаріле та енергомістке. Як наслідок — якість житлово-комунальних послуг низька. Для розв’язання цих проблем у регіонах України впроваджено програми, розроблені згідно із законами «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про приватизацію державного житлового фонду», «Про Загальнодержавну програму реформування ЖКГ на 2004—2010 роки», відповідними урядовими постановами. Так, діє програма сприяння створення та забезпечення функціонування ОСББ у м. Новояворівську на 2011—2014 роки, якою передбачено із місцевого бюджету фінансувати капремонти в новостворених ОСББ. На законодавчому рівні передбачено виділення коштів з місцевих бюджетів для ремонтних робіт у застарілому житловому фонді перед переданням будинку на баланс ОСББ. Але коштів у цих місцевих бюджетах не вистачає. До того ж, керівники ОСББ не можуть бути одночасно фахівцями в технічних, юридичних, бухгалтерських питаннях. Тут їм можуть надати допомогу управлінські компанії. Для врегулювання спорів у судовому порядку голови багатьох ОСББ звертаються по юридичний супровід і до нас. Ми подаємо позови до суду із вимогою зобов’язати місцеву владу вчинити певні дії шляхом укладання договору про участь у проведенні капремонту будинку, у якому створено ОСББ. Але деякі виконкоми та адміністрації знайшли «вихід»: новоствореним ОСББ просто не передають на баланс будинки. Їх продовжують експлуатувати ті ж ЖЕКи. Це, до речі, теж — привід подавати позови до суду.