ПРОГРЕС

На ринку енергетики наша країна випереджає європейські держави

Віктор ПЕТРОВСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»

Після футбольного Єврочемпіонату єврочиновники суттєво змінили риторику стосовно України. Принаймні говорячи про економічний розвиток нашої держави та реформи в енергетичному секторі.

«Україна позаду встановлених термінів», — за інерцією констатував спочатку представник генерального департаменту з питань енергетики Єврокомісії Джефрі Пайпер, але тут же  був змушений зазначити: Київ «рухається в правильному напрямку не тільки в секторі електроенергії, а й газу». Казав  це пан Пайпер нещодавно в Брюсселі, у Європарламенті, під час засідання «круглого столу» «Лібералізація ринку електричної енергії: перспективи України та досвід ЄС». Який, у свою чергу, пройшов після реєстрації у Верховній Раді нового законопроекту «Про засади функціонування ринку електричної енергії України».

Законопроект

Розроблено його з урахуванням Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки і, що суттєво, — Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.

Основна мета документа — лібералізація ринку електроенергії в Україні та  створення ефективного конкурентного середовища на цьому ринку.  Його відповідність вимогам законодавства ЄС насамперед  передбачає урахування загальних правил функціонування внутрішнього ринку електроенергії та умови доступу до мережі транскордонної передачі електроенергії.

Запропоноване законопроектом реформування оптового ринку електроенергії передбачає створення нормативної бази діяльності на ринку, щоб  стимулювати залучення інвестицій в системи виробництва, передачі та постачання електроенергії; забезпечення рівного доступу до ринку його суб’єктів та всіх категорій споживачів; забезпечення стабільних та безперебійних поставок електроенергії шляхом запровадження конкурентної системи двосторонніх договорів, балансуючого ринку, ринку «на добу вперед».

Документ забезпечує  досягнення дієвого та  конкурентного внутрішнього ринку шляхом урегулювання питань вільного вибору енергопостачальника споживачем; рівності прав на продаж та купівлю електричної енергії; рівної можливості доступу до мереж; гарантування своєчасності розрахунків за електроенергію з гарантованими енергопостачальниками.

Україна може виконувати свої міжнародні зобов'язання у секторі електроніки. Фото з сайту ker-eng.com 

Брюссельська  реакція

Оскільки все, що робить Україна в сфері регулювання ринку енергетики, в Брюсселі аналізується під мікроскопом, цей законопроект також став предметом ретельного аналізу. І, ніде правди діти, мікрозакид щодо термінів Джефрі Пайпера був чи не єдиним натяком на критику у бік Києва.

Адже сам пан Пайпер згодом сказав, що в своїй цьогорічній доповіді Секретаріату Енергетичної Співдружності розповість про виконання Україною своїх зобов’язань і підкреслив:

— Ми переконані, що проведення реформ у рамках зобов’язань перед Енергетичною Співдружністю становить найвищий інтерес для України. Це зміцнить її енергетичну безпеку і поліпшить умови надходження інвестицій.

Голова делегації Європейського парламенту з питань співпраці з Україною Павло Коваль заявив: «Втілюючи цей закон («Про засади функціонування ринку електричної енергії»), Україна зможе гарантувати виконання своїх міжнародних зобов’язань у секторі електрики, тому лібералізація ринку електрики — дуже важлива тема не лише для України, а й для ЄС».

У свою чергу, депутат Європарламенту від Румунії Адіна Валеан наголосила, що лібералізація ринку електроенергетики в Україні є вагомим чинником на шляху до європейської інтеграції держави, наближення її до стандартів ЄС. «На цьому етапі створення необхідних законодавчих меж задля лібералізації енергетичних ринків є важливим, позитивним напрямком співпраці України з Євросоюзом», — зауважила вона. До речі, євродепутат нагадала, що нині навіть серед деяких країн — членів Євросоюзу має місце супротив щодо запровадження єдиних законодавчих вимог з лібералізації енергетичних ринків і на сьогодні відповідні провадження щодо недотримання законодавства ЄС у сфері енергетики Єврокомісія порушила проти 18 країн-членів.

І  золоті для нас слова мовила голова департаменту асоціації «Євроелектрік» (котра представляє понад 90% енергетичної галузі Європи) Сюзанна Ніс: «Після деяких негативних публікацій у ЗМІ і на тлі чуток, що Україна віддаляється від Енергетичного Співтовариства, це має вигляд хорошого руху у правильному напрямі».

Реформа назріла

У держави немає грошей на модернізацію енергетичних блоків усіх видів генерації — від атомної до теплової. Як відомо, зношеність основних фондів генеруючих компаній сягає 50 — 80 %. Реформа у галузі давно назріла й мільярдні кошти можна залучити лише шляхом створення цивілізованих, європейських умов для інвесторів.  До речі, Перехідними положеннями згадуваного законопроекту передбачені умови, необхідні для сталого функціонування енергетичної системи України на період реформування та остаточної лібералізації ринку електроенергії.

Потреби вітчизняної енергетики в інвестиціях наразі значні. Відповідно до нової Енергетичної стратегії України до 2030 року, рівень необхідних інвестицій становитиме 10 млрд доларів на модернізацію генеруючих потужностей, 36 млрд — на будівництво нових генеруючих потужностей, 16 млрд — на будівництво генеруючих потужностей, які будуть запущені після 2030 року. І ще 18 млрд доларів на модернізацію розподільних мереж.

Але хто захоче вкладати кошти, коли правила гри застарілі, нечіткі і не зрозумілі європейським інвесторам, на яких чекає Україна? Звісно, без лібералізації ринку ці потужні і вкрай необхідні інвестиції не можуть бути реалізованими.

За словами директора державної компанії «Енергоринок» Сергія Бедіна, його підприємство буде реорганізовано в два. «Одне зароблятиме на існуючому ринку до повного переходу на новий лібералізований закон, друге виконуватиме функції оператора ринку «на добу вперед» з укладання контрактів, адміністратора розрахунків на всіх ринках (окрім ринку двосторонніх договорів) і оператора комерційного обліку», — розповів він.

Без перебільшення, перед Україною з’являються нові перспективи. Скажімо, вже згаданий депутат Європарламенту Павло Коваль зазначив:

— З огляду на те,  що ЄС незабаром доведеться скоротити викиди парникових газів і підвищувати ефективність використання енергії, Україна може стати одним з найбільших ресурсів електроенергії для ЄС.

А представник Секретаріату Енергетичного Співтовариства Дірк Бушле підкреслив: «Я прочитав проект закону й побачив, що саме  на оптовий ринок чекають найбільш радикальні реформи. Можу сказати, що в цьому разі це не лише відповідає амбіціям Енергетичного Співтовариства, але також, імовірно, випереджає ринкові моделі багатьох інших країн».

Як казали давні латиняни, quod erat demonstrandum: «Що й вимагалось довести».