На засіданні в онлайн­режимі співголовували Прем’єр­міністр Великої Британії Кір Стармер і Президент Франції Емманюель Макрон.

Президент України Володимир Зеленський подякував за те, що наша країна має таких великих друзів, які стоять за Україну й проти російської агресії. Президент наголосив, що росія атакує українську енергетику та цивільних, тому Україна переживає жахливу зиму.

«Лише допомога наших друзів і стійкість українців дали нам змогу вистояти. Саме тому ми просимо допомогти нам відновити енергосистему. Сподіваюся, ми завершимо цю війну, але в будь­якому разі маємо думати про наступну зиму, і нам потрібні швидкі кроки. В нас є плани», — акцентував Володимир Зеленський.

Ще один пункт — посилення протиповітряної оборони, насамперед ракетами для ППО. Глава держави подякував Генеральному секретареві НАТО Марку Рютте та всім, хто підтримує програму PURL. За словами Президента, два дні тому Україна отримала половину нового пакета ППО в межах PURL і розраховує на продовження цієї програми.

Крім того, важливо продовжувати санкційну роботу. Україна розраховує на наступний пакет санкцій Євросоюзу, і важливо, щоб він блокував російський тіньовий флот. Кір Стармер додав, що важливо посилювати тиск на російську економіку, насамперед зменшувати доходи росії від продажу нафти. Саме тому Велика Британія оголосила про найбільший пакет санкцій проти понад 300 російських енергетичних компаній і 48 суден тіньового флоту.

Емманюель Макрон акцентував, що потрібно рухатися далі в переговорному процесі, розуміючи, що кремль поки що не демонструє бажання миру. За його словами, партнери готові надавати підтримку українській енергетиці і обговорюватимуть це питання зокрема на рівні Групи семи.

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зауважив: важливо, щоб у квітні Україна отримала перші кошти з кредитної допомоги Євросоюзу на 90 млрд євро. Він додав: гарантії безпеки мають бути такими, щоб агресія проти України більше ніколи не повторилася.

Володимир Зеленський акцентував: Україна робить усе можливе, щоб максимально залучити європейців до переговорного процесу для досягнення достойного миру.

«У нас буде тристоронній формат, думаю, протягом цього тижня або десяти днів. Нам потрібен мир, але ми маємо бути готові до будь­яких інших викликів з російського боку», — сказав Президент.

Особисто участь у зустрічі в Києві взяли: Президент Фінляндії Александр Стубб, Президент Європейської ради Антоніу Кошта, Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, Прем’єр­міністр Данії Метте Фредеріксен, Прем’єр­міністр Естонії Крістен Міхал, Прем’єр­міністр Ісландії Кріструн Фростадоуттір, Прем’єр­міністр Латвії Евіка Сіліня, Прем’єр­міністр Норвегії Йонас Гар Стере, Прем’єр­міністр Хорватії Андрей Пленкович, Прем’єр­міністр Швеції Ульф Крістерссон, віцепрем’єр­міністр — міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, міністр закордонних справ Великої Британії Іветт Купер, міністр закордонних справ, ЄС та співробітництва Іспанії Хосе Мануель Альбарес Буено та міністр національної оборони Литви Робертас Каунас.

До засідання долучилися онлайн: президенти Кіпру та Румунії, федеральний канцлер Австрії, прем’єр­міністри Бельгії, Болгарії (т. в. о.), Греції, Ірландії, Іспанії, Італії, Канади, Люксембургу, Нідерландів, Нової Зеландії, Польщі, Португалії, Словенії, Чехії, Чорногорії, Генеральний секретар НАТО, віцепрезидент Європейської комісії, віцепрезидент Туреччини, заступник Прем’єр­міністра Австралії, міністр оборони Албанії та головний радник Кабінету міністрів Японії.

Юлія Свириденко подякувала Урсулі фон дер Ляєн за важливе рішення Європейського Союзу. Фото з Урядового порталу

Санкційний тиск на агресора і посилення ППО

У четверті роковини з початку повномасштабного російського вторгнення в Києві відбувся саміт Україна — країни Північної Європи та Балтії. У ньому взяли участь: Президент України Володимир Зеленський, Президент Фінляндії Александр Стубб, Прем’єр­міністр Данії Метте Фредеріксен, Прем’єр­міністр Естонії Крістен Міхал, Прем’єр­міністр Ісландії Кріструн Фростадоуттір, Прем’єр­міністр Латвії Евіка Сіліня, Прем’єр­міністр Норвегії Йонас Гар Стере, Прем’єр­міністр Швеції Ульф Крістерссон і міністр оборони Литви Робертас Каунас.

Лідери висловили свою підтримку Україні та солідарність з українським народом, який бореться проти російської агресії. На саміті основну увагу приділили зусиллям, спрямованим на досягнення достойного миру. Учасники наголосили, що будь­яка майбутня мирна угода має бути заснована на міжнародному праві та не може винагороджувати російську агресію. Партнери мають спільну позицію: Україна продовжує демонструвати готовність до мирних переговорів, тоді як росія лише затягує час.

Лідери також зазначили, що Україна має отримати надійні та юридично зобов’язувальні гарантії безпеки, щоб запобігти подальшій агресії та забезпечити тривалу стабільність у всій Європі. Партнери наголосили, що безпека України нерозривно пов’язана з євроатлантичною безпекою.

Країни Північної Європи та Балтії продовжать надавати підтримку Україні. Цього року сума оборонної допомоги становитиме щонайменше 12,5 млрд євро разом з внесками в програму PURL. Також партнери продовжать надавати енергетичну підтримку: цього року загальна сума допомоги сягне щонайменше 918 млн євро.

Під час зустрічі з Антоніу Коштою та Урсулою фон дер Ляєн Президент Володимир Зеленський подякував очільникам інституцій Європейського Союзу за візит до Києва в день четвертих роковин початку повномасштабної війни росії проти України.

«Європа була з нами протягом цих важких, дійсно важких років, і наші люди довіряють Європі. Вони знають, що ми не самі. Багато в чому все це завдяки вашим особистим зусиллям, вашій роботі та дружбі, нашій дружбі», — зазначив Володимир Зеленський.

Ішлося про конкретні кроки, які можуть наблизити мир. Зокрема про зміни до законодавства Євросоюзу, що дадуть змогу зупиняти    російські танкери та вилучати нафту, яку вони перевозять. Потрібен подальший тиск на рф, насамперед щодо російського тіньового флоту в європейських водах, а також російських нафти й газу на європейських ринках.

«Це та форма дипломатії, яку розуміє росія, і я дякую всім лідерам, які це підтримують. Подібне потрібно зробити в інтересах усієї Європи», — наголосив Президент України.

Серед інших важливих тем — кредит Європейського Союзу на 90 млрд євро на 2026—2027 роки, що має запрацювати якнайшвидше й максимально ефективно. За словами Урсули фон дер Ляєн, це рішення вже ухвалено і його неможливо порушити.

«Ми забезпечимо цей кредит у той чи інший спосіб. У нас є різні способи для цього, і ми скористаємося ними», — запевнила Президент Єврокомісії.

Окрему увагу лідери приділили енергетичній підтримці й посиленню протиповітряної оборони. Глава держави відзначив готовність Єврокомісії долучитися до реалізації оновленої енергетичної стратегії України.

«І поки ми допомагаємо вам пройти цю зиму, разом з вами починаємо готуватися до наступної. Працюватимемо над новим зимовим енергетичним планом на 2026—2027 роки: Repair, Rebuild, Restart. Він передбачатиме пакет обсягом 920 мільйонів євро для стабілізації енергетичної системи України», — повідомила Урсула фон дер Ляєн.

Володимир Зеленський, Антоніу Кошта та Урсула фон дер Ляєн також говорили про деталі основної геополітичної гарантії безпеки для України й усієї Європи — чіткої дати вступу України в Європейський Союз.

«2027 рік дуже важливий для нас і, сподіваюсь, реалістичний, щоб путін не міг десятиліттями блокувати наше членство», — акцентував Володимир Зеленський.

Президент Євроради зауважив, що Україна вже досягла значного прогресу у впровадженні європейських реформ.

«Майбутнє України — в Європейському Союзі. Успішна демократична Україна в Європейському Союзі — це також гарантія безпеки для всієї Європи, і це один з основних елементів мирного процесу», — заявив Антоніу Кошта.

Надання фінансової допомоги

Прем’єр­міністр Юлія Свириденко зустрілася з Урсулою фон дер Ляєн та Антоніу Коштою. Очільниця уряду подякувала за важливе рішення Європейського Союзу про надання Україні фінансової допомоги я90 млрд на 2026—2027 роки в межах EU Support Loan for Ukraine. 

«24 лютого Рада Європейського Союзу підтримала регуляторні зміни, необхідні для надання цієї позики. Вона дасть змогу забезпечити макрофінансову стабільність, підтримати обороноздатність і гарантувати безперебійну роботу ключових функцій держави в умовах війни», — зазначила Юлія Свириденко.

Прем’єр­міністр України окремо подякувала лідерам ЄС за системну підтримку українського енергетичного сектору. 

«Сьогодні було оголошено про надання нового пакета енергетичної допомоги обсягом я100 млн. Разом з ЄС ми будемо працювати над новим зимовим енергетичним планом на 2026—2027 роки. Це вагомий внесок у зміцнення нашої енергетичної стійкості, відновлення інфраструктури та підготовки до наступного опалювального сезону в умовах постійних атак, — наголосила очільниця уряду. — Європейський Союз продовжує бути нашим надійним партнером у протистоянні російській агресії. З початку повномасштабного вторгнення Україна одержала понад я200 млрд військової, фінансової та гуманітарної підтримки. Ми вдячні за спільну позицію партнерів і розуміння, що успішний розвиток України є запорукою безпеки Європи».

Юлія Свириденко наголосила, що Україна працює над здійсненням реформ, необхідних для виконання критеріїв на шляху вступу до Європейського Союзу. «Українське суспільство визначило невідворотність нашого євроінтеграційного шляху, і ми обов’язково досягнемо цієї мети», — наголосила Прем’єр­міністр.

Щоб світло перемогло темряву

Перший віцепрем’єр­міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль взяв участь у зустрічі Президента Володимира Зеленського з Урсулою фон дер Ляєн та Антоніу Коштою, на якій ішлося про посилення стійкості української енергосистеми та підготовку до наступного осінньо­зимового періоду. 

«Дякуємо Європі за те, що стоїть пліч­о­пліч з Україною. У найскладніші періоди ми відчуваємо цю підтримку. Європейський Союз розробив план підтримки України до наступної зими», — наголосив очільник Міненерго.

Денис Шмигаль подякував Урсулі фон дер Ляєн за підтримку енергетичного сектору України та анонсування плану підтримки України до наступної зими Repair, Rebuild, Restart на 920 млн євро.

«Надзвичайно цінуємо цю допомогу. Докладно обговоримо положення плану на засіданні енергетичного «Рамштайну» в березні», — повідомив Денис Шмигаль.

Він висловив вдячність за передачу Євросоюзом 500 генераторів для підтримки енергетичної системи і критичної інфраструктури. За його словами, це важлива й своєчасна підтримка, яка допомогла стабілізувати ситуацію та втримати енергосистему. 

«Разом відновлюємо нашу інфраструктуру й робимо все, щоб світло перемогло темряву», — сказав Денис Шмигаль.

Перший віцепрем’єр разом з Президентом Єврокомісії, Президентом Євроради, Президентом Фінляндії та очільниками урядів Данії, Естонії, Ісландії, Латвії, Норвегії, Хорватії, Швеції, міністрами та іншими гостями відвідали одну з ТЕЦ у Києві.

Денис Шмигаль подякував міжнародним партнерам за візит в Україну в день четвертих роковин повномасштабного вторгнення росії та продемонстрував наслідки російських ударів по українських ТЕЦ.

«На таких об’єктах війна перестає бути статистикою чи картинкою на екрані. Тут видно, що росія воює проти світла, проти тепла, проти нормальності і можливості жити», — зазначив очільник Міненерго.

За його словами, ТЕЦ, яку відвідали гості, забезпечувала теплом 500 тисяч людей у Києві. За чотири роки росія завдала по ній 13 ракетних і дронових атак, з яких дев’ять — за останні пів року. У січні через черговий удар станція припинила виробляти електроенергію. А на початку лютого сюди влучило п’ять балістичних ракет і зупинилося виробництво тепла. Без опалення залишилися понад 1100 багатоквартирних будинків, 118 шкіл та садочків, 18 лікарень.

«Це одночасно місце злочину і доказ російського варварства, але й місце нашої стійкості, партнерства і солідарності. Після кожного удару — ремонт, часто під ризиком повторних атак. І я вдячний кожній країні, яка надає необхідне для відновлення обладнання»,— наголосив Денис Шмигаль.

Він зазначив, що українську енергетику цієї зими підтримують понад 40 країн і організацій. 2025 року через Фонд підтримки енергетики було мобілізовано майже 600 млн євро. За час повномасштабної війни Україна отримала понад 2000 гуманітарних вантажів для енергосектору.

Хорватія: вияв дружби й солідарності

Володимир Зеленський провів зустріч із Прем’єр­міністром Хорватії Андреєм Пленковичем. Глава Української держави зазначив, що візит Прем’єр­міністра Хорватії є сильним проявом дружби й солідарності з українцями, та нагородив Андрея Пленковича орденом Князя Ярослава Мудрого I ступеня.

Лідери обговорили енергетичну співпрацю, кроки, що здатні зміцнити регіональну енергетичну безпеку, а також партнерство в галузях постачання та зберігання газу й нафти. Хорватія вже передає обладнання для потреб українських енергокомпаній.

Володимир Зеленський та Андрей Пленкович обговорили процес європейської інтеграції України й послідовність дій, необхідних для досягнення членства в Євросоюзі. Окремо Президент поінформував про тристоронні зустрічі в Женеві та підготовку до наступних переговорів.

Прем’єр­міністри Юлія Свириденко і Андрей Пленкович під час зустрічі обговорили спільні кроки для гарантування енергетичної безпеки Європи і важливість курсу ЄС на незалежність від енергоносіїв з росії.

«Наша енергосистема перебуває під щоденними прицільними ударами росіян. Водночас ми готові й надалі шукати шляхи, щоб продовжувати бути надійним партнером і пропонувати альтернативні шляхи постачання енергоресурсів», — зазначила Юлія Свириденко.

Прем’єр­міністр України подякувала уряду Хорватії за додаткову енергетичну допомогу, критично важливу зараз для України: внесок я1,5 млн до Фонду підтримки енергетики України та передачу трансформаторів і генераторів для нашої енергосистеми після російських атак.

Юлія Свириденко зазначила, що Хорватія, яка свого часу сама пройшла шлях відновлення після війни, має унікальний досвід у гуманітарному розмінуванні та реабілітації ветеранів.

«Ми поглиблюємо партнерство з гуманітарного розмінування. У межах угоди про співпрацю в галузі протимінної діяльності Україна отримала 69 машин DOK­ING, які активно працюють для відновлення українських земель. Дякуємо за постачання додаткової партії розмінувальної техніки», — зазначила Прем’єр­міністр України.

На зустрічі обговорили співпрацю в забезпеченні рекреаційних програм для захисників і захисниць та їхніх родин. Українські військовослужбовці проходять лікування та реабілітацію в Хорватії. Це важлива підтримка для наших воїнів, які повертаються до активного життя після поранень.

Прем’єр­міністри домовилися розпочати підготовку до проведення спільної міжурядової комісії та забезпечити участь України в саміті «Ініціативи трьох морів».

«Цінуємо підтримку Хорватії та готовність і надалі стояти поруч з Україною», — наголосила Юлія Свириденко.

Джерела:
Офіс Президента
Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ
Міністерство енергетики