МЕТА

Профспілки прагнуть активніше долучатися до соціального діалогу з урядом  і активніше брати участь у реалізації системних реформ

Після морозної вулиці у Центральному будинку профспілок, що на Майдані Незалежності, 2, було справді гаряче. Не лише через контраст температур, а насамперед через ділову атмосферу. Тут у великій залі Прем’єр-міністр Микола Азаров провів чергову зустріч з профспілковим активом всеукраїнських профспілок і територіальних профспілкових об’єднань.

Хоча тема зустрічі була не новою: «Про посилення соціального діалогу між органами державної влади та профспілками у процесі реалізації реформ в економічній і соціальній сфері», але від того вона не стала менш актуальною. Адже реформи, результативність і добробут повинні бути саме тими трьома китами, на яких будуватиметься майбутнє нашої країни.

Голова Федерації профспілок України, голова спільного представницького органу профспілок Юрій Кулик вручив Прем’єру пакет пропозицій щодо подальших кроків до встановлення соціальної справедливості. Сподіватимемося, вони стануть предметом розгляду на подальших засіданнях уряду. Взявши до уваги, що 20 лютого цього року Україна вперше відзначатиме День соціальної справедливості, позиція профспілок має бути гострішою та більш незалежною.

Ті, хто очікував від Миколи Азарова чергового виступу, трохи помилився. Цього разу він дав змогу висловитися делегатам зібрання, що прибули з усіх областей країни. Головне, що цікавило людей, — як досягти справедливого розподілу результатів праці. Профспілкові лідери говорили про те, що частка платні працівників багатьох сфер коливається навколо позначки 9 — 10%, що є мізерним показником. Тобто вони недоотримують майже 300 млн грн на рік, а більшість грошей осідає в кишенях власників того чи іншого бізнесу.

Вступивши у дискусію, Прем’єр-міністр погодився з тим, що частка оплати праці у структурі ВВП досі залишається нижчою за європейську. Водночас, він висловив категоричну незгоду з наведеними цифрами. Після усних розрахунків доходів Пенсійного фонду, фонду оплати праці тощо цифра вийшла дещо вищою, хоч і вона не задовольнила всіх присутніх.     

Особливу увагу було приділено так званому «тарифному розгулу», який накрив Україну на початку року. Профспілкові лідери запевнили главу уряду, що їхні організації було практично усунуто від узгодження цих рішень. Їм залишалося лише писати звернення з вимогами надати обгрунтування підвищення вартості «комуналки». Наочним прикладом стала Харківщина, керівництво якої разом із муніципальною владою обласного центру довше за всіх інших тримало оборону, відстоюючи рішення про здорожчання.

Навпаки, за словами Миколи Азарова, і керівник міста, і глава облдержадміністрації запевняли його про узгодження всіх позицій з місцевими профспілками. Хвиля саркастичного сміху в залі показала реальну роль профспілок у тарифоутворенні на Харківщині. У цьому контексті на увагу заслуговує ініціатива провести Всеукраїнську нараду з удосконалення колективно-договірного регулювання та подальшого розвитку соціального діалогу в процесі реалізації системних реформ у 2012 році.

Було також обговорено: проблему подолання заборгованості із заробітної плати; перехід у формуванні мінімальних гарантій в оплаті праці від прожиткового мінімуму до вищого стандарту — раціонального споживчого бюджету; цінотворення на споживчому ринку тощо.