Нині в експлуатацію введено вже п’ять таких переходів: в Ірпені, Білій Церкві, Києві, Добропіллі та Львові. Переходи життя, як їх називають в УЗ, вже допомогли скоротити смертність під колесами поїздів вдвічі. Першими встановлювати безпечні переходи почали на території Південно-Західної залізниці — у найбільш густонаселеному регіоні країни, де залізничне полотно на багатьох ділянках перетинає великі міста. Позитивний досвід перейняли філії Львівської та Донецької залізниці.
Правила переходу через залізничні колії досконало знають усі, але дотримуються їх одиниці. Така легковажність багатьом коштує не лише здоров’я, а й життя. Статистика смертності під колесами моторошна. Лише торік, за даними Укрзалізниці, на залізниці під поїзд потрапили 580 осіб, 338 з них загинули.
Резонансні трагедії, які сталися нещодавно в Києві й Полтавській області — беззаперечне свідчення того, що багато з нас свідомо йдуть на ризик заради сумнівної економії часу.
Нагадаємо, 6 травня у столиці на станції Саперно-Слобідська поїзд на смерть збив чоловіка, який переходив колію у не призначеному для цього місці, розмовляючи по телефону. Від травм хлопець помер на місці. А за місяць до цього під колесами швидкісного поїзда Харків — Київ загинула 60-річна жінка. Трагедія сталася поблизу станції Супрунівка на Полтавщині.
Оскільки ні сумний досвід інших, ні жахлива статистика, ні навіть послідовна інформаційна кампанія на пішоходів-порушників не вплинули, в Укрзалізниці вирішили застосувати найпрогресивніший підхід із можливих — удосконалити власну інфраструктуру і встановити безпечні переходи через колії за європейським зразком.
— 2018 року ми облаштували три безпечних переходи через колії — в Білій Церкві, Ірпені та Києві. До кінця 2019-го плануємо встановлювати їх на інших ділянках залізниці, — коментує Роман Веприцький, директор регіонального філіалу «Південно-Західна залізниця». — Місця для встановлення переходів обираємо, ґрунтуючись на даних власної статистики про нещасні випадки. Насамперед монтуємо їх там, де за рік зафіксовано понад 10 нещасних випадків. У підсумку на ділянках залізниці, де вже є переходи, нам вдалося скоротити випадки травматизму і смерті вдвічі. Зокрема, такого результату вдалося досягти завдяки впровадженню Програми по попередженню нещасних випадків невиробничого травматизму, розробленої за дорученням голови правління АТ «Укрзалізниця» Євгена Кравцова.
Роман Веприцький також повідомив, що 17 червня розпочнеться будівництво ще одного переходу у Біличах. Його встановлюють спільно з місцевими органами влади. Міська рада бере на себе облаштування інфраструктури довкола, залізничники — спеціальне обладнання для пішохідного переходу.
— Т.в.о. голови Коцюбинської селищної ради та місцеві мешканці звернулися до нас з проханням встановити безпечний перехід у їхньому місті. Ми ретельно обстежили місце, де виникла потреба у переході, й дійшли висновку, що він там справді потрібен. По один бік колії школа та дитсадок, по інший — ринок та багатоповерхівки. Протягом дня залізничну колію у цьому місці перетинає кілька тисяч осіб, —розповів Роман Веприцький.
Він зазначив, що скорочення кількості трагедій на залізниці — пріоритет №1 для УЗ нині.
— Ми детально вивчили європейський досвід боротьби з таким сумним явищем і поклали найпрогресивніші напрацювання наших західних колег в основу власної стратегії безпеки, — резюмував Р. Веприцький.
А статистика нещасних випадків на залізниці жахає. Як повідомила головний фахівець департаменту охорони праці Альона Овсієнко, тільки на території філії Південно-Західної залізниці за п’ять місяців 2018 року сталося 78 нещасних випадків, 41 з них смертельний.
Після того, як розпочався перший етап реалізації масштабного проєкту щодо запобігання невиробничому травматизму, залізничникам вдалося скоротити кількість нещасних випадків майже вдвічі.
Ідею перейняли у західних колег і адаптували до українських реалій
В основі стратегії зі створення безпечної й сучасної залізничної інфраструктури — досвід європейських і американських колег, зазначили в УЗ.
— Ми почали з детального вивчення напрацювань наших колег-залізничників у Європі та США. Зустрічаючись із ними, передусім цікавилися їхніми методами боротьби з невиробничим травматизмом і особливостями конструкції пішохідних переходів через колії, — розповідає Р. Веприцький. — У підсумку в нас на розгляді було три варіанти споруд, призначених для безпечного переходу через залізницю: наземні мости, підземні тунелі та спеціальні переходи, які монтують безпосередньо через колії.
Спорудження мостів і підземних тунелів — складних інфраструктурних об’єктів — обійшлося б у 20—30 мільйонів гривень, а будівництво могло затягнутися на місяці. Тому встановлювати їх вирішили лише там, де вони справді необхідні і де люди ними користуватимуться. Нині вивчають точки, де спорудження таких об’єктів — оптимальний варіант.
Масове будівництво мостових переходів над і тунелів під залізничним полотном — не дуже вдала ідея з урахуванням особливостей менталітету населення. Поспостерігавши за тим, як користуються українці вже встановленими мостами, в УЗ зрозуміли, що потрібно надати їм зручнішу альтернативу.
Такою альтернативою стали переходи через колії — найпростіший, недорогий і ефективний варіант розв’язання проблеми. Спорудження такого переходу забирає лише близько місяця, а коштує він у двадцять разів менше, ніж архітектурно складніші об’єкти: на все — близько мільйона гривень. Позитивний результат, отриманий після встановлення лише трьох переходів життя, надихнув керівництво Південно-Західної залізниці, і воно з ентузіазмом взялося за їх масове спорудження. Щоб прискорити процес, до ініціативи залучили органи місцевої влади. Вони не лише сприятимуть будівництву переходів, а й частково фінансуватимуть їх зі своїх бюджетів.
Конструкцію переходів продумали так, щоб не помітити потяг було неможливо. Розробляючи конструкцію переходів життя, інженери взяли за основу європейський проєкт і вдосконалили його відповідно до українських реалій. У підсумку отримали перехід, продуманий до найдрібніших деталей.
Ключова особливість — огорожі лабіринтового типу, як в аеропортах. Перш ніж ступити на перехід, пішохід змушений пройти кілька метрів в один бік, потім — стільки само в інший, подивившись, чи немає поїзда, що наближається.
Для ще більшої безпеки сам перехід оснастили спеціальним неслизьким покриттям, встановили звукове сповіщення, камери відеоспостереження з фіксацією. Для людей з обмеженими можливостями і мам з дитячими візками переходи обладнали зручними пандусами.
Огорожа вздовж шляхів — додатковий захист
Самими безпечними переходами через колії в Укрзалізниці не обмежилися. Після будівництва швидкісної лінії Київ — Бориспіль, обгородженої високим щитом, залізничники вирішили зарежимити й інші ділянки шляхів, які перетинають густонаселені міста. Почали зі спорудження огорожі неподалік ТЦ «Оушен Плаза» у столиці. За даними УЗ, тільки торік на цій ділянці залізниці під колесами поїзда загинули 12 осіб. Вони перебігали колію в недозволеному місці, намагаючись скоротити шлях до торговельного центру. Після встановлення огорожі не зафіксовано на цій ділянці жодного нещасного випадку.
Успішний досвід залізничники вирішили застосувати й на інших ділянках, де залізничні колії проходять через мегаполіси.
Огорожі потрібні не тільки для захисту пішоходів. Вони також необхідні машиністам. За словами Романа Веприцького, за свою кар’єру машиніст у середньому збиває 30 осіб. Це не може не вплинути на його психоемоційне здоров’я. І хоч кожен працівник після таких надзвичайних ситуацій проходить курс реабілітації, забути таке вкрай складно.
— Побачивши людину на колії, ми починаємо екстрено гальмувати. Реагуємо оперативно. Але запобігти наїзду ніяк не можемо. Річ у тому, що поїзд залежно від тоннажу проїжджає ще приблизно кілометр, перш ніж зупиниться остаточно, — розповідає машиніст Валентин Куц.
Переходи життя будують у всій Україні
Успішний запуск перших розумних переходів у Києві та області надихнув УЗ встановлювати такі самі в інших областях. Зокрема, по одному такому вже є на території філій Львівської та Донецької залізниці.
— У Львові перехід вирішили встановити в найнебезпечнішому місці — майже в центрі міста. В області такі гарячі точки також є в Самборі та Стриї. У цих містах теж необхідно встановити такі переходи, — коментує Мар’ян Павлюк, головний інженер служби колії регіональної філії «Львівська залізниця». — Особливу увагу необхідно приділяти тим ділянкам залізниці, де курсують швидкісні поїзди. З початку 2019 року лише на території Львівської залізниці загинули 15 осіб.
Ініціативу Укрзалізниці часто критикують, але тут переконані, що їхня справа важлива і потрібна. Незважаючи на скептиків, і надалі впроваджують свої плани в життя і створюють у країні безпечну сучасну залізничну інфраструктуру.
ДУМКИ ВГОЛОС
Меланія, львів’янка:
— Ця ділянка залізниці просто в центрі міста дуже небезпечна. Тут сталося чимало трагедій, гинули і калічилися люди. Мені як мамі з візком було дуже страшно перетинати тут шлях. Тепер тішуся з того, що бачу. Перехід не тільки безпечний, а й дуже зручний, з пандусами і хорошим освітленням.
Андрій, киянин:
— Тут переходити колії було небезпечно, але чимало людей ризикувало і перебігало, щоб встигнути на маршрутку. Зупинка громадського транспорту саме навпроти цього місця. Тому обладнати тут сучасний безпечний перехід було дуже потрібно. Вважаю, із завданням залізничники впоралися.
Катерина, жителька Ірпеня:
— На цій ділянці залізниці переходити дорогу було непросто через дуже інтенсивний рух поїздів. З одного боку могла їхати приміська електричка, з другого — швидкісний поїзд. Відстежити їх було дуже складно. Тепер стало набагато спокійніше. І хоч перехід забирає трохи більше часу, але ти бачиш поїзд, що наближається, тебе про це попереджає звуковий сигнал і світлова сигналізація.
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+