ГРОШІ

До державної скарбниці надійшло майже 244 млрд гривень
 

За січень–листопад цього року до Зведеного бюджету сплачено 243,8 млрд грн, або на 58 млрд більше, ніж торік. 96% цих надходжень становлять добровільно сплачені податки.

Зокрема до державного бюджету з цієї суми надійшло 176,8 млрд грн, до місцевих – 67 млрд. Ідеться про платежі, які контролюються податковими органами, повідомив на прес-конференції, присвяченій підбиттю підсумків роботи відомства за 11 місяців, голова ДПС Олександр Клименко.

 Зібрали більше і без примусу

 — Для мене це яскраве свідчення того, що в нашій країні є підстава для формування податкової культури європейського типу, — наголосив керівник відомства. — Такого формату стосунки, коли саме добровільна сплата податків стає нормою.

Цього року платежі до загального фонду бюджету зросли в 1,5 раза, а кількість перевірок знизилася на 60%. Усе це стало можливим завдяки змінам у форматі спілкування між податковою та бізнесовими колами.

На його переконання, податковий майдан, який супроводжував обговорення проекту кодексу, був першою і останньою масштабною протестною акцією підприємців. І зовсім не тому, що у них не залишилося приводів для незадоволення. Методи обговорення проблемних питань докорінно змінилися. Переговори виявилися ефективнішим шляхом до компромісу, ніж майданний ультиматум. Це зрозуміли всі сторони.

— Прогнози були не такими оптимістичними, як отриманий результат, — констатував О.Клименко. — Я висловлюю за це щиру подяку передусім нашим бізнесменам, які своєю наполегливою працею забезпечили зростання економіки і, що найважливіше, не намагалися приховувати свої заробітки, чесно віддавши державі належну частку. Відзначу велику роль у цьому досягненні своїх колег. Вони доклали чимало зусиль, щоб підвищити якість обслуговування платників і зробити процедуру сплати податків простою, зручною та необтяжливою.

Платникам ПДВ відшкодовано 39,4 млрд грн, на що використано бюджетний ресурс у повному обсязі.

Однак попри такі досягнення в очільника податкової немає запаморочення від успіху. Він одразу застеріг, що такий результат не є приводом для захоплення стаханівською романтикою. Рекорди будь-якою ціною нікому не потрібні. Завдання податківців – створити систему сталого наповнення бюджетів усіх рівнів, яка була б заснована на принципах поваги до платника, безумовного паритету його потреб та інтересів.

 

Підбиття дебету з кредитом триває. Фото з сайту susanin.udm.ru

Реформування не ради реформ

 В основу концепції сталого, тобто стабільного і прогнозованого забезпечення державного та місцевих бюджетів фінансовими ресурсами керівник ДПС покладає стару істину, висловлену колись Шарлем Монтеск’є: головне у сплаті податків визначити не те, що економіка може дати, а те, що вона може давати завжди.

 На шляху до цієї мети вже зроблено кілька важливих кроків.

Передусім це введення в дію нового Податкового кодексу. Навіть попри критику цього документа, головною перевагою є сам факт його існування. Адже систематизований документ – це в будь-якому випадку краще, ніж 25 розрізнених законів та півсотні підзаконних актів, переконані у податковій службі.

— Важливим є й те, — наголосив О.Клименко, — що держава встановила обмеження, яке захищає платника від фіскального тиску, від змін політичної кон’юнктури, від можливого свавілля. Зокрема запроваджені норми про обов’язковий адаптаційний період, тобто заборону змінювати чинні норми менш ніж за півроку до того, як вони вступають у дію.

 Не менш принциповим є положення про неможливість розширення повноважень податкових органів. Керівник відомства офіційно заявив, що ДПС не буде вимагати перегляду цієї норми. Мовляв, їй не потрібні додаткові повноваження. Ті інструменти, що дає закон, достатні для успішного виконання поставлених завдань.

 Та й бізнес-клімат стає зовсім іншим. Скорочується кількість державних податків на 11, місцевих зборів – на 9. Протягом кількох наступних років передбачено зниження ставок основних податків: податку на прибуток та ПДВ, уведено низку стимулюючих преференцій для різних галузей економіки, вирішено найболючіші з точки зору соціального резонансу питання про спрощену систему оподаткування малого бізнесу.

 Податковий кодекс змінюватиметься в подальшому і податкова служба буде активним учасником цього процесу. Сама практика демонструє, які норми потребують уточнення, а які не є актуальними чи необхідними. І в цьому процесі вдосконалення законодавства пліч-о-пліч працюватимуть профільний комітет Верховної Ради, Міністерство фінансів та ДПС. Адже під час швидких змін світової кон’юнктури, нових видів та форм бізнесу не може бути ефективним державне регулювання, не спроможне оперативно реагувати на виклики сьогодення.

Ці думки керівника ДПС суголосні з вимогами щодо перебудови служби. Розпочате реформування має на меті створити структуру, яка буде компактною, прозорою, зрозумілою, здатною досягти максимальних результатів з найменшими витратами. Тож на рівні центрального апарату замість 35 структурних підрозділів залишається 22. Кількість податкових інспекцій в областях скорочується на 81 і становитиме 374. А державні податкові адміністрації в Криму, Києві та Севастополі реорганізовуються у державні податкові служби.

 Наступний етап реформування – створення центрального офісу обслуговування великих платників. Ця категорія платників потребує окремої уваги та індивідуального податкового супроводу.

Однак податкова має стати чутливою до проблем та потреб усіх платників. Жодний відомчий документ, жодна ініційована податківцями поправка не виходитиме зі стін ДПС без обговорення з громадськістю. Це дає нам змогу ухвалювати виважені рішення. У цьому руслі ми діятимемо надалі. Адже податкова служба є потужним інструментом формування бізнес-клімату, стимулювання розвитку економіки.

— Я запевняю суспільство, — наголосив О. Клименко, — часи фіскального тиску на економіку минули. Вся наша діяльність спрямовується виключно на підтримку платників податків, на створення умов для зручного ведення бізнесу. Тож роботу над вдосконаленням Податкового кодексу вестимемо в тісному діалозі з бізнесом та громадськістю і знаходитимемо паритет держави та підприємців.

 Саме задля цього вдосконалюватиметься система адміністрування податків, центром якої ставатиме платник. А ДПС відіграватиме роль провідного регулятора інвестиційного клімату, стимулятора зростання економіки, створюючи однакові конкурентні умови для всіх учасників ринку. Одночасно податкова забезпечуватиме стале та ритмічне наповнення бюджетів усіх рівнів, стабілізуватиме податкове законодавство, зробивши правила гри чіткими та зрозумілими. І, звісно, намагатиметься підвищувати рівень податкової культури, поширюючи її серед усіх учасників процесу.