Гуляючи гірською стежкою на півночі Ізраїлю, жінка випадково знайшла ауреус, рідкісну римську золоту монету із зображенням Октавіана Августа, викарбувану в 107 році. Тепер експерти-нумізмати ламають голову над оцінкою реліквії, адже у світі є тільки одна така монета; яка зберігається в Британському музеї.
Рідкісний ауреус, викарбуваний за правління імператора Марка Ульпія Нерви Траяна (98-117 р.р.), знайшла на сході Галілеї любителька гірських прогулянок Лорі Рімон. На аверсі зображено профіль імператора Августа з написом Divvs Avgvstvs («божественний Август»), на реверсі - символіка римського легіону.
Раритет Лорі Рімон знайшла випадково, помітивши блискучу цятку в траві. Археологи, які підтвердили цінність монети, вважають, що вона є доказом присутності римських легіонерів на території Галілеї у ІІ столітті нашої ери.
«Ця монета - частина серії, які карбувалися Траяном на знак пам'яті правителям, які йому передували», - пояснює фахівець з нумізматики ізраїльського Управління старовини Данні Сіон.
«Розлучатися з монетою було непросто. Не кожен же день знаходиш таку рідкість, але я сподіваюся, що її незабаром виставлять у музеї », - сказала Рімон, яку влада збирається заохотити грамотою.
Згідно із законом, всі археологічні артефакти в Ізраїлі належать державі. Приховування знахідок, привласнення їх або торгівля ними вважаються злочином, за який можна отримати до п'яти років в'язниці.
ДОВІДКА «УК»
Назва «ауреус» (aureus) – від латинського aurum - золото. Монету ввели в обіг під час Другої Пунічної війни. Спочатку її використовували як нагороду легіонерам, які здобули перемогу. В обігу ауреуси були майже 300 років.
Після воєн, що розпочалися після смерті Юлія Цезаря, його прийомний син Октавіан став правителем у 29 році до нашої ери. Через два роки його проголосили першим римським імператорам, Октавіан отримав титул Августа (від латинського augustus — «священний», «великий»).
Саме імператор Гай Юлій Цезар Октавіан Август (27 р. до н. е – 14 р. н. е) розпочав реформу монетної системи древнього Риму. Він започаткував карбування золотого ауреуса, не тільки зі своїм іменем, як це було раніше, але й портретом на аверсі. З того часу розпочалася епоха зображення на монетах «ликів імператорів та монархів» , яка тривала до ХХ століття. Золота монета Октавіана прирівнювалася до 25 срібних динаріїв. Імператор здійснив і перегляд системи мідних номіналів: сестерцій (4 асси) і дупондій (2 асси). Сестерції карбувалися з латуні, сплаву міді і цинку, асси – з бронзи.
Римська грошова система на той час виглядала таким чином: 1 ауреус=25 динаріям=100 сестерціям= 200 дупондіям= 400 ассам.
Під час правління Нерона (54-68 р.р.) економічна ситуація Римської імперії різко погіршилася, гроші девальвували. Врятувати ситуацію намагався імператор Каракалла (211-217 р.р.), ввівши в обіг замість ауреуса срібний антонініан, який прирівнювався до 2 динаріїв. Але фінансова криза імперії і далі поглиблювалася.
До кінця ІІІ ст. срібні монети карбувалися з міді, їх лише інколи зверху покривали сріблом.
Поліпшити ситуацію спромігся лише імператор Костянтин І Великий (306-337 р. р.). Замість ауреуса він розпочав карбування золотого соліду (solidus) вагою 4,55 г (1/72 фунта золота) та ввів новий стандарт для карбування срібних монет, прив’язавши їхню вартість до ціни фунта золота: срібний міліарісій=1/1000 фунта золота, а сіліква=1/1728 фунта золота.
Після 476 року цю грошову систему перейняла Візантійська імперія, яка стала державою у 395 році.
Олег КУДІНОВ
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+