ДОСВІД

Як зменшити вартість електроенергії та газу, знають на Миколаївщині

Жодна з сільськогосподарських культур не в змозі дати такий прибуток, який дають тепличні з одного гектара площі. В цьому впевнений голова правління ВАТ «Зелений Гай», що у Вознесенському районі Миколаївської області, Олександр Лівик. На перший погляд, сумнівне твердження. Так, ціна на тепличні помідори та огірки, особливо взимку та навесні, висока. Але спробуй виростити, доглянути, зберегти овочі… Проте є в Лівика власні секрети, якими він поділився з читачами «Урядового кур’єра». Головний з них — застосування високоінтенсивних сучасних технологій. Завдяки ним собівартість готової продукції цілком реально знизити більше, ніж наполовину

Система в дії

Складати серйозну конкуренцію продукції країн Європи нашим виробникам непросто. Особливо це стало зрозуміло у 2008 р., у період світової кризи.

Тоді на підприємстві після опрацювання можливих шляхів протидії їй дійшли висновку, що слід використовувати власні переваги: сучасні технології з вирощування продукції, дешевшу,  порівняно із Заходом робочу силу, енергозбереження. Коли звели всі елементи разом, виникло кілька проектів.

— Перший проект стосувався забезпечення себе дешевою електроенергією і газом, — розповідає Олександр Петрович. — Виходили з того, що на окремих напрямках енергоскладова в собівартості продукції доходить до 50-70%. А при постійному зростанні тарифів дуже складно конкурувати. Тож почали з будівництва біогазової установки, яка працює на силосі. На той момент вона була першою в Україні та країнах СНД, хоча на Заході таких уже чимало.

 У нас установка невелика, дає 2,5 тисячі кубів газу на добу. Але ми дійшли висновку, що цього обсягу достатньо. Собівартість отриманого  газу — до 500 грн за 1000 кубів, тоді як за природний підприємства сплачують у вісім разів більше. Частину газу спалюємо в спеціальних газових генераторах, у дизельних машинах, що виробляють електрику. Отримуємо електроенергію, вартість одного кіловату якої приблизно 22 коп.

Енергосистема «Зеленого Гаю» включає не тільки біогазову установку. На окремому майданчику встановлено вітряки та  сонячні панелі, прокладено мережі комунікації …Коли отримали дешевий газ та електроенергію, вирішили займатися овочами – торік побудували півтора гектара теплиць під томати, в наступному буде ще 3,5 га. У пошуках додаткового тепла вирішили використовувати як джерело енергії сировину, яку раніше просто спалювали.

— Оскільки маємо тисячу гектарів садів та виноградників, за технологією їх постійно підрізаємо, — ділиться черговим секретом Олександр Лівик. — Раніше обрізки збирали між рядів, вивозили і спалювали. Як і викорчувані дерева. Вирішили подрібнювати й направляти все це на виробництво паливних брикетів. Вони йдуть у котел, яким опалюємо теплиці. І не тільки теплиці. Використовуємо дешеві електрику, газ та тепло і в інших виробничих потребах. На тому ж власному винзаводі.

По-господарськи використовують і відходи біогазової установки. Торфомасу після сепарації переробляють на аміачну воду, що замінює аміачну селітру. А тверда фракція після сепарування йде на брикетування і знову — на опалення тепличного комплексу. Такий ось кругообіг енергії в природі. За рецептами «Зеленого Гаю». 

На майданчику господарства розмістилися вітряки, сонячні панелі, біогазова установка та теплиці. Фото автора

З агрономом працюватиме…форель

У «Зеленому Гаї» вирішили використовувати для своїх потреб і звичайну рибу. Форель та коропи, яких планують розводити, будуть допомагати насичувати воду необхідними мікроелементами, яку використовуватимуть для поливу.

— Уже спланована будівельна частина рибної ферми, — повідомив О. Лівик. — Це буде  ферма в установці замкнутого водопостачання, яка спеціалізується на вирощуванні форелі та коропа. Тож можемо запропонувати споживачу нижчу ціну на популярний і корисний продукт. Є й ще одна тонкість. Риба насичує воду продуктами життєдіяльності, серед яких елементи, необхідні для поливу рослин, — макро- та мікродобрива, азот і кисень. Овочі вирощуємо на гідропоніці, тож рослинам забезпечуємо живильне середовище. Створюємо їм оптимальні умови, тобто вміст вуглекислого газу, освітленість, вологість, наявність накопиченої сонячної енергії. Плюс беремо чисту, практично дистильовану воду і в ній закладаємо оптимальний комплекс макро- і мікродобрив, азоту. Годування ведемо по фазах розвитку, за зовнішніми та внутрішніми даними. Добиваємося високої врожайності та якості продукції. Але балансувати необхідний склад води штучними препаратами  — дороге задоволення. Риба ж насичує воду всіма потрібними елементами безкоштовно. Просто робиш аналіз води, визначаєш, чого там не вистачає і додаєш. Таким чином, економиш на добривах.

Заощадження на добривах, як і  на енергії, в результаті дає серйозне зменшення собівартості накривної продукції. В господарстві підрахували, що у тепличних культурах в собівартості приблизно 65% займає опалення та освітлення, 12-15% - підживлення та удобрення. Тож томати «Зеленого Гаю» коштуватимуть значно дешевше аналогічних закордонних «братів».

Стара формула на новий лад

Поділився керівник і ще однією досить сміливою ідеєю. Невдовзі планують вийти на виробництво власного синтетичного дизельного пального (авт. — не плутати з біодизелем з ріпаку чи іншої рослинної сировини). Йдеться про повний аналог нафтового пального. В основу майбутнього виробництва покладено всесвітньо відому реакцію, яка ввійшла в підручники хімії як синтез Фішера — Тропша. Олександр Петрович нагадав історію появи палива, отриманого завдяки цій формулі. Суть у тому, що в присутності каталізатора монооксид вуглецю (CO) і водень H2 перетворюються на різні рідкі вуглеводні. Принципове значення цього процесу — виробництво синтетичних вуглеводнів для використання як синтетичного мастила або синтетичного палива.

Дослідники Франц Фішер і Ганс Тропш працювали в Інституті кайзера Вільгельма в 1920-ті роки. Процес був винайдений у бідній нафтою, але багатою на вугілля Німеччині для виробництва рідкого палива. Він використовувався Японією та Німечиною під час Другої світової війни для виробництва альтернативного палива. Завдяки винаходу виробництво синтетичного палива в Німеччині досягло в 1944 році 6,5 млн тонн. Після війни синтезу Фішера — Тропша приділяли велику увагу в усьому світі. У 1950 р. був пущений завод у Браунсвілл (Техас), у 1955 р. південноафриканська компанія Sasol побудувала власне виробництво, що існує й розвивається досі. У Новочеркаську (Росія) з 1952 р. працювала установка потужністю близько 50 тисяч тонн на рік, що використовувала вивезене з Німеччини обладнання. Але відкриття великих родовищ нафти в Аравії, Північному морі, Нігерії, Алясці різко знизило інтерес до синтезу Фішера — Тропша. Майже всі існуючі заводи були закриті, єдине велике виробництво збереглося в ПАР. Зараз активність до застосування реакції відновлюється.

Чим зацікавила дещо призабута формула нашого співрозмовника? Відповідь проста — коли ти забезпечений дешевим газом та дешевою електроенергією, сам Бог велів синтезувати штучне пальне. Сьогодні підприємство співпрацює з двома науковими установами. Планують отримати один кілограм дизеля вартістю в п’ять гривень, літр коштуватиме ще дешевше.

Вмикаючи невидимий калькулятор, Олександр Петрович рахує. Сьогодні господарство споживає  400-500 тонн на рік. При ціні в 9-10 грн це становить 4-5 млн грн. При ціні в три грн вартість зменшується втричі. Олександр Лівик впевнений: якщо вдасться замкнути цикл — дешеве паливо, дешева електроенергія, дешевий газ — то конкурентна перевага серед українських та зарубіжних виробників буде очевидною. І ще в одному переконаний керівник господарства — дуже скоро подібні технології будуть освоювати серйозні українські підприємства. В результаті  виграє і споживач, і бюджет країни.

ДО РЕЧІ

Світла і тепла стане більше

За оперативними даними, які надали «УК» в Міненерговугілля,  за 9 місяців цього року обсяг виробництва електричної енергії електростанціями, які входять до ОЕС України, досяг 140 925,2 млн  кВт г, що на 4 992,1 млн кВт г, або на 3,7% більше порівняно з 2010 роком.

Електростанціями, що належать до сфери управління Міненерговугілля України, вироблено 135 172,3 млн  кВт г електроенергії, що на 4 732,5 млн  кВт г, або на 3,6% більше, ніж показники минулого року.

При цьому ТЕС та ТЕЦ вироблено електроенергії на 5 570,8 млн кВт г, або на 10,0% більше, ніж за 9 місяців минулого року. 

Атомними електростанціями вироблено електроенергії на 995,7 млн  кВт г, або на 1,5% більше порівняно з попереднім показником. Коефіцієнт використання встановленої потужності — 72,2%, що на 1,1% більше рівня минулого року.