Через 31 рік після трагедії планетарного масштабу, яким для Полісся стала Чорнобильська катастрофа, в епіцентрі тодішніх подій зустрілися президенти двох країн, України та Білорусі, чиї народи найбільше постраждали від випущеного комуністичним режимом ядерного джина, — Петро Порошенко й Олександр Лукашенко.
Нарешті восени цього року над залишками четвертого енергоблока ЧАЕС буде остаточно введено в експлуатацію новий безпечний конфайнмент. «Хочу висловити слова вдячності нашим міжнародним партнерам. За їхньої підтримки новий безпечний конфайнмент вже накрив старий саркофаг», — наголосив Петро Олексійович. Відбулося це торік 30 листопада, коли арку насунули на блок. Нова захисна споруда, за розрахунками учасників міжнародного проекту, близько 100 років покликана захищати нинішнє й кілька прийдешніх поколінь українців і наших сусідів.
«Це один з найамбітніших інженерних проектів в історії людства. Понад 40 країн-донорів об’єдналися навколо благородної мети — захисту людства від радіоактивних наслідків трагедії. Це ще одне свідчення того, наскільки питання екологічної безпеки пріоритетне у світовій політиці», — цитує УНІАН слова нашого Президента.
Безпечне накриття блока дасть змогу проводити різноманітні роботи всередині об’єкта, відкриє людству досі не відомі таємниці поводження з мирним атомом.
Глава Української держави подякував міжнародним партнерам і Президентові Білорусі за спільні зусилля, спрямовані на вирішення питання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, на світовому рівні, зокрема в ООН. «Торік саме з ініціативи Білорусі Генасамблея ООН ухвалила резолюцію про «Довготривалі наслідки Чорнобильської катастрофи», — зазначив він.
Глави двох держав узяли участь в церемонії вшанування пам’яті загиблих ліквідаторів аварії та поклали квіти до пам’ятника Героям Чорнобиля, оглянули павільйон «Укриття», де їм представили весь перебіг будівельних робіт від початку будівництва старого саркофага до зведення нового конфайнмента. Показали їм і сховище відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2).
Саме завдяки спільній історії й через ті кола пекла, які довелося пройти нашим народам у подоланні наслідків катастрофи на ЧАЕС, українсько-білоруський кордон був, є і завжди буде кордоном дружби, добросусідства, надійного партнерств, кордоном миру. І ніхто ніколи Україну і Білорусь не посварить. У цьому переконаний і Петро Порошенко, і його білоруський колега. «А лінія Київ — Мінськ — це вісь добра, дружби й миру, — підкреслив Петро Порошенко. — Я отримав тверде підтвердження і запевнення від Президента Білорусі. Ніхто і ніколи не зможе втягти Білорусь у війну проти України. Цього не допустять миролюбний народ Білорусі та її досвідчений і високодостойний Президент Лукашенко Олександр Григорович».
Українці чудово знають позицію сусідів: «Мир, мир і лише мир!» «Ми рідні люди. Ми можемо прийти до вас чи приїхати лише на тракторі — допомогти вам обробляти землю, якщо потрібно. Що ми і робимо: ви допомагаєте нам, наші селяни допомагають вам. Ми працюватимемо лише в ім’я миру. У нас немає іншої мети», — цитує слова білоруського лідера департамент прес-служби АП.
Адже наша земля не чужа й Олександрові Лукашенку, де, за його висловом, між Києвом і Черніговом закопано коріння предків: «Ми йтимемо курсом дружби, співпраці. Ми завжди житимемо як добрі сусіди — сусідів не обирають, вони від Господа. Тому будьте впевнені, що білоруси були і будуть завжди надійними друзями».
Олександр Лукашенко нагадав, що Україна і Білорусь співпрацюють у багатьох проектах з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Однак, на його думку, цей потенціал використовується не в повному обсязі. Зокрема, Україна планує створити радіаційно-екологічний біосферний заповідник у Чорнобильській зоні відчуження, і Білорусь готова поділитися своїм досвідом у цьому питанні, адже в Білорусі вже давно існує Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник.
«Подією для всіх нас, білорусів та українців, для Європи стало створення саркофага над зруйнованим 4-м енергоблоком ЧАЕС. Це унікальна споруда, якій на сьогодні нема рівних», — наголосив лідер Білорусі.
Генеральний директор державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» Ігор Грамоткін наголосив, що висновки МАГАТЕ довели істотні технологічні вади реактора, що стало причиною аварії. Він нагадав, що країни G7 створили Чорнобильський фонд «Укриття» (ЧФУ), завданням якого було створення екологічно безпечного об’єкта. Розпорядником коштів ЧФУ став Європейський банк реконструкції та розвитку.
Уранці того самого дня Прем’єр-міністр Володимир Гройсман і члени Кабінету Міністрів також ушанували пам’ять загиблих ліквідаторів і жертв аварії на Чорнобильській АЕС, поклали квіти до меморіального кургану «Героям Чорнобиля» та і пам’ятного знака «Воїнам Чорнобиля» в Києві.
У пам’ятних заходах до 31-х роковин Чорнобильської катастрофи також узяли участь представники місцевої влади, духовенства, громадськості й учасники ліквідації аварії на ЧАЕС. Учасники церемонії вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+