Є дати, які відзначають в окремому колективі, але за ними робота, що впливає на економіку та імідж держави у світі й стосується кожного з нас. Саме так можна охарактеризувати 90-річчя Київського національного університету технологій та дизайну, що виповнюється цими днями. Спонукало мене говорити про це почуття вдячності до університету, який закінчив пів століття тому і з яким не пориваю зв’язків досі.

В університеті працюють і навчаються люди, які хочуть і вміють зробити світ кращим. Не випадково КНУТД — університет номер один в Україні з дизайну і легкої промисловості.

Усе життя на передовій

А бути лідером ой як непросто! Особливо коли життя вимагає цього одразу і в усьому. Так було з першого дня.

1930 рік — дата заснування університету. Легка промисловість ставала на ноги. Університет мав бути водночас її батьком і матір’ю. Адже нові підприємства чекали нових технологій, які впроваджуватимуть молоді спеціалісти. І так весь час.

Як випускник, а потім виробничник стверджую, що це вдається. Не випадково на ПАТ «Чинбар» 90% працівників — випускники КНУТД.

Однак не заглиблюватимуся в далекі роки. Чи не найважчий час у житті навчального закладу — наш. У період перебудови горе-реформатори саме з легкої промисловості починали руйнацію. А що робити університету, коли закрили фабрики і для кваліфікованих спеціалістів не стало роботи? Здавалося, вихід один: пливти за течією, опускати планку професійності. Однак не такі в університеті фахівці, щоб здаватися. Реакція на виклик була бійцівською і державотворчою: не втрачати, а розвивати та примножувати здобутки, щоб зберегти промисловий імідж України. Ставити так питання допомогли випускники, які зуміли зберегти виробництво. Ось для цього вчені й розробляють інноваційні технології.

Оскільки науково-дослідні установи галузі впали, університет став не лише навчальним закладом, а й науковою базою підприємств. По суті, відбулося єднання науки, навчання і виробництва. І якщо в перші роки незалежності українські товари не конкурували з імпортними, то тепер ми працюємо на рівних з найвідомішими фірмами. І це без жодної державної підтримки. Рух уперед очолює університет, який забезпечує галузь інноваційними технологіями і спеціалістами, що їх упроваджують.

Таку роботу університету відзначено трьома Державними преміями в галузі науки і техніки. Звичайно, все це позначається на якості підготовки студентів. Вони приходять на виробництво не учнями, а спеціалістами, здатними не лише працювати за наймом, а й відкривати власну справу.

Вагомий внесок у державотворчість університет зробив розробленням і впровадженням системи енергозбереження. У себе відкрили центр енергозбереження, в якому готують фахівців для України. Так з локальної проблеми вийшли на глобальний рівень. Чи не гідний приклад для наслідування?

Схожі можна наводити ще. Не випадково на базі КНУТД проходять міжнародні науково-практичні семінари, на яких узагальнюють і пропагують набутий тут досвід. Системність і глибина роботи зацікавила уряд Китаю. На його запрошення КНУТД відкрив у Піднебесній український інститут, в якому викладають наші науковці. Тож КНУТД став першим в Україні навчальним закладом, який експортує освітні послуги і прославляє за кордоном нашу державу як інтелектуальну, з інноваційними технологіями.

Закономірно, що серед дизайнерських університетів світу в рейтингу ТОП-100 КНУТД посідає 36-те місце в Європі і 62-ге — на планеті. А ми, виробничники, називаємо Київський національний університет технологій та дизайну лідером галузі. Адже саме його науковий супровід дає нам змогу конкурувати на світовому ринку.

Урок для всіх

Як відомо, чи не найбільша біда України — ігнорування напрацювань науковців. КНУТД узявся розв’язувати й цю проблему. Шлях один: поглиблення наукового супроводу виробництва. Не час від часу, а системно. Для цього ректор КНУТД академік НАПН України Іван Грищенко ініціював створення освітнього інвестиційно-технологічного кластера легкої промисловості. Крім університету, в нього увійшли провідні підприємства галузі, що працюють у Києві. Кластер за три роки становлення пройшов стадії мотивації учасників, розроблення спільної стратегії, впровадження пілотних проєктів, інноваційного проєктування, впровадження та наукового супроводу проєктів.

Асортимент виробів кластера різноманітний — від дитячого одягу та взуття до бронежилетів і костюмів пілотів військової авіації. Хоч нас і називають легкою промисловістю, наші вироби вже не один рік тримають важку оборону в окопах. Підкреслюю: все, що сприяє захисту України і ми виготовили, спроєктовано у КНУТД.

Досвід роботи кластера депутати міськради вивчали в університеті, де для них організовували виставку продукції. Захопленню не було меж. Обіцянкам теж. Ішлося про внесення продукції кластера в замовлення для потреб столиці. Її Київ закуповує за кордоном на мільйони доларів. Ми виготовляємо ідентичну не гіршої якості, але дешевшу. І якби столиця нею користувалася, то гроші міського бюджету не йшли б за кордон, а служили місту. А скарбниця мала б додаткові податки, створювались би робочі міста.

На жаль, депутати все це проігнорували. Про їхню недалекоглядність нагадав карантин. З’ясувалося, що посадовці забули про вітчизняних виробників, які могли оперативно забезпечити не лише столицю масками, і гроші знову потекли за кордон. Кластер із власної ініціативи організував виробництво масок і захисних щитків за інноваційною технологією.

По суті, університет, організувавши кластер, подарував владі ключ до розв’язання багатьох соціально-економічних проблем. Ігнорування нею відкритих можливостей свідчить про нерозуміння посадовцями перспектив розвитку. Тим часом Європейська рада з конкуренції назвала кластер одним з дев’яти ключових напрямів діяльності, спрямованої на посилення ролі інновацій у Європі. Тож університет дає урок студентам і виробникам. Засвоювати його мають ті, що приймають рішення, розробляючи стратегію розвитку країни.

Заспівувач

Останнє десятиріччя в Київському національному університеті технологій та дизайну називають епохою Івана Грищенка. Така оцінка роботи ректора не випадкова. Як працівник не перестаю захоплюватися тим, що професор Грищенко поєднує в собі глибокого економіста-теоретика, здібного організатора і далекоглядного антикризового менеджера. Він прийняв університет у найважчі за всю історію часи. Сила ректора була в тому, що вірив у колектив і зумів завоювати його довіру. Адже все, що пропонував і здійснював, не лише зміцнювало університет, а й відкривало нові обрії для кожного члена колективу.

Тож якщо університет ми, виробничники, називаємо локомотивом галузі, то його ректор — іскра, що приводить в дію цей локомотив. Це унікальний випадок, коли вчений на практиці демонструє життєздатність своїх наукових напрацювань. Адже доктор економічних наук Іван Грищенко одним з перших в Україні обґрунтував думку, що освітня діяльність — вид економічної. Робота університету це підтверджує. Колектив не чекає на зміни, які хтось проголосить, а сам їх творить. То ж справедливо КНУТД — самоврядний дослідницький економічно сильний заклад освіти. Студентів тут навчають не лише професії, а й уміння творити, самостверджуватися. Звідси й повага до навчального закладу. Як випускник і впродовж багатьох років партнер КНУТД пишаюся, що закінчував цей університет. Минають роки, змінюються покоління викладачів і студентів, але незмінним залишається вплив КНУТД на розвиток вітчизняної індустрії моди. Тут він прапор. Велике щастя, що тримає його в руках справжній вчений і великий ентузіаст своєї справи Іван Грищенко.

Карантин зашкодив усім шанувальникам КНУТД зібратися в його стінах, аби вшанувати альма-матер. Тож хочу, щоб друковане слово донесло від усіх випускників подяку університету за мудрість, стійкість і спрямованість у завтра. 90-річчя КНУТД — знакова подія для всієї держави. Адже немає в Україні жодної сім’ї, де б не користувалися продукцією, яку виробляють випускники Київського національного університету технологій та дизайну.