Сумнівів не було: ворог на порозі, йдемо у військкомат. Подружжя переступило поріг установи, де приймали добровольців.
«Ви проводжаєте?» — запитав офіцер тендітну жінку. «Ні, я хочу на фронт захищати Батьківщину разом із чоловіком».
На передовій освітнього фронту
З’ясувавши, що Тетяна — кандидат педагогічних наук, авторка багатьох шкільних підручників і посібників, провідний науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України, перепустки на фронт воєнком їй не дав. «Державу захищають не лише в окопах, — сказав він. — Для вас передова у школі, бо за вашими підручниками формується майбутнє народу».
Державні проблеми, розв’язання яких передбачає захист і подальший розквіт країни, визначили подружжю місця на різних фронтах. Вадим потрапив у самісіньке пекло на Донбасі. Згодом Тетяна отримала страшну звістку: захищаючи Батьківщину, чоловік загинув у бою.
Коли гине рідна людина, ворожа куля паралізує і ближніх. Горе. Відчуття безвиході. Де взяти сил та мужності, щоб не впасти у відчай? Калейдоскопом набігають спогади. Подружжя удвох, разом. А тут залишилася сама-самісінька. О, доленько, за що?!
Але ж не сама! Є мати. Є донечка. Є Батьківщина, яку збиралася захищати разом з Вадимом. Солдат загинув за їхнє щастя, то жити і творити треба за двох.
Продовженням справи солдата стала робота — її чоловік теж захищав від ворога. Бо ж цілить окупант не лише у військових. На тимчасово окупованій території він ставить свій брудний чобіт, завозить підручники держави-агресора. Війна йде не тільки за територію, а й за інтелект майбутніх поколінь. Тож за ким перемога, вирішує й науковець Тетяна Коршевнюк. Її робота — передова лінія оборони на освітньому фронті.
Ще до війни вона перемогла в конкурсі Міністерства освіти і науки України на створення модельної навчальної програми «Пізнаємо природу» для 5—6 класів Нової української школи. На досягнутому не зупинилася.
«Одразу виникло бажання написати до нової програми підручник для 5 класу, — розповідає. — Такий, щоб був помічником і для учнів, і для вчителя. Щоб стимулював не лише засвоєння певних знань, а й пробуджував у дітей бажання використовувати їх у практичній діяльності. У цьому ми з мамою однодумці. Ось і взялися за роботу разом».
Її мама академік НАПН України Ольга Ярошенко — знаний в Україні й за кордоном фахівець з підручникотворення. Наклад її підручників із природознавства і хімії сягає понад 3 мільйонів примірників.
Новий підручник «Пізнаємо природу», на який надійшло понад 130 тисяч замовлень, вийшов друком уже після загибелі Вадима мізерним накладом за кошти видавництва «Оріон». О небо, якби ти тільки знало, чого коштувало авторкам його завершення! На пам’ять про чоловіка й зятя дві незламні українки все перебороли. Лише вони знають ціну зробленого.
І у звичайних умовах створювати підручник дуже складно. Часу на роботу ніхто не передбачає, його пишуть у вихідні, під час відпусток, за рахунок недоспаних ночей. Сил додає почуття обов’язку і впевненість, що саме цей підручник потрібний учням.
Двом жінкам-науковцям є чим заповнити книгу мудрості для шкільництва. Ольга Ярошенко тривалий час працювала шкільною вчителькою, тож добре знає, якого підручника чекає школа від науковців. Тетяна теж має досвід роботи в ліцеї. Сплав практики і науковий багаж дослідниць несе підручник Тетяни Коршевнюк, Ольги Ярошенко «Пізнаємо природу. 5 клас» (видавництво «Оріон», 2022 рік).
Фундамент Нової української школи
Держава взяла курс на формування Нової української школи. Авторки підручника стояли біля джерел цієї справи. Без перебільшення, вони разом з іншими членами спільноти НАПН України закладають фундамент сучасної природничої освіти.
«Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу» авторства Тетяни Коршевнюк, — каже декан природничо-географічного факультету Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка Людмила Міронець, — програма нового покоління, в якій вдало реалізовано науковість, доступність, дитиноцентризм і компетентнісний підхід».
Підручник «Пізнаємо природу. 5 клас» Тетяни Коршевнюк та Ольги Ярошенко, на думку вчительки Чорнухинського ліцею імені Г.С. Сковороди Полтавської області Оксани Сенецької, зацікавить учнів та вчителів. Передовсім змістом, рубрикацією, сучасним оформленням. Це книжка і для навчання, і для самонавчання та пізнання природи через дослідження.
Зауважмо: авторки не обмежилися підручником. Нещодавно в тому самому видавництві вийшли друком два навчальні посібники: «Робочий зошит» і зошит для самооцінювання і перевірних робіт «Мої досягнення», що сукупно з підручником утворюють навчально-методичний комплект із предмета «Пізнаємо природу» для 5 класу Нової української школи.
Як і бійці на фронті, дві жінки-науковці не лише тримають оборону, а й ідуть у наступ, щоб народ, за який загинув Вадим, мав доступ до світла знань. Він захищав українську школу від чужинських підручників. Його найрідніші творять для неї інноваційні підручники.
Щойно підручник «Пізнаємо природу» вийшов із друку, я показав його сусідському школяреві. Узяв неохоче, мовляв, знайшли чим дивувати. Перегорнувши кілька сторінок, зачитався. «Цікаво, — тихо мовив, — хочеться читати».
Оце, напевно, найвища оцінка підручника. Бо набуття знань розпочинається із зацікавленості.
Авторки прагнули, щоб цей підручник мали всі 130 тисяч його замовників. Війна внесла корективи. Державних коштів на друк такого накладу не було. Але якщо на фронті для захисту Вітчизни потрібна зброя, то для наступу на освітньому фронті Новій українській школі потрібні нові підручники. У цій ситуації зброя та шкільні підручники мають бути за значущістю в одній ціні. Прикро, але видавництва не в змозі видрукувати власним коштом усі замовлені школами підручники, а всі учні — купувати їх за власні кошти. І це проблема, її слід розв’язувати без зволікань.
Бійці захищають рідну землю, щоб зростало на ній освічене покоління українців, яке прикрасить її творінням свого розуму. Над цим працює вдова солдата Вадима Коршевнюка Тетяна. Підтримати її працю — обов’язок суспільства. Це потрібно не лише авторці, а й усім юним українцям, за якими майбутнє держави. Тому для успіху на освітянському фронті держава має зробити підручникотворення пріоритетною справою сьогодення.
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+