Президент Міжнародного освітнього
фонду  імені Ярослава Мудрого
Валентина СТРІЛЬКО

Цього року в Україні проходить серія науково-практичних конференцій «Патріотичне виховання громадян України — передумова розвитку державності». Про проблеми молоді, національне виховання і законодавство розповіла ініціатор проекту, президент Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого Валентина Стрілько.

— Валентино Василівно, чому серед безлічі проблем сучасної молоді ваш фонд зупинився саме на науково-патріотичному вихованні?

— Справді, проблем в української молоді чимало. Це і перше місце України в світі за рівнем дитячого алкоголізму, і зростання в чотири рази за останні 10 років кількості батьків, яких позбавили батьківських прав. Не треба забувати і про загальнодержавні «дорослі» проблеми, які торкаються нашої молоді чи не більше, ніж усіх інших громадян. Наприклад, Україна посідає перше місце у світі за захворюваністю на туберкульоз і СНІД, десяте — за кількістю в'язнів.

Однак найтривожніші такі цифри: 80% молодих українців відчувають, що держава не дбає про них і не захищає їх. Від 52% до 60% молодих людей — більш як половина! — хочуть виїхати за кордон. Звичайно, розв’язання окремих соціально-економічних проблем грає величезну роль, однак йдеться і про глобальніші речі: загальний патріотизм, вірність державі. І в цій галузі мусимо констатувати брак ефективної роботи з дітьми та молоддю.

— Хіба таку роботу не проводять у школах — на уроках історії, української мови та літератури, у позашкільних закладах?

— Так, елементи українського національно-патріотичного виховання, безперечно, є в школах і позашкільних закладах. За роки незалежності України завдяки ентузіастам від освіти напрацьовано значну методичну базу, є великий практичний досвід національно-патріотичного виховання. Водночас сам зміст освіти частково суперечить його засадам. Так, у більшості шкіл на уроках історії активно вивчають приклади героїзму під час Великої Вітчизняної війни, тобто радянського періоду. Це добре, але відбувається все за інерцією від радянської системи освіти, коли в обов'язковому порядку вивчали подвиги «Молодої гвардії», героїв-піонерів. А як же власне українські герої? Їм належної уваги не приділяють. Наприклад, не вшановують пам'яті героїв Крут, зовсім не згадують про битву під Базаром — цей трагічний, але такий вражаючий приклад героїзму, любові до України. Не знають у школах і про подвиг героїв Холодного Яру. Отож бачимо, що системного підходу до національно-патріотичного виховання в Україні немає. Дітей і молодь треба не просто навчити історії, мови, літератури — їх треба закохати в Україну. Цю важливу місію, на жаль, поки що покладено виключно на ентузіастів.

Дотримання народних традицій виховує любов до України. Фото Володимира ЗAЇКИ

— Це проблема навчальних програм? Чи брак роботи з педагогами?

— Ні те, ні інше. В першу чергу — на законодавчому рівні бракує законів про патріотичне виховання, про державну українську мову й інших важливих документів та підзаконних актів, спрямованих на формування якісної української нації. Про повноцінну державну програму, під яку окремим рядком бюджету виділяли б кошти — як у Росії, наприклад, — взагалі не йдеться.

Саме тому фонд і запропонував дискусію у формі науково-практичних конференцій за участі освітян, науковців, керівників різних установ і відомств, державотворців. В результаті цих професійних обговорень ми сподіваємося сформувати концепцію українського національно-патріотичного виховання і створити проект закону «Про патріотичне виховання». Також буде прийнято ряд звернень учасників конференцій до народних депутатів з проханням прийняти відповідні закони і державну програму «Українське патріотичне виховання».

— А як, до речі, відреагувала на вашу ініціативу влада? Чи відчуваєте ви підтримку керівництва держави і регіонів?

— Так, на заклик до обговорення національно-патріотичного виховання відгукнулися і державні управлінці, й керівники місцевих органів влади, наукових установ, університетів. Наприклад, свою підтримку засвідчив Голова Верховної Ради Володимир Рибак, його заступник Роман Кошулинський, голова Комітету ВР з питань освіти і науки Лілія Гриневич. До учасників конференцій звернулися зі словами підтримки голова облдержадміністрації Анатолій Присяжнюк, президент Національної академії педагогічних наук Василь Кремінь, заступник міністра освіти Борис Жебровський.

Конференції, що протягом року заплановано провести в різних регіонах України, підтримують місцеві управління освіти,  університети, громадські організації. Тобто загалом підтримка є, залишилося використати її для реальних, практичних кроків.

— Як, на вашу думку, до теми національно-патріотичного виховання ставляться представники різних політичних сил? У них, ймовірно, зовсім різні погляди на це питання.

— Гадаю, якраз ця тема може їх об'єднати. Якщо ви проаналізуєте партійну належність тих депутатів і високопосадовців, які підтримали нашу ініціативу, знайдете і представників Партії регіонів, і «Батьківщини», і «Свободи», і «Удару». Під час першої конференції ми відчули, що представники різних політичних сил консолідуються навколо бажання бачити Україну сильною, привабливою для молодого покоління державою.

Звісно ж, існують дуже різні, навіть інколи цілком протилежні погляди на окремі теми і складові національно-патріотичного виховання. Але для того й існує демократичне суспільство, аби всі суперечливі, болючі питання можна було відкрито обговорити і прийти до консенсусу. Сподіваємося, що після серії конференцій, які пройдуть у різних регіонах, ми напрацюємо спільну позицію громадськості з питань національно-патріотичного виховання. А підсумувати її спробуємо під час фінальної конференції на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

ДОСЬЄ «УК»

Валентина СТРІЛЬКО. Народилася на Київщині. Закінчила філологічний факультет Національного університету імені Т. Шевченка. Кандидат педагогічних наук. З 1994 року обіймає посаду президента Міжнародного благодійного фонду імені Ярослава Мудрого.

Юрій СЄДИХ 
для «Урядового кур’єра»