У центрі Вінниці в одному з приміщень завжди цікаво, бо тут народжуються ідеї. Це хаб «Місто змістів» — осередок бурхливої продуктивної роботи. Тут відбуваються різні заходи — громадські слухання, пресконференції, презентації наукових і практичних досліджень, фестивалі тощо. Тут шукали відповіді на питання «Чому?» та «Як?» активісти, які ініціювали створення притулку для бездомних людей, вимагали уваги до поліпшення екологічного стану річки Південний Буг, переймалися тим, як зацікавити вінничан сортувати сміття. Тут дискутують школярі, студенти, науковці, журналісти, правоохоронці, чиновники, шанувальники музики й літератури, захисники тварин. Саме тому, що тут живе громадська думка.
Про те, як у хабі народжуються ідеї, «Урядовому кур’єру» розповідає менеджерка проєктів Вінницького КП «Інститут розвитку міст» Валентина ТКАЧУК.
— Коли і чому постало питання створити хаб?
— Ідея створення такого простору і платформи взаємодії громадських організацій з міською радою виникла ще тоді, коли розробляли програму сприяння розвитку громадянського суспільства на 2015—2018 роки. Представники міської ради проводили опитування активних громадських організацій, цікавилися, що їм потрібно для ефективної роботи, що міська влада може зробити для них у межах цієї програми. Так виникла ідея, що потрібен інкубатор: щоб громадські організації були дієвими і розвивалися, а не просто існували на папері. Тож одне з приміщень було передано на баланс КП «Інститут розвитку міст», і почалася робота.
А у 2016 році відбувся форум «Точки взаємодії», на якому йшлося про взаємодію влади та громади і появу нового простору для ГО. Представники різних організацій шукали спільне рішення. Треба було визначити, яким має бути принцип управління, хто має ухвалювати рішення, як планувати час тощо. Тимчасова координаційна рада, яку створили із представників громадських організацій, сформулювала правила роботи.
Багато хто розглядав хаб тільки як простір: технічно оснащений, зручний, у центрі міста, але всього-на-всього простір. А коли люди стали приходити сюди на різноманітні заходи, то зрозуміли, що це не просто зала, в якій можна провести зустріч, а місце для діалогу влади і громади. І коли ми підбивали перші підсумки нашої роботи торік у серпні за участі міського голови Сергія Моргунова, то зрозуміли, що поява хабу сприяла виникненню конструктивного діалогу влади і громади. Того, якого прагнули всі ГО.
— На все нове потрібні кошти: звідки їх залучили?
— Інститут розвитку міст виграв грант Федерації канадських муніципалітетів за фінансової підтримки міністерства міжнародних справ Канади (близько 400 тисяч гривень). Ці кошти спрямували на розумову роботу, тобто на те, чим новий заклад наповнювати, куди рухатися у розвитку громадянського суспільства і задля ефективної співпраці влади та громади. Завдяки цьому проєкту нам вдалося розробити бренд і назву «Місто змістів», сформувати стратегію розвитку на три роки, розробити бізнес-модель, прописати комунікаційну стратегію, створити інформаційні матеріали (буклети і відеоролики), а також власний сайт.
Як на мене, за цей час чимало представників міської влади зрозуміли, що в громадських організаціях є дуже фахові люди, експерти, які можуть допомагати, вміють залучати кошти від міжнародних донорів, мають ідеї і готові працювати для свого міста. Звісно, вони знали, що у місті діють громадські організації, але досить часто для них це були віртуальні люди. А коли бачиш людину, яка подає проєкт на конкурс грантів чи міський бюджет громадських ініціатив, знаєш, що саме з нею можна з’ясовувати всі деталі, розраховувати на її організаційну роботу, — це зовсім інша річ, ніж просто прізвище на папері.
— У чому особливість роботи хабу?
— Тут втілюються спільні ідеї, які народжуються в партнерстві. Ми вважаємо, що це наше найцінніше досягнення. У хабі живе громадська думка. Жодне рішення не ухвалюється одноосібно. Ми наповнюємо змістом роботу для міста. Ми — це разом міська влада і громадські організації. Наприклад, тривалий період щоп’ятниці представники міської влади і громади збиралися та обговорювали розроблення концепції розвитку міста «Вінниця: 2030». До речі, така практика — новий підхід. Одна річ, коли до них ідуть у кабінет, а зовсім інша, коли вони ідуть «у поле», де по-іншому спілкуються, де вони такі самі звичайні учасники обговорення, як решта. Тут немає трибун і ніхто не вищий.
У нас склалася атмосфера, є правила. Люди впевнені, що їх тут почують, не критикують, вони можуть висловитися, можуть не погоджуватися з позицією представників іншої організації чи влади, мають такі самі права, як й інші учасники діалогу. Нині у місті є політична воля на підтримку такої форми роботи, але якщо ситуація зміниться, то є модель, за якою можемо вивести цей простір на самоокупність.
Важливо сказати, що сформувалася спілка громадських організацій з такою самою назвою «Місто змістів». Це відкрите об’єднання (будь-яка організація може приєднатися) представляє громадянське суспільство Вінниці в діалозі з міською владою.
Разом зі спілкою визначили три напрями діяльності: співпраця влади і громади, розвиток громадянського суспільства і пошук глобальних змістів. Перші два — це те, що відбувається в місті, а третій — що відбувається поза його межами, але хочеться, щоб було і в нас. Ми це обговорюємо і шукаємо можливість перейняти, а якщо не перейняти, то якось наблизити ідею до наших реалій. З часу відкриття в хабі відбулося майже 700 заходів.
— До вас приїжджають переймати досвід з інших міст?
— Наш хаб — це соціальна інновація в Україні, і до нас їздять вчитися, цікавляться, як створити схоже. Однак нерідко кажуть, що в їхньому місті для цього бракує політичної волі. У Вінниці вона була, тому нам вдалося створити хаб. За час його роботи міська влада переконалася, що багато вінничан готові працювати для свого міста, щось змінювати, вивчати, радити, шукати. Вони цікавляться, чим можуть бути корисними своєму місту. Спільнота громадських діячів і громадських організацій сформувалася, вона життєздатна.
— Політику не впускаєте у свої стіни?
— Був ризик, що це приміщення може перетворитися на місце передвиборчих агітацій. На щастя, громадський сектор доклав зусиль, щоб цього не допустити. І в міській раді нам ніхто не сказав: ми це для вас створили, то давайте нам якісь преференції. Ні, все як для всіх.
Тепер у нас розписані заходи на місяць. Щодня відбувається по кілька, іноді одночасно, адже зал можна трансформувати з допомогою перегородок, меблів і пристроїв, які легко переносити. У нас збираються люди, яким не просто нікуди подіти свою енергію. Це люди, в яких чітко сформована ціннісна складова, люди з громадянською одержимістю — у доброму значенні цього слова. Вони мають переконання і втілюють їх у життя. А ще безмежно люблять своє місто і прагнуть його розвитку для всіх.
Валентина ПУСТІВА
для «Урядового кур’єра»
ДОСЬЄ «УК»
Валентина ТКАЧУК. Народилася у 1985 році на Вінниччині. Закінчила Вінницький університет сучасних знань за спеціальністю англійська філологія. Вивчала магістерську програму управління неприбутковими організаціями в Інституті лідерства та управління Українського католицького університету. Голова ГО «Територія мам», менеджерка проєктів Вінницького комунального підприємства «Інститут розвитку міст».
ПРЯМА МОВА
Сергій МОРГУНОВ
Вінницький міський голова
— Можу впевнено сказати, що ті сподівання, які були в мене у 2014 році, справдились. Як і в багатьох інших містах на той час, громадські організації не були готові до об’єднання, вони конкурували між собою, і всіх цікавило те, хто ж тут керуватиме. Тоді, було, прийняв рішення, що організацію цього простору має очолити підприємство Вінницької міської ради. Адже, за великим рахунком, завданням хабу був діалог між громадськими організаціями, представниками органів місцевого самоврядування, державної влади, суспільством, членами територіальної громади і не тільки. Дякую команді Інституту розвитку міст, що вона серйозно підійшла до організації цього проєкту, потім долучилися громадські організації. Нині їх 33. Думаю, що на цьому не потрібно зупинятися, треба рухатися вперед.
Ми в Google+