Олександр ОКУНЄВ,
директор Центру корпоративного управління
Міжнародного інституту бізнесу

Фондовий ринок має удосконалюватися через розвиток корпоративного управління, в тому числі завдяки введенню посади корпоративного секретаря (КС). У Законі "Про акціонерні товариства" ця професія - у першому розділі серед посад керівників. Про формування та перспективи інституту КС в Україні розповідає директор Центру корпоративного управління Міжнародного інституту бізнесу (МІБ) Олександр Окунєв.

-Олександре, з 2006 року МІБ готує корпоративних секретарів у співпраці з Фондом держмайна (ФДМ) України. Чи є відмінності при підготовці фахівців для державних і приватних підприємств?

- У 2006 році в Україні було 500 підприємств з державною часткою акцій понад 50%, і Кабмін своїм розпорядженням для ФДМ передбачив у таких компаніях посаду корпоративного секретаря (нині їх залишилося 150). Я чекав, що буде затверджено положення про державного КС, прописані його характеристики, тому що він є основною ланкою входу та виходу інформації в АТ, розпоряджень та директив від держави.

Але віз і нині там. Центр ваги в сфері підготовки корпоративних спеціалістів і плавний перехід повинен відбуватися в бік Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), яка наглядає за станом корпоративних відносин у країні. Якщо раніше Держкомісія намагалася дистанціюватися від питань корпоративного управління і ця сфера була, як дитина без батька, то за останні 5 років відомство прийняло на себе роль держрегулятора в ній. Потрібно більш системно говорити про КС у законодавстві, але я не квапився б із обов'язковим впровадженням цієї посади. Сподіваюся, що з часом ДКЦПФР прийме зразкове положення про корпоративного секретаря.

Які основні кадрові проблеми у корпоративних секретарів?

- На сьогодні випуск акцій зареєстрували 18 тис. компаній. У кожній компанії повинен бути КС, але в єдиному реєстрі на сайті Фонду держмайна та МІБу їх тільки 503. Тобто попит набагато перевищує пропозицію, тому ДКЦПФР не може виставити жорсткі вимоги до претендентів (потрібні вища освіта або досвід роботи в органах управління АТ не менше 2 років). Інша річ, що самі компанії висуватимуть до претендентів на цю посаду жорсткі вимоги. Таку посаду насамперед впроваджують компанії з іноземним капіталом, "заточені" на зовнішнього інвестора. Наприклад, у Казахстані публічна компанія повинна мати корпоративного секретаря. У нас це віддається на її розсуд. Але з виходом на західні ринки українські компанії та їхні посадові особи стають суб'єктами західного права. І саме корпоративний секретар має погоджувати такі юридичні аспекти.

За даними МФК, у 2003 році лише в 19,1% акціонерних товариств, де було сформовано наглядову раду, була посада корпоративного секретаря. Наскільки змінилися статистичні дані сьогодні?

- Орієнтовно 60% компаній мають таку посаду (у 30% з них фахівець, який виконує функції корпоративного секретаря, називається по-іншому). Такі спеціалісти з'являться в 90% акціонерних вітчизняних компаній в найближчі два роки. Водночас з прийняттям закону про "акціонерки" скоротиться їхня кількість. Більшість невеликих ЗАТів підуть з ринку (на 1 липня цього року - за півроку - 600 компаній перетворилося на інші форми товариств). Ті, хто залишиться, прийдуть до розуміння необхідності введення стандартів корпоративного управління. КС повинен знати мову свого інвестора (в Казахстані багато китайських інвестицій, тому тамтешні спеціалісти знають китайську мову і вичитують переклади). Ще один аргумент на користь КС - питання рейдерства, так званих greenmaіl (діяльність, що спрямована на отримання надприбутків). Є прошарок бізнесменів, які цим заробляють: виконують замовлення або дешево купують бізнес для себе. Рейдери грають "білими" - вони перші починають гру та обирають місце дії. Тому не можна бути менш професійним у питаннях корпоративного управління, ніж вони.

Олександре, як сприймає громадська свідомість посаду корпоративного секретаря?

- У 1995-1996 рр., коли я був у складі робочої групи з корпоративного управління, ми внесли в один із текстів указу Президента слова "корпоративний секретар". Представники юруправління Адміністрації Президента в кінцевий варіант документа його не включили через відсутність терміна в чинному законодавстві.

Але в "Основних напрямках розвитку фондового ринку України на 2005-2010 роки", затверджених Указом Президента України у листопаді 2005 р., посада КС вже з'явилася. Водночас не в кожній вітчизняній компанії КС -це така собі рука за троном, як в Англії (Британський Інститут дипломованих секретарів та адміністраторів заснований ще 1891 року!).

У нас це люди "на виріст": молоді, енергійні, з хорошою освітою. Немає чіткого стандарту, що повинен робити КС (серед вимог - проведення зборів акціонерів та наглядової ради, відповідальність за статут АТ). Дискусійним залишається питання: чи має він виконувати функції секретаря правління? На мою думку, так.

ДОВІДКА "УК"

Перша згадка про корпоративного секретаря зустрічається в "Принципах корпоративного управління", затверджених рішенням ДКЦПФР 2003 року. В 2005 р. цю посаду зафіксував класифікатор професій. В Англії ця людина входить у ТОП-5 з оплати праці. В Україні аналогічна посада у великій компанії "коштує" в середньому $3-7 тис. Приблизно 70% корпоративних секретарів за фахом юристи. За віковим цензом роботодавці надають перевагу 32-35-річним.

ДОСЬЄ "УК"

Олександр ОКУНЄВ. Народився в Черкасах 21 липня 1965 року. В 1987 році закінчив Калінінградський університет зі спеціалізації "корпоративне право, корпоративне управління". Член консультативно-експертної ради з питань корпоративного управління ДКЦПФР, голова спостережної ради Професійної асоціації корпоративного управління. Має понад 60 публікацій з корпоративного права та управління.