Уповноважений із захисту державної мови Тарас КРЕМІНЬ:
«Це один з істотних історичних кроків, коли ми станемо свідками утвердження не лише закону про мову, а й державної мови в Україні»
Відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», з 16 січня 2021 року всі надавачі послуг незалежно від форми власності мають обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги українською мовою. Про те, як імплементуються окремі статті одного з найважливіших для країни законів та про утвердження єдиної державної мови на тридцятому році незалежності України, — у розмові «Урядового кур’єра» з уповноваженим із захисту державної мови Тарасом КРЕМЕНЕМ.
— Пане Тарасе, на вашу думку, як відбудеться цей перехід? Наскільки готові виконувати закон заклади сфери обслуговування?
— Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» почав працювати ще півтора року тому. За цей час імплементовано близько 10 інших статей. Як-от державна мова у царині науки, технічної і проєктної документації, охорони здоров’я, транспорту. Зокрема у діловодстві, документообігу і листуванні. З 1 вересня всі російськомовні школи перейшли на українську мову навчання. Тридцята стаття, яка стає чинною з 16 січня, — це один з елементів імплементації мовного закону, відповідно до якого сфера обслуговування має послуговуватися за замовчуванням державною мовою. Окрім випадків на вимогу клієнта. Вважаю, нічого страшного не трапиться, якщо на початках матимемо численні скарги, на які готові оперативно реагувати і надсилати свої вимоги про усунення недоліків.
На тридцятому році незалежності це має вигляд нонсенсу, коли ми сумніваємося у значущості й важливості української державної мови. Тому не бачу проблем з тим, щоб пояснення інформації на позначення технічних характеристик, маркувань, меню, інструкцій, цінників, освітні послуги у другій половині дня, медичне консультування або послуги у соціальній сфері надавати державною мовою. І на належному рівні в межах тих можливостей і ресурсів, які є. Тому сподіваюся, що 16 січня — це один з елементів, істотних історичних кроків, коли станемо свідками утвердження не лише закону про мову, а й державної мови в Україні.
— У законі прописано, як діяти, якщо ігнорують вимоги тридцятої статті, до кого звертатися, кому скаржитися. Уявімо, що скарга доходить аж до вашої служби. Чи достатньо повноважень у секретаріату уповноваженого, щоб реагувати, які ресурси маєте на місцях?
— Є два способи реагування на можливі мовні порушення. Це безпосередньо розібратися в ситуації на місці. Тобто наполягати на обслуговуванні державною мовою, а в разі відмови працівника — звертатися до керівництва закладу або на гарячу лінію торговельної мережі. Чи написати скаргу на нашу адресу. У нас є посилання для заповнення на сайті mova-ombudsman.gov.ua, де ми у визначений законодавством термін готові не тільки надати відповідь, а й звернутися до суб’єкта діяльності й наполягати на усуненні порушення законодавства.
На жаль, секретаріат уповноваженого досі не укомплектовано представниками в регіонах. У нас немає достатньої кількості юристів і наш штат всього-на-всього 33 особи замість 50. Це передовсім пов’язано з тим, що в умовах пандемії не було змоги набрати достатню кількість людей. Крім того, в нас щойно з’явилося приміщення, де можемо розмістити наших співробітників. Тому готуємося, що у 2021 році у нас буде предостатньо роботи, але цю діяльність усе-таки корегує епідемічна ситуація. Частина нашого колективу також перехворіла.
— Бажаю, щоб усі були здорові. Рік тому стали чинними норми Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», згідно з якими мовою реклами в Україні визначено державну. Чи виконують їх? Чи відстежуєте виконання інших норм? Приміром, з 16 липня назви аеропортів, станцій, зупинок, технічна та проєктна документація, мова діловодства, документообігу, листування і звітності юридичних осіб мали стати українськими.
— За пів року роботи ми змогли не лише сформувати штат нашого секретаріату, а й розпочати справжню роботу з імплементації мовного законодавства. За цей час ми розіслали понад тисячу різних звернень до органів державної влади і місцевого самоврядування майже в усі територіальні громади, до обласних адміністрацій тощо з нагадуванням про обов’язковість неухильного дотримування 30 статті мовного закону. На нашу адресу надійшли сотні скарг і звернень, і за частиною з них ми провели 23 заходи державного контролю. А це означає, що за кожним з них склали акт, сформували застереження і надіслали вимогу про усунення. Із 23 заходів державного контролю 23 ми закрили через повне 100-відсоткове усунення порушень мовного законодавства. Сподіваємося, якщо аналогічні факти траплятимуться з 16 січня, то за тим самим алгоритмом, визначеним законом, проводитимемо дуже серйозну копітку роботу з юридичними та фізичними особами, щоб на майбутнє таких порушень не траплялося. Якщо будуть злісні порушники, приміром, протягом року буде зафіксовано, що один суб’єкт двічі ігнорує мовне законодавство, українську мову обслуговування, звісно, вимагатимемо і формуватимемо накладання штрафу. Нині в Україні це від 5100 до 6800 гривень.
Однак переконаний, що не штрафними санкціями, а все-таки усвідомленням того, що державна мова — українська, і тільки в Україні українська мова є державною, треба забезпечити світоглядне цивілізоване адекватне впровадження та імплементацію нашого закону про мову.
— Ви наголошували, що створення державної програми з розвитку та опанування української мови нині одне із пріоритетних. Як просувається ця ініціатива?
— Відповідальним за державну програму, як і за безплатні курси з вивчення української мови, є Міністерство культури та інформаційної політики. Попри те що ці документи мали з’явитися ще рік тому, ми не сидимо на місці, а навпаки протягом минулого року, щойно почали роботу, надіслали свої звернення до міністерства й на адресу Прем’єр-міністра, щоб форсувати ситуацію. Нині маємо затверджений урядовою постановою план заходів з реалізації мовної політики на десятиліття вперед. Крім того, маємо зміни до регламенту Кабінету Міністрів, згідно з якими кожен документ, який стосуватиметься мовної політики, проходитиме експертизу в уповноваженого із захисту державної мови. Є надія, що на основі таких важливих зрушень на рівні Кабінету Міністрів нам вдасться домогтися затвердження концепції розвитку державної мови і відповідної програми. Сподіваюся, на 30-річчя української незалежності і на 25-річчя української Конституції ми це зробимо. Це буде історична подія, коли українська мова пануватиме скрізь. Не тільки у сферах, визначених законом, а й там, де вона повинна бути історично.
Хочу вірити, що українська мова так сам рівно звучатиме в різних регіонах України. Вона буде єдиною і основною для органів державної влади і місцевого самоврядування, в закладах освіти, рекламі, медіа. Тому що в нашому інформаційному просторі, на жаль, все ще трапляються порушення мовного законодавства. Тож нинішній рік має стати історичним, і тут ми повинні діяти злагоджено.
— Відтепер складати іспит з української мови відповідно до закону мають насамперед державні службовці та особи, які набувають громадянства.
— Віриться, що Національна комісія зі стандартів державної мови впорається з покладеними на неї обов’язками. Хоч з огляду на те що в умовах пандемії не проводили в достатній кількості конкурси на посади державних службовців, роботи, звісно, буде достатньо. Ці іспити мають дати реальну оцінку знанням наших чиновників на рівень володіння державною мовою.
Сподіваюся, що цього року ми розпочнемо доволі важливу роботу з визначення тих, хто повинен працювати на Українську державу. Законом визначено, хто повинен володіти державною мовою. Також матимемо змогу пересвідчитися, як сучасні політики відповідають таким критеріям, наскільки українська влада є українськомовною.
— І насамкінець про палиці в колеса. Тобто про інформаційні та законодавчі ініціативи щодо скасування положень закону про мову. Нині в парламенті зареєстровано черговий такий законопроєкт від групи народних депутатів. Утім, суспільство не допустить реваншу. Як гадаєте?
— Кожен із законопроєктів, який має на меті звуження мовного законодавства, — це своєрідний законодавчий вірус. Мені здається, що в Україні достатньо імунітету, щоб з такими вірусами боротися і їм протидіяти. Ми дуже жорстко реагуватимемо на кожну з таких ініціатив, які не мають нічого спільного з розвитком державної мови.
Якщо народні депутати України по-справжньому хочуть захистити українську мову, то нехай голосують за державну програму, організовують безплатні курси, контролюють Міністерство культури, яке відповідає за державну мовну політику, і знайдуть сміливість проголосувати, щоб в Україні нарешті з’явився віцепрем’єр з питань гуманітарної політики. Посадовець, який би окремо відповідав за державну мовну політику, розвиток всього, що посилює національну ідентичність, збагачуватиме світоглядні цінності. Це надзвичайно важливо і є ключовим для ювілейного для України року.
Оксана ГОЛОВКО,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Тарас КРЕМІНЬ. Народився 1978 року на Миколаївщині. Освіта вища. Закінчив Миколаївський державний педагогічний університет із відзнакою (1995—2000) за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Українська мова і література, зарубіжна література та англійська мова». Кандидат філологічних наук. Доцент. Доктор філософії. Почесний доктор Переяслав-Хмельницького державного педуніверситету імені Г.С. Сковороди.
Працював учителем англійської мови в ЗОШ №10 м. Миколаєва (1996—1997), викладачем, старшим викладачем, доцентом кафедри української літератури, заступником декана факультету філології та журналістики, професор МНУ імені В.О. Сухомлинського (2000——2018). Був старшим викладачем Миколаївської філії Київського національного університету культури та мистецтв, доцентом Чорноморського національного університету імені Петра Могили, методистом територіального відділення НЦ «Мала академія наук України», професором Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (2002—2020), професором Миколаївського національного аграрного університету (за сумісництвом дотепер).
Один з лідерів Євромайдану в Миколаєві. 2014 року — перший в Україні переобраний після Революції гідності та свободи голова Миколаївської обласної ради. Народний депутат 8 скликання.
8 липня 2020 року на засіданні Кабінету Міністрів України шляхом рейтингового голосування його обрано уповноваженим із захисту державної мови.
Ми в Google+