Однак це не завадило кореспондентові «Урядового кур’єра» побувати на допрем’єрному показі картини в кінотеатрі «Київська Русь» і поспілкуватися з режисером фільму й акторами.

Ідею створення стрічки режисер Михайло Іллєнко виношував понад 53 роки. Вона з’явилася після розмови з братом режисером Юрієм Іллєнком. «Колись він, показавши на стару хату промовив: у ній збереглася велика таємниця української незнищенної толоки. Хоч би що траплялося, завжди поряд були глина, вода, очерет і… толока, яка збиралася, щоб побудувати біля зруйнованої хати нову. Толока дає шанс і під час спорудження будинку, і під час будівництва України. Важливо буди одним цілим, єдиним організмом», — розповів режисер.

Михайло Іллєнко довго шукав відображення толоки в літературі, живописі, але й так не знайшов. Сам сюжет фільму, розказав режисер, склався тоді, коли він прочитав рядки балади Шевченка «У тієї Катерини…» Доповнили сюжет спогадами з дитинства актора Івана Миколайчука, а об’єднавчим елементом стрічки стала авторська версія української народної пісні «Чорні очка, як терен», яку режисер назвав «українською народною Камасутрою».

Богдан Бенюк, який грає у цій стрічці харизматичного Ломаку, пожартував: «Я трохи на Михайла Герасимовича ображений, бо він дає мені ролі, м’яко кажучи, блаженних людей. В одному фільмі я грав чоловіка, якому в голову вдарила блискавка. У нього з’явився на голові знак й він став мольфаром, який допомагав людям. У цьому фільмі я грав роль чоловіка, що ловив блискавку, та й ще й польову».

Ця блискавка відіграє чималу роль у стрічці, пояснює Михайло Іллєнко. Вона намагається підпалити хату то з одного боку, то з другого, а Катерина намагається позбутися її. Це дуже схоже на замкнене коло. Щойно нам вдасться позбутися цієї блискавки, яка руйнує все навкруги, тоді це коло можна розірвати. Це один із символів, яких у «Толоці» чимало.

Фільм «Толока» — це історія однієї хати. Фото з сайту ukrinform.ua

На повернення додому коханого Катерині довелося чекати аж 400 років, не старіючи і не втрачаючи надії

Фільм «Толока» — це 400-річна історія однієї хати, де жила шевченкова Катерина й чекала на свого брата, якого мав визволити один із трьох козаків. За угодою, той, хто приведе брата, стане чоловіком красуні. Тільки одному козакові вдалося виконати умову й повернути брата додому, але виявилося, що це був не брат, а коханий Катерини.

На повернення додому коханого Катерині довелося чекати аж 400 років, не старіючи і не втрачаючи надії. За цей час перед її очима проходить чимало подій: навала татар, Руїна, Полтавська битва, царат, прихід більшовиків, Голодомор 1932—1933 років, Друга світова війна, радянські часи, війна в Афганістані, Чорнобиль і сьогодення. Кожна з цих драм руйнувала Катеринину хату, але її вперто всією толокою відбудовували. Катерині довелося пережити смерть дітей, трагедії сімей, але вона дочекалася повернення коханого, хоч уже німого.

Фільм «Толока» сповнений символізму, режисерові вдалося завдяки пісні «Чорні очка, як терен» переходити від однієї події до другої, не перевантажуючи стрічки. Чудові костюми, музика, декорації й неймовірна гра акторів, особливо Іванни Іллєнко в ролі Катерини й Богдана Бенюка, актора другого плану, створили неповторну атмосферу фільму.

Після перегляду фільму розумієш, наскільки сильні і об’єднані українці. Але тут виникає запитання: чому вони дозволяють доводити ситуацію до трагедії? 400-річна історія Катерининої хати схематично зображує історію України, й складається враження, що нічого доброго в ній не було. Єдине світле — це толока. Але ж це зовсім не так!

Іванна КУРОВЕЦЬ
для «Урядового кур’єра»