Щоб покращити рівень викладання іноземної у школах, майбутніх учителів потрібно готувати відповідно до міжнародних стандартів, а тих, що вже працюють, — перенавчати, наголосив заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей під час гарячої телефонної лінії Кабінету Міністрів.
Зважаючи на стан знання мов педагогів і результати ЗНО випускників шкіл, у профільному відомстві констатують, що вчителі іноземної мови мають нагальну потребу у підвищенні свого фахового рівня. Щоб звернути увагу суспільства на розв’язання цієї проблеми, 2016-й в Україні планують оголосити роком вивчення іноземної мови. «Прем’єр-міністр дав доручення розробити відповідну програму, тож уже наступного року втілюватимемо її в життя, — повідомив Павло Хобзей. — У цьому нам сприятимуть міжнародні організації, які нададуть відповідний ресурс. Приміром, British Council допоможе з вивченням англійської мови, Інститут Гете — з німецької, Французький альянс — французької, Інститут Сервантеса сприятиме у вивченні іспанської».
Міністерство вже обрало вісім пілотних областей, де найбільше викладачів відвідають спеціальні курси й отримають міжнародний сертифікат для викладачів CELTA (Certificate in English Language Teaching to Adults), який підтверджує знання і відповідну кваліфікацію.
«Модель перенавчання вчителів, підвищення їхнього рівня, забезпечення методичними матеріалами застосовуватимемо для початкової і базової школи, — говорить Павло Хобзей. — А старшу профільну школу створюватимемо вже на конкурсній основі: і для директора, і для вчителів. До речі, для нас дуже важливо модель з вчителями англійської згодом поширити й на інші предмети».
В ідеалі було б доречно перевірити знання вчителів іноземної по всій Україні, які мають знати мову принаймні на рівні В2. «На жаль, значна частина педагогів такий іспит не складе, — переконаний заступник міністра. — А чи може людина, яка сама не знає мови, належно навчити учня? Тому й потрібно промоніторити ситуацію та допомогти вчителям, які прагнуть підвищити свій рівень. А головне — вже тепер готувати студентів університетів відповідно до міжнародних стандартів».
Основна проблема у молодих фахівців — брак мотивації. «Педагогів, які знають, скажімо, англійську чи німецьку на високому рівні, школа, на жаль, не надихає через низьку зарплату, — констатує Павло Кузьмович. — Можливо, варто застосовувати методи, за якими набирали у поліцію, щоб вмотивовувати людей з хорошими знаннями йти працювати у навчальний заклад».
Також під час прямої лінії заступник міністра розповів, якою стане школа майбутнього. У проекті нового закону «Про освіту» зазначено, що з 2018 року діти навчатимуться впродовж 12 років: 4 — у початкових класах, 5 — у базовій школі і 3 — у старшій профільній. Важливо, що старшу школу відокремлять від основної. «По закінченні основної школи (і це вже погоджено з Міністерством фінансів) всі випускники 9-х класів складатимуть ЗНО, — запевняє Павло Хобзей. — Можливо, один тест буде математично-природничим, а другий суспільно-філологічним, з іноземної мови. Далі частина учнів продовжить навчання в новостворених академічних ліцеях. Старша профільна школа запрацює паралельно з 2019 року. Адже треба розробити шкільні програми, за якими друкуватимуть нові підручники».
Також Міносвіти планує розв’язати ще одну проблему середньої школи — багатопредметність. Так, старшокласники в семестрі матимуть не більше 6—8 предметів замість 14. Це, на думку освітян, підвищить не лише якість освіти, а й рівень знань випускників.
Ми в Google+